Не за свої – не шкода

 

 

2474523Нещодавно до рук потрапила одна місцева газета, на першій сторінці якої привернув мою увагу (переконана, не лише мою) промовистий заголовок. А перша думка після прочитаного матеріалу була такою: все у нас не як у людей, а догори дригом. Від усвідомлення байдужої впертості, нелогічності дій і неприхованого цинізму високопосадовців, від яких безпосередньо залежать наш добробут, благоустрій і навіть здоров’я, стає не просто прикро, а до гіркоти сумно. Кому ж потрібні  такі новації й реформи, спрямовані проти людей, та ще й на збитки?

А йшлося в газеті про те, як на презентацію відремонтованої поліклініки, що в с. Ялта Першотравневого району, приїхав шанований гість із Вашингтона Джеральд Оберндорфер, директор гуманітарних програм допомоги США країнам Європи і Євразії при держдепартаменті США. У нас, зазвичай, коштів на ремонт чогось народного – катма, нас до цього, на жаль, привчили. Звернувшись же до Дж.Оберндорфера, з яким давно підтримує теплі й дружні зв’язки медцентр “Гіппократ”? з проханням допомогти відремонтувати поліклініку для селища із 7-тисячним населенням, без зволікань, обіцянок і відписок p фонду “гуманітарної програми для малих архітектурних форм у галузі медицини” було виділено 12 тис. доларів. Ось так, конкретно і по-діловому, по-американськи. Для “годиться” область внесла і свою дещицю, але все одно – без заокеанської допомоги того, якою стала тепер лікарня, не було б нічого.

Минулого року таким самим чином була відремонтована амбулаторія в с. Портове, фельдшерсько-акушерський пункт, проведено опалення, водопровід у с. Кирилівка Володарського району…

Зараз у поліклініці, у палатах затишно і тепло. Здавалося б, дякувати Богу й американцю, що є люди, які правильно сприймають чужі для них проблеми, не залишаючись осторонь. Чому ж ми так не вміємо? Чи не хочемо? Невже американцям більше за нас це треба? Певна, для них це нормально – мати гідні умови життя. На жаль, це не про нас. З 1 січня, згідно реформування медицини, сесією райради заплановано закриття лабораторії і рентген-кабінету, на ремонт яких пішли гроші США. Та що там казати, виявляється, тепер, щоб здати аналізи, людям доведеться їздити до райцентру за 20 кілометрів.

Руйнувати – не будувати, тим більше, зведене не за свої.


Валентина ЛИСЕНКО.


 

Ще схожі публікації:

Бойки на Донеччині
Добре знаю, що гуцули, лемки, бойки та деякі інші українські етнічні групи живуть у гірських районах Західної України. Прикарпатців, верховинців доводилося зустрічати і в наших краях - чоловіки приїзд...
ОБГОВОРИЛИ БЕЗПЕКОВУ СИТУАЦІЮ
  Командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-полковник Олександр Сирський та військовий аташе при посольстві США Брендон Преслі обговорили безпекову ситуацію навколо України та можливості розвит...
Часопис “Донеччина” від 28 квітня 2017 року № 16 (15954)
Донецький юридичний інститут, відновившись як Фенікс із попелу, набирає потужних обертів: переживши період оптимізації, натепер в інституті забезпечує освітню діяльність три факультети та 9 кафедр, на...
Часопис “Донеччина” від 20 січня 2017 року № 3(15941)
Національне самоусвідомлення українців зростає. Це помітно – у Києві українську мову чути дедалі частіше. Багато людей, особливо з-поміж інтелігенції, перейшло на українську. І зіткнулося з виразними ...
… А паразитів жде біда!
«Карателі?» Значить, є за що карати! Сонце повільно сховалося за похмурий терикон, і довкола відразу помітно посіріло й потемніло. Та всі присутні на терміновому зібранні й без того були кольору по...
ПАМ’ЯТНИК АВТОРУ «ЩЕДРИКА»
Цими днями у Покровську урочисто відкрили пам’ятник видатному українському композитору Миколі Леонтовичу,автору знаменитої   різдвяної колядки «Щедрик». І хоча уродженець Вінниччини як хоровий дириген...

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme