Нещодавно до рук потрапила одна місцева газета, на першій сторінці якої привернув мою увагу (переконана, не лише мою) промовистий заголовок. А перша думка після прочитаного матеріалу була такою: все у нас не як у людей, а догори дригом. Від усвідомлення байдужої впертості, нелогічності дій і неприхованого цинізму високопосадовців, від яких безпосередньо залежать наш добробут, благоустрій і навіть здоров’я, стає не просто прикро, а до гіркоти сумно. Кому ж потрібні такі новації й реформи, спрямовані проти людей, та ще й на збитки?
А йшлося в газеті про те, як на презентацію відремонтованої поліклініки, що в с. Ялта Першотравневого району, приїхав шанований гість із Вашингтона Джеральд Оберндорфер, директор гуманітарних програм допомоги США країнам Європи і Євразії при держдепартаменті США. У нас, зазвичай, коштів на ремонт чогось народного – катма, нас до цього, на жаль, привчили. Звернувшись же до Дж.Оберндорфера, з яким давно підтримує теплі й дружні зв’язки медцентр “Гіппократ”? з проханням допомогти відремонтувати поліклініку для селища із 7-тисячним населенням, без зволікань, обіцянок і відписок p фонду “гуманітарної програми для малих архітектурних форм у галузі медицини” було виділено 12 тис. доларів. Ось так, конкретно і по-діловому, по-американськи. Для “годиться” область внесла і свою дещицю, але все одно – без заокеанської допомоги того, якою стала тепер лікарня, не було б нічого.
Минулого року таким самим чином була відремонтована амбулаторія в с. Портове, фельдшерсько-акушерський пункт, проведено опалення, водопровід у с. Кирилівка Володарського району…
Зараз у поліклініці, у палатах затишно і тепло. Здавалося б, дякувати Богу й американцю, що є люди, які правильно сприймають чужі для них проблеми, не залишаючись осторонь. Чому ж ми так не вміємо? Чи не хочемо? Невже американцям більше за нас це треба? Певна, для них це нормально – мати гідні умови життя. На жаль, це не про нас. З 1 січня, згідно реформування медицини, сесією райради заплановано закриття лабораторії і рентген-кабінету, на ремонт яких пішли гроші США. Та що там казати, виявляється, тепер, щоб здати аналізи, людям доведеться їздити до райцентру за 20 кілометрів.
Руйнувати – не будувати, тим більше, зведене не за свої.
Валентина ЛИСЕНКО.
Ще схожі публікації:
Друга половина лютого та перша - березня 2016 року для мешканців Сходу України були багатими на події.За підтримки департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації в рамках проекту братання ...
У Києві відбулося нагородження лауреатів міжнародної українсько-білоруської літературної премії «Воїн світла».Церемонія нагородження відбулася біля пам'ятника Михайлу Жизневському, повідомляє кореспо...
Про книгу над якою працювала 17 років розповідає автор:відома мисткиня і громадський діяч Людмила Огнєва Збірку «Алла Горська. Душа українського шістдесятництва» укладено за пропозицією Вячеслава Ч...
Багато хто з нас чув про Бабин Яр у м. Києві, Рутченкове поле у м. Донецьку або Суччю балку у м. Луганську, але мало хто знає про Биківню. Мало хто сьогодні хоче вірити в розправу над власним наро...
У Словянську під час урочистостей з нагоди ювілею газети «Донеччина» редактор вручив представникам Національної гвардії, які дислокуються в місті книги і свіжу періодику. - Друковане слово теж підт...
Дні народження бувають різні й святкує їх кожен на свій смак. Викладачі та студенти філологічного факультету Маріупольського державного університету відзначили День факультету та кафедри української ф...
