1 червня виповнилося 75 років відомому українському письменнику Петру Бондарчуку
Пам’ятаєте приказку «І жнець, і швець, і на дуді грець»? Ці слова, дуже схоже, ще й про нього. Бо Петро Бондарчук опанував довгу низку літературних жанрів. Судіть самі – він і поет, і прозаїк, і гуморист-сатирик, і автор казок та віршів для дітей, і перекладач, і публіцист, і журналіст – до речі, свого часу працював у редакції газети «Радянська Донеччина»
А народився Петро Федотович у перший день літа 1936 року в селі на Вінниччині. Ким тільки не довелося попрацювати після закінчення семи класів! Трудився лісорубом, обліковцем рільничої бригади та секретарем контори. І саме тоді «без відриву від виробництва» почав писати вірші, гуморески, оповідання і навіть романи. А у 1958 році молодий вінничанин приїхав до Донбасу, де в наступному році нарешті видав свою першу поетичну збірку «Серцем чую».
Втім, серце тоді якраз підказало повернутися до рідного краю, та перегодя – у 1962-му перспективний автор переїхав до Донецька, де мешкає вже майже півстоліття. Тривалий час працював редактором на Донецькому обласному телебаченні, літпрацівником мар’їнської районної газети, кореспондентом «Радянської Донеччини», старшим редактором видавництва «Донбас», редактором відділу російської літератури в журналі «Донбас». За цей час спромігся «видати на-гора» майже чотири десятки книг, серед яких збірки поезій «Не відлюби свої тривоги», «Грань», «Білий травень», «Час творення», «На зламі віків» та інші, збірки повістей та оповідань «Ясени опівночі», «Калина край дороги», «Квітка, повна роси», «Листя одного дерева», «Зорі живуть довго», а любителі гумору й сатири отримували задоволення від знайомства зі збірками «Жертва гонору» та «По дорозі на Парнас» (унікальний двотомник пародій та епіграм з шаржами Миколи Капусти).
Добре відомо, що для дітей треба писати так само, як для дорослих, але набагато краще. Бо діти відразу відчувають фальш і літературний брак і відсовують книжку подалі. Та авторових книг – «Оля малює», «Шахтарські вогники», «Чарівна птиця» чи «Хто запалює сонечко» це нітрохи не стосується – ці та інші твори користуються попитом у наймолодших читачів. Утім, а що ви хотіли від письменника, який народився в Міжнародний день захисту дітей?
А Петро Бондарчук тим часом заявив про себе ще і як вправний і тямущий перекладач: книги «Пісня пісень», О.Пушкін «Лірика», М. Реріх «Квіти Морії», Й.В. Гете «Лірика», Сапфо «Лірика», В. Труханов «Я іду по зорях», збірник російськомовних поетів Донбасу «Свято». До речі, окремі книжки автора також виходили в перекладі на російську мову.
Буваючи в заповненому книжками письменницькому робочому кабінеті Петра Федотовича, завжди отримував насолоду від спілкування з письменником. Адже він щирий, безпосередній, дотепний та іронічний співрозмовник. І, як багато з нас, невиправний оптиміст.
… Підписуючи кілька років тому мені книгу прози «Зорі живуть довго», автор лукаво посміхнувся в розкішні вуса й черкнув: «Павле, ти ж хоч прочитай при нагоді».
Скажу чесно – прочитав, а деякі повісті, оповідання та етюди перечитував кілька разів. Власне всі, хто колись тримав у руках книги П.Бондарчука, мене зрозуміють. І підтвердять – ця та інші його книжки теж житимуть довго-довго. Цього ж самого хочу побажати Петру Федотовичу, який продовжує працювати й готувати до видання чергові книги.
Павло Кущ.
Відповідальний секретар Донецької організації Національної спілки письменників України.
Фото Миколи КАПУСТИ.
Ще схожі публікації:
Слов’янськ, Краматорськ, Лиман, Покровськ, Мирноград, Волноваха, Бахмут, Костянтинівка, Дружківка… Це назви тільки великих міст Донеччини, мешканці яких взяли участь у відродженому творчому конкурсі «...
Віденська Січ – одна з найстарших українських студентських організацій, заснована 9 січня 1868 у Відні. Засновниками й першими головами «Січі»віденськоїбули А.Вахнянин і Ю.Целевич. «Віденська Січ» ...
Наші дорогі реформатори як проводять реформи? Розповідають, розповідають, розповідають! Обіцяють, обіцяють,обіцяють! Тому ми знайшли свою нішу і запропонували товари, без яких вони, як без рук. Точ...
Напередодні Медового Спасу у селищі Дробишеве, що на Лиманщині, за доброю традицією 13 серпня організували свято меду. Сюди привезли свою сонячну продукцію пасічники не тільки Лиманського району, але ...
... Сто п'ятдесят років тому царизм знищив останню козацьку Січ, останній спомин про колишню нашу державність. Навіть заборонив вживати слова «січ», «козак», «гетьман» тощо В попередньому досліджен...
Зустрічей з Михайлом Слабошпицьким трапилося небагато, але всі незабутні… У Донецьку, де редагував газету «Донеччина», його ім’я набуло для мене особливої ваги, коли наша позаштатна авторка з ...
