Олекса Гірник: протест ціною життя

86076886721 січня 1979 року Олекса Гірник востаннє ступив на Чернечу гору, на це святе для всіх українців місце, де, звіривши свої помисли зі своїм духовним батьком Тарасом Шевченком, на знак протесту проти російської окупації України, проти насилля над українським народом здійснив акцію протесту ціною власного життя

Довгий час колоніальна влада України замовчувала про ці непоодинокі спротиви патріотів України як на сході, так і на заході України діючій владі. Вона їх вела до смерті в той чи інший спосіб. Замордовано донеччан Василя Стуса, Олексу Тихого, киянина Валерія Марченка, тернополянина Михайла Сороку та сотні тисяч інших невинних.
Зі здобуттям Україною незалежності ми можемо хоч і запізно віддати належну шану таким особистостям як Герой України Олекса Гірник.
Особливо це надзвичайно важливо сьогодні. Коли з приходом до влади українофобів фактично зупинено процес українського відродження, а навіть почався зворотній процес. Так в березні-квітні донецька влада закрила 11 шкіл, п’ять з яких україномовні. В Донецьку за 21 рік відновлено тільки 18 шкіл з українською мовою навчання, з 1 вересня їх стане 17, бо 15 квітня 2011 року Донецька міська рада ліквідувала школу I-III ступенів № 111 з українською мовою навчання, що в Петровському районі Донецька. Усіх шкіл в Донецьку 161. Але батьки не здаються.
І російськомовні батьки не знали про подвиг Гірника, але оскільки влада глуха, вони також заявили про самоспалення у випадку, якщо закриють їх україномовну школу, де навчаються 240 учнів. Зараз батьки відстоюють в прокуратурі та суді право на навчання своїх дітей українською мовою.
Так що сьогодні важливо знати про подвиги таких непересічних осіб як Олекса Гірник, щоб з такими героями в серці дати відсіч уже новітнім русифікаторам у незалежній Україні.
Особливо про це повинна знати сучасна молодь, щоб усвідомити, за які святі ідеали Олексою Гірником віддано найцінніше – своє життя.


Марія ОЛІЙНИК.
Дипломант премії ім. Олекси Гірника за 2010 рік.


 

Ще схожі публікації:

Шлях до себе. Сповідь
  Я — син Поділля. Це про мій край писала Леся Українка: "Краса України, Подолля!". Тут, у цьому благословенному краї, я народився, тут пішов до першого класу, та й свої перші вчительські к...
«ШОТЛАНДСЬКА ЗАСТОЛЬНА»
  Це оповідання написав мій батько Олексій Антонович ЗОЦ, повернувшись з Другої Світової війни, де воював з 1941 по 1945рік. В останній рік війни радянським командуванням був відряджений до Війська П...
З Міжнародним днем театру!
27 березня майстри та шанувальники театрального мистецтва традиційно відзначають Всесвітній день театру! Це свято започатковано у 1961 році Міжнародним інститутом театру при ЮНЕСКО. Вважається, що пе...
Броня міцна, а книги також зброя!
Засновник «Дому книги» у прифронтовому Бахмуті, Володимир ДЕРИВЕДМІДЬ, переконаний, що кожна українська книгарня зараз на Донбасі важливіша за танки. Він ще раніше розумів, що відстояти український...
Здійнялася у них суєта – виганяють із книжки кота!..
Днями один із колег жартома й серйозно привітав із найкращою, за його словами, оцінкою моєї дитячої книжки в сусідній Росії. Виявляється, немало тамтешніх ресурсів у соціальних мережах буквально накин...
Книги слов’янців –  на Міжнародній виставці
  На минулому тижні у столиці відбулася чергова Київська Міжнародна книжкова виставка, де серед інших представило свої новинки видавництво «Друкарський двір». Серед сотень інших книги зі Слов’...

The Author

ArtemenKo

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme