Гришинський район століття тому

Книга краєзнавця Валерія Кордюкова «Гришинський район у вирі 1917-1921років», це спроба розповісти максимально об’єктивно та ретельно про буремні роки того часу. Все, що розповідалося і видавалося у радянські часи – не відповідало дійсності! Багато подій і учасників  тієї доби були або забуті, або представлені, як вороги революції. Матеріал, наведений у книзі дає можливість дізнатися, як виглядав Гришинський район у соціально-економічному відношенні до1917 року, а потім у часи революційних змін 1917року. Що корисного зробив Тимчасовий уряд щодо розбудови нового суспільства, та як відбувалося захоплення влади більшовиками у жовтні 1917 року і що нового принесли ці зміни.…

Торські євродрова від Журавльова

На Лиманщині уже більше десяти років ведуться розмови про будівництво на селі невеликого заводу по виробництву піллет чи біопалива. Однак далі слів справи не посуваються І от на початку нового 2019 року наш край облетіла приємна новина- у Торському почав працювати цех по виробництву піл лет Їх уже виробили не один десяток тонн. Щоб розповісти читачам «Зорі» про отой новоявлений цех і про незвичне для багатьох з нас слово «піллети» побували у Торському.  …

Українська «ДОНБАСІЯ»

Чому в назві і далі в тексті вживається «Донбасія»? Бо є мала планета Донбас і до її офіційного найменування доклалися першовідкривач астрофізик з Криму Микола Черних і письменник з Донецька Іван Костиря. А було так… Працюючи над циклом «Думи про Донбас» наприкінці минулого століття, Іван Костиря, досліджуючи величезний масив інформації про рідний край, звернув увагу, що серед українських слідів у Космосі є планети з назвами ледь не з усієї України: і Київ, і Севастополь, і Полтава, і Суми (Сумана), і Херсон, і Таврида,і Крим (Кримея)… «Немає тільки Донбасу!…

Про Слов’янськ літературний

Цього разу гостем клубу творчої інтелігенції «Слов’янські вечорниці» був наш земляк, відомий краєзнавець, педагог, письменник Валерій Іванович Романько. Свого колегу представив Володимир Глущенко, професор Донбаського педагогічного університету, теж член Національної спілки письменників України. Повертаючись спогадами на 32 роки назад, використовуючи слайди, Володимир Андрійович згадав, як у 1987 році познайомився з Валерієм Івановичем, коли той, вигравши конкурс, був прийнятий на посаду викладача педінституту, уже маючи за плечима солідний  стаж – 12 років учительства у селі Новотроїцьке Красноармійського району на Донеччині, з них 6 років відпрацював директором цієї школи.…

Часопис “Донеччина” від 1 лютого 2019 року № 1 (15995)

До повернення «регіоналів» на владний Олімп у 2010- му здавалося, що ось-ось і розквітне українське слово, розповниться нашим краєм, але не судилося. Якраз у цей найважчий для НСПУ час (2011) обласну організацію очолив Павло Кущ, наймолодший керівник за всю її історію. Своє завдання вбачав зокрема в реалізації видавничих проектів, частину з яких вдалося втілити в життя. Але з Росії прийшли «брати» і життя стало непередбачуваним. Повз захоплену будівлю ОДА Кущ щодня ходив на роботу в офіс НСПУ, розташований поруч.…

УВАГА, КОНКУРС СУБПРОЕКТІВ ПО СТВОРЕННЮ ЖИТЛА ДЛЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Український фонд соціальних інвестицій, що діє на підставі постанови Кабінету Міністрів України №740 від 28.04.2000 оголошує конкурс субпроектів зі створення житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Конкурс проводиться в рамках проекту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI», який фінансується Урядом Федеративної Республіки Німеччини через Німецький банк розвитку KfW.   Основною метою Проекту є підтримка інфраструктурних заходів в українських громадах з високою часткою ВПО шляхом створення для них житла та ремонту об’єктів соціальної сфери, таких як, школи та дитячі садки.…

ДонбасіЯ: Віктор Скрипник, Олег Федоров

Українські сліди на окупованій наразі частині Донеччини – це не тільки пам’ятники Тарасові Шевченку, Іванові Франку та Богданові Хмельницькому, фантастичні мозаїки Алли Горської на кількох будинках в центрі Донецька, це насамперед люди, які останніми роками робили наш край невід’ємною і природньою складовою України. Власне таким він і є завдяки багатьом моїм землякам, які вимушено виїхали з окупованих територій чи мужньо і непомітно для ворожих очей тримають там українське небо. У цих нотатках – спроба згадати донецьких, з якими зводила доля останні тридцять років, і які для мене увиразнюють українське коріння краю.…

Розкіш у тяжкі часи – злочин

У зв’язку з наближенням 150-річчя Донецької залізниці (23 грудня 1869 р. ст. Слов’янськ прийняла потяг з Харкова, який відкрив регулярний рух Курсько-Харківсько-Азовською залізницею) зайнявся збором матеріалів. У Центральній міській бібліотеці ім. Михайла Петренка знайшов книжку «Стальные пути Донбасса» («Донбасс», Донецк,1970). Дуже уважно читав працю великого колективу авторів. На стор. 121 увагу привернула замітка «Герои труда», передрукована з газети «Гудок» від 16 лютого 1922 року. В ній, зокрема, написано: «26 января на общем собрании транспортников станции Иловайское Донецкой дороги чествовали героев труда.…

Часопис “Донеччина” від 7 грудня 2018 року № 14 (15994)

Голодаючим Поволжя в 1922 р. допомогав не тільки Донбас і вся молода республіка, а й трудящі Європи, оскільки уряд Російської Федерації не приховував біди, заохочував добродійність. У 1932–1933 рр. про голод в Україні мало хто знав, бо сталінський режим не просто приховував цей факт, а й свідомо погіршував ситуацію, вигрібаючи в українців не тільки зерно, а й інші продукти харчування. Приречені на голодну смерть були цілі райони. Наслідок цього геноциду – від 7 до 10 мільйонів загиблих українців.…

НА ПІСЕННО-КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ

Кілька років тому, перебуваючи в Болгарії, Йосип Кобзон і Філіп Кіркоров разом виконали відому пісню Еміла Дімітрова «Моя България». Вона справила велике враження на присутніх. Навіть зараз цікаво читати відгуки. Серед них ось такі: «Да живее България. Да живее братска Русия!» Зрозумілим є захват болгар. Емоційне задоволення від концерту лише відображає ефективний культурницький вплив Росії на колишнього союзника по соцтабору. Так що молодці Кобзон і Кіркоров. Та й Кубанський козачий хор під керівництвом Віктора Захарченка має в своєму репертуарі улюблену пісню сербських націоналістів «Тамо далеко…».…
Страница 1 из 4912345...102030...Последняя »
Донеччина © 2016 Frontier Theme