1 червня виповнилося 75 років відомому українському письменнику Петру Бондарчуку
Пам’ятаєте приказку «І жнець, і швець, і на дуді грець»? Ці слова, дуже схоже, ще й про нього. Бо Петро Бондарчук опанував довгу низку літературних жанрів. Судіть самі – він і поет, і прозаїк, і гуморист-сатирик, і автор казок та віршів для дітей, і перекладач, і публіцист, і журналіст – до речі, свого часу працював у редакції газети «Радянська Донеччина»
А народився Петро Федотович у перший день літа 1936 року в селі на Вінниччині. Ким тільки не довелося попрацювати після закінчення семи класів! Трудився лісорубом, обліковцем рільничої бригади та секретарем контори. І саме тоді «без відриву від виробництва» почав писати вірші, гуморески, оповідання і навіть романи. А у 1958 році молодий вінничанин приїхав до Донбасу, де в наступному році нарешті видав свою першу поетичну збірку «Серцем чую».
Втім, серце тоді якраз підказало повернутися до рідного краю, та перегодя – у 1962-му перспективний автор переїхав до Донецька, де мешкає вже майже півстоліття. Тривалий час працював редактором на Донецькому обласному телебаченні, літпрацівником мар’їнської районної газети, кореспондентом «Радянської Донеччини», старшим редактором видавництва «Донбас», редактором відділу російської літератури в журналі «Донбас». За цей час спромігся «видати на-гора» майже чотири десятки книг, серед яких збірки поезій «Не відлюби свої тривоги», «Грань», «Білий травень», «Час творення», «На зламі віків» та інші, збірки повістей та оповідань «Ясени опівночі», «Калина край дороги», «Квітка, повна роси», «Листя одного дерева», «Зорі живуть довго», а любителі гумору й сатири отримували задоволення від знайомства зі збірками «Жертва гонору» та «По дорозі на Парнас» (унікальний двотомник пародій та епіграм з шаржами Миколи Капусти).
Добре відомо, що для дітей треба писати так само, як для дорослих, але набагато краще. Бо діти відразу відчувають фальш і літературний брак і відсовують книжку подалі. Та авторових книг – «Оля малює», «Шахтарські вогники», «Чарівна птиця» чи «Хто запалює сонечко» це нітрохи не стосується – ці та інші твори користуються попитом у наймолодших читачів. Утім, а що ви хотіли від письменника, який народився в Міжнародний день захисту дітей?
А Петро Бондарчук тим часом заявив про себе ще і як вправний і тямущий перекладач: книги «Пісня пісень», О.Пушкін «Лірика», М. Реріх «Квіти Морії», Й.В. Гете «Лірика», Сапфо «Лірика», В. Труханов «Я іду по зорях», збірник російськомовних поетів Донбасу «Свято». До речі, окремі книжки автора також виходили в перекладі на російську мову.
Буваючи в заповненому книжками письменницькому робочому кабінеті Петра Федотовича, завжди отримував насолоду від спілкування з письменником. Адже він щирий, безпосередній, дотепний та іронічний співрозмовник. І, як багато з нас, невиправний оптиміст.
… Підписуючи кілька років тому мені книгу прози «Зорі живуть довго», автор лукаво посміхнувся в розкішні вуса й черкнув: «Павле, ти ж хоч прочитай при нагоді».
Скажу чесно – прочитав, а деякі повісті, оповідання та етюди перечитував кілька разів. Власне всі, хто колись тримав у руках книги П.Бондарчука, мене зрозуміють. І підтвердять – ця та інші його книжки теж житимуть довго-довго. Цього ж самого хочу побажати Петру Федотовичу, який продовжує працювати й готувати до видання чергові книги.
Павло Кущ.
Відповідальний секретар Донецької організації Національної спілки письменників України.
Фото Миколи КАПУСТИ.
Ще схожі публікації:
Донецький національний університет імені Василя Стуса, якому в липні 2017 року виповнюється 80 років, цьогоріч восени відзначатиме своє триріччя переміщення до гостинного Подільського краю –...
Без реальної підтримки української преси, українського книговидання, українських телебачення, радіомовлення, Інтернет-видань держава може остаточно втратити Донбас. Наприкінці вісімдесятих років ми...
Наприкінці листопада у Святогірську відбулася Всеукраїнська історико - краєзнавча конференція учнівської молоді «Південно-Східна Україна: зі стародавності в ХХІ століття». Організатори конфе...
НОТАТКИ ПРО МЕДІА У ВИБОРЧОМУ ПРОЦЕСІ І ПОЗА НИМ ЧИНОВНИКИ БАЖАЮТЬ СОЦІОЛОГІЇ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ Деякі українські інтернет - видання 14 жовтня привернули увагу майже сенсаційними заголовками : «У Д...
Пам’ятники Горькому, який зневажав українську мову, досі стоять ледь не у всіх областях, а заклади культури з його іменем функціонують не тільки в столиці Як не намагалася громадськість Бахмута п...
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, роз...
