Ордаш Дадашов: палке серце і щедра душа…

1385472716_dsc00786Доля випадково звела мене із цією людиною. Він, уродженець Північного гірського Кавказу, виявився більшим патріотом Донеччини, шанувальником його історії, ніж деякі записні «краєзнавці»…

 

Це цікавий, яскравий та мужній чоловік, якому якості щирості, порядності, співчуття до біди інших, готовність підтримувати старих, немічних прищепили батьки.

Його діяльність як керівника підприємства та депутата Донецької обласної ради багатогранна.

Як депутат Артемівської міської ради з 1998 р. Ордаш Саліхович Дадашов займався відновленням освітлення та електромереж, ремонтом доріг у своєму окрузі, де мешкали переважно літні люди. Часто надавав матеріальну підтримку ветеранам та інвалідам, школам № 1 і № 7, Будинку дитини.

Особливу любов та увагу віддавав О.Дадашов спортивному Клубу з боксу (керівник — заслужений тренер України О.І. Гребінюк). Завдяки депутату в Клубі відбулися десятки змагань з боксу — від обласних до міжнародних, виховано багато чемпіонів, а головне — хлопців відволікають від «вулиці», виховують мужніми і порядними людьми. «Атлант» відомий далеко за межами області.

Коли виникли проблеми з приміщенням Артемівського Будинку дитини (дехто хотів відібрати чудовий старовинний будинок, розформувати дітей), Ордаш Саліхович підставив своє плече педагогічному колективу, доводив необхідність збереження закладу в обласних інстанціях.

Потім лиха доля спіткала школу-інтернат для дітей-сиріт у м. Часів Яр. І знову депутат Дадашов відвідав заклад, оцінив умови життя дітей, поспілкувався з вихователями, зробив подарунки. А головне, у Донецькій обласній раді відстоює збереження цього навчального закладу, доводить необхідність додаткового фінансування, шукає підтримки у голови ОДА Андрія Шишацького. Це не дивно, адже Ордаш Саліхович сам колись вчився в інтернаті, закінчив на «відмінно», бо в гірському Дагестані понад тридцять років саме так можна було вчитися.

Життя — річ складна. Так сталося, що молодий інженер після політеху приїхав до Артемівська, потім пішов у армію, знову повернувся в це містечко і прикипів до нього усім серцем. Пройшовши шлях до керівника ТОВ «Укрелектромережбуд», О.С. Дадашов у скрутні часи вболіває за кожного свого робітника — і щоб зарплатня була пристойною, і щоб відвідували театри, музеї, спортивні змагання, і щоб удома у кожного було все гаразд.

А що може бути спільного у інженера-керівника і молодого талановитого музиканта? Так от, Дадашов постійно піклується, сприяє розвитку творчості саксофоніста Дмитра Тагана, який відомий у Монголії, Китаї, Україні.

Але головною любов’ю Дадашова є старовинний Бахмут, його численні пам’ятки, його історія. Він ніби зачарований історією другої Батьківщини. Батько трьох дітей, зразковий сім’янин, на диво багато віддає часу книгам з історії України, долучився до створення книг «Витоки солевидобутку у Донбасі», «Нариси етнічної історії Донбасу», «Бахмутский край и Хазарский каганат». Ордаш Саліхович із запалом розповідає про історію хазар, половців-куманів. Цікаво, що, за легендою, саме у його рідному селі в XI ст. народився хан Боняк. Цей хан був правою рукою відомого у літописах хана донецьких половців Шарукана. Коли О.С. Дадашов прочитав, що кам’яну статую Шарукана у візантійських латах було знайдено на околиці Бахмуту, то палко долучився до створення історико-археологічного комплексу «Половецький степ» неподалік Артемівська. Зараз шанувальник давньоруської давнини Юрій Артемов із Дружківки виготовляє з великої кам’яної брили точну копію Шарукана.

О.С. Дадашов підтримав ідею випуску сувенірних керамічних статуеток «Шарукан та шаруканші» до Євро-2012.

Коли спілкуєшся з Дадашовим, він так багато розповідає про прочитані наукові дослідження історії Великого Степу, різних племен Приазов’я. Ловиш себе на думці, а чому саме ця людина так фахово вивчає історію Донеччини?

Відповідь мені дав Ордаш Саліхович таку: «Бахмут» на куміксько-половецькій мові означає «квітуча долина» — тобто його предки колись жили тут у VІІІ–ХІІІ століттях.

З болем і тривогою, часто з переживаннями говорить депутат обласної ради про десятки унікальних будівель міста, про необхідність їх реставрації, створення міста-музею. Сподіваюся, що думки небайдужої людини Дадашова все ж таки будуть здійснені.

У будь-якому разі доля подарувала мені, місту справжнього поціновувача Бахмуту, однодумця. Вірю, що палке серце й щира душа О.С. Дадашова подарують багато доброго місту і його мешканцям.


Сергій ТАТАРИНОВ.

Кандидат історичних наук.


 

Ще схожі публікації:

Третій «ЛІТfest» у Покровську
Нещодавно у Покровську за підтримки міської ради, відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини, центральної міської бібліотеки імені Тараса Шевченка, творчого об`єднання «Суцвіття» проходи...
ІСТОРИЧНИЙ КАЛЕНДАР 2021 ВІД «СТАРОГО РУДНИКА»
  Покровськ за всіма ознаками молоде місто, йому немає і 150 років. За свою недовгу історію місто неодноразово змінювало свою назву. Гришине, Постишеве, Красноармійське, Красноармійськ і нарешті Покр...
Україномовні газети Донецької області: тенденції розвитку в сучасних умовах
У своїх дослідженнях тенденцій розвитку вітчизняних і, насамперед, україномовних ЗМІ, на сучасному етапі торкалися чимало науковців. Зокрема, Василь Лизанчук у своїй книзі "Не лукавити словом" присвяч...
Відкрили шкільний музей
19 квітня  було урочисто перерізано червону стрічку в музеї «Епоха і школа» у НВК № 1 м. Покровська. Цю почесну місію виконали директор навчального закладу Любов Воротинцева, засновник музею Петро Гай...
Краєзнавці готуються до ювілею поета-романтика
Пригадується, як восени 2015-го в Слов’янську під час урочистостей з нагоди вшанування лауреатів Загальнослобожанської літературно- мистецької премії імені Михайла Петренка пролунало чимало ідей щод...
Шлях сержанта Ісаєва
Євген Ісаєв, сержант 79 десантно-штурмової бригади, брав участь у визволенні Слов’янська. Молодий, гарний хлопець зі щирою усмішкою та просто хороша людина, яка знає що таке честь та доблесть. Позн...

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme