Нещодавно до рук потрапила одна місцева газета, на першій сторінці якої привернув мою увагу (переконана, не лише мою) промовистий заголовок. А перша думка після прочитаного матеріалу була такою: все у нас не як у людей, а догори дригом. Від усвідомлення байдужої впертості, нелогічності дій і неприхованого цинізму високопосадовців, від яких безпосередньо залежать наш добробут, благоустрій і навіть здоров’я, стає не просто прикро, а до гіркоти сумно. Кому ж потрібні такі новації й реформи, спрямовані проти людей, та ще й на збитки?
А йшлося в газеті про те, як на презентацію відремонтованої поліклініки, що в с. Ялта Першотравневого району, приїхав шанований гість із Вашингтона Джеральд Оберндорфер, директор гуманітарних програм допомоги США країнам Європи і Євразії при держдепартаменті США. У нас, зазвичай, коштів на ремонт чогось народного – катма, нас до цього, на жаль, привчили. Звернувшись же до Дж.Оберндорфера, з яким давно підтримує теплі й дружні зв’язки медцентр “Гіппократ”? з проханням допомогти відремонтувати поліклініку для селища із 7-тисячним населенням, без зволікань, обіцянок і відписок p фонду “гуманітарної програми для малих архітектурних форм у галузі медицини” було виділено 12 тис. доларів. Ось так, конкретно і по-діловому, по-американськи. Для “годиться” область внесла і свою дещицю, але все одно – без заокеанської допомоги того, якою стала тепер лікарня, не було б нічого.
Минулого року таким самим чином була відремонтована амбулаторія в с. Портове, фельдшерсько-акушерський пункт, проведено опалення, водопровід у с. Кирилівка Володарського району…
Зараз у поліклініці, у палатах затишно і тепло. Здавалося б, дякувати Богу й американцю, що є люди, які правильно сприймають чужі для них проблеми, не залишаючись осторонь. Чому ж ми так не вміємо? Чи не хочемо? Невже американцям більше за нас це треба? Певна, для них це нормально – мати гідні умови життя. На жаль, це не про нас. З 1 січня, згідно реформування медицини, сесією райради заплановано закриття лабораторії і рентген-кабінету, на ремонт яких пішли гроші США. Та що там казати, виявляється, тепер, щоб здати аналізи, людям доведеться їздити до райцентру за 20 кілометрів.
Руйнувати – не будувати, тим більше, зведене не за свої.
Валентина ЛИСЕНКО.
Ще схожі публікації:
Володимир Михальчук, фермер: Чи будемо з врожаєм картоплі? Знаєте, особисто я цим питанням не переймаюся, бо за будь-якої погоди у мене завжди є бульба. І це не самовихваляння, а факт. Я дотримуюся...
На Донеччині відкрився 117-й молодіжний центр у межах проекту «Гідна країна для гідних людей»Цими днями в селі Миколаївка Покровського району презентували новенький і за відгуками учасників - дуже ...
Як ви гадаєте, у День сміху у нас на обличчі має бути усмішка чи посмішка? Здається, що різниці немає? Ви глибоко помиляєтеся! – пише газета Експрес. – Ці два іменники утворенні від дієслів, – пояс...
У навчально-виховному комплексі №1міста Покровськ відбулася зустріч педагогічного клективу з відомим меценатом, громадським діячем Слобожанщини, письменником, професором Миколою Шакіним, а також з кін...
Яких лише погроз не чули українці на Донбасі. Ні не в окупованій його частині, а на підконтрольній Україні. Вишиванкою задушити, постріляти разом з усією родиною, пропонували прибратися з Донеччини по...
(ВІЙНА РУЙНУЄ СІМ’Ї І ЗАСТАВЛЯЄ РОБИТИ НЕЛЕГКИЙ ВИБІР) Про талановитого художника з Київщини Володимира Болвановича я міг би розповідати годинами. Може, тому, що колись гостював у нього в Тбілісі...
