Рівняння на Чорновола

«Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні — МАЮЧИ, щоб не довелося гірко любити ВТРАТИВШИ», — ці слова В’ячеслава Чорновола, видатного громадського діяча, одного з засновників та багаторічного лідера Народного Руху України, в умовах сучасності для свідомих українців є не лише мудрістю, а й закликом до дії.

Й саме таким гаслом з плакату на стіні управа Донецької обласної організації Народного Руху України в суботу, 24 грудня, зустрічала учасників і гостей святкового засідання Проводу обласної організації, присвяченого 74-річчю від дня народження Лицаря Українського Народу, Героя України В’ячеслава Максимовича Чорновола. Окрім рухівців, у заході взяли участь представники «Просвіти», Всеукраїнського об’єднання ветеранів, донецького земляцтва бойків, українського козацтва, товариства політв’язнів та репресованих.

«Тяжкі нам випали роки,

Вони не скінчаться ніколи,

Якщо програють Чорноволи

І переможуть Кравчуки» —

декламуванням вірша невідомого поета член товариства політв’язнів та репресованих Людмила Болонова розпочала свою доповідь про життєвий і політичний шлях В’ячеслава Чорновола — Людину, на яку рухівці в своїх помислах та діях завжди рівнятимуться. Вона нагадала присутнім біографію Чорновола, розповіла про роки його дисидентства, про його роботу в органах влади та в Русі. Живу зацікавленість викликала та частина доповіді, в якій йшлося про відвідування Чорноволом Донеччини. Л.Болонова як безпосередній свідок цих зустрічей розповіла про свої враження від спілкування з В’ячеславом Максимовичем.

Галина Липницька, заступник голови Донецької ОО НРУ, розповіла про ініціативи Руху Донеччини щодо встановлення пам’ятних знаків Чорноволу на будинку в Донецьку, де за його участі була заснована Донецька організація Української Гельсінської Спілки, та на прохідній Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, на якому В.Чорновол працював наприкінці 50-х років. Проте донині керівництво ММК заперечує встановленню меморіальної дошки, а відповідь-запевняння Донецької міськради про якнайшвидше встановлення пам’ятного знаку наразі лишилося на рівні порожньої обіцянки.

Пам’ять В.М. Чорновола була вшанована хвилиною мовчання.

Віталій Гатченко, голова Донецької обласної організації Руху, розповів про роботу Донецької ОО НРУ в 2011 році. Присутні були одностайні в тому, що діяльність організації значно поліпшилася, Рух Донеччини перейшов на якісно новий етап розвитку та реальних дій. Члени Проводу одностайно визнали роботу організації та її голови у 2011 році задовільною. Також були розглянуті питання про підготовку до виборів, відбувся вже традиційний прийом до лав НРУ нових членів.

Наприкінці засідання відбувся імпровізований концерт, на якому самодіяльний композитор та співак, почесний краєзнавець Донеччини Григорій Кабанцев виконав «Любіть Україну» «Іван Мазепа» та козацькі пісні.

Чорноволівським: «І парламенти, і прем’єри, і президенти приходять і відходять, залишається лише свята справа нашого історичного відродження, справа демократії та державної незалежності. Відданість їй не на словах, а на ділі — єдиний критерій ставлення до політики і до політиків», — підсумував зустріч провідник Рухівців Донеччини В.Гатченко та закликав рівнятися на Чорновола.

На згадку про спілкування рухівці зробили спільне фото на фоні світлини В’ячеслава Чорновола, з якої він, поруч з Гербом України та прапором Донецької ОО НРУ, постійно споглядає на сучасність зі стіни приміщення Руху.

Віталій ГАТЧЕНКО.

На знімку: В.М.Чорновіл на шахті ім. Поченкова, Макіївка. 1990-ті роки