У зв’язку зі 140-річчям з дня народження легендарного борця Івана Піддубного (народився 8 жовтня 1871 р. на Черкащині) у деяких українських ЗМІ з’явилися публікації про знаменитого земляка, нащадка запорізьких козаків. Вони й нагадали мені історію перебування чемпіона чемпіонів у наших краях, його знайомства із силачем Григорієм Сидюком із села Сегіївка нині Слов’янського району.
Про сергіївського богатиря Григорія Сидюка дізнався з книги відомого тренера-борця М.П. Липового “Славянск борцовский, будь здоров” (Слов’янськ, 2007). І відразу ж вирішив поцікавитися, чи не живуть зараз у селі родичі силача. Телефоную В.Я. Сидюку, який багато років очолював місцевий колгосп і земляків знає добре. Володимир Якович сказав, що сергіївці пам’ятають земляка-силача, який жив ще в довоєнні роки, а ось чи залишився в селі хтось із його рідні — сумнівається. Тож покладемося на згадану вище книжку М.П. Липового.
Микола Панасович пише, що у 1960 р., працюючи на Слов’янському котельно-механічному заводі, він познайомився із Сергієм Величком, який у 1930-х роках працював у цирку килимним і йому часто доводилося виносити на арену гирі, інші важкі речі, необхідні Івану Піддубному під час виступу. А ще він утримував Івана Максимовича “на мосту” під час його репетицій, а той робив контрприйом і виходив із мосту.
У цирку Сергій Величко працював разом із земляком Геннадієм Васильовичем Приходьком. Удвох вони й намагалися умовити Піддубного, щоб він запросив на роботу в цирк силача із Сергіївки Григорія Сидюка. Він — звичайний сільський житель, наділений надзвичайною силою: міг розігнути підкову, зав’язати на вузол кочергу, трьома пальцями видавити алюмінієву ложку у зворотний бік. А ще міг з’їсти неймовірну кількість якоїсь страви чи випити кільканадцять кухлів пива. Коротше, у вільний від сільгоспробіт час дивував земляків.
Одного разу, коли слов’янці приїхали додому у відпустку, вирішили навідатися в Сергіївку. Прихопили із собою й фотографа. Це й дозволило зафіксувати незвичний трюк Григорія Сидюка: йому зціплені руки намагаються розтягнути з допомогою двох коней, прив’язаних ременями за лікті силача. Оцей знімок заінтригував Піддубного. І черговий його гастрольний тур проліг через Краматорськ, від якого до Сергіївки всього з десяток кілометрів. Почалася “обробка” Григорія. Йому показували і розказували про прилади цирку, влаштовували борцівські спаринг-бої з Піддубним. Звичайно ж, перемогти чемпіона, не маючи уявлення про правила боротьби і техніку проведення прийомів, годі було й думати. Щоб добитися згоди Григорія на роботу в цирку, Іван Максимович одного разу піддався. Та “перемога” не надихнула Сидюка. Відмовився він. І лише в 1936 р. друзям вдалося забрати Григорія в Москву. Він розпочав роботу в цирку разом з Іваном Піддубним.
Дисципліна, режим не дуже подобалися волелюбному селюку. Григорій заради задоволення міг на спір чогось наїстися, а то й напитися. А наступного ж дня треба було тренуватися, виступати. Піддубний неодноразово відчитував партнера, погрожував вигнати із цирку. Та цього робити не довелося. Під час гастролей у Сибіру Г.Сидюк відстав від поїзда. Влаштувався кухарем у військову частину. Виявився здібним кулінаром, гарно годував солдатів. А ще розважав їх, демонструючи силові трюки. Особливо часто повторював свій коронний — видавлював трьома пальцями алюмінієву ложку. Казав, що то їх сімейний трюк. І батько міг так робити, і дід.
Віктор СКРИПНИК.
Ще схожі публікації:
Нещодавно президент України, виступаючи в ООН, заявив, що в нас утричі зменшилася бідність. Жорстко, але справедливо на це відповів лідер «Українського об’єднання патріотів - УКРОП» Геннадій Корбан: «...
Дні народження бувають різні й святкує їх кожен на свій смак. Викладачі та студенти філологічного факультету Маріупольського державного університету відзначили День факультету та кафедри української ф...
Перше питання, яке я задав би самому собі, як мешканцю Слов’янська: «Чому саме наше місто обрали першим для захоплення і перетворення на фор- пост інтервенції і окупації українських земель?». Одразу в...
У тій частинці Донбасу, яку ми відстояли, не віддали «русскому миру», заплативши за цей скромний успіх життями тисяч громадян, є бодай якась можливість працювати з місцевим населенням і хоч якось впли...
Під такою назвою 26 лютого цього року у Харкові відбулася Міжнародна наукова конференція. Учасників форуму радо зустріли на історичному факультеті Харківського національного педагогічног...
«СВОЮ УКРАЇНУ ЛЮБІТЬ...» Саме з любові до рідної землі, до творчості славетного Кобзаря, з прагнення власної нестандартної і суспільно-корисної творчості народився Ше.Фест – мистецький фестиваль, який...
