Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, дослід, почування.
Панас МИРНИЙ.
9 листопада громадськість України відзначатиме День української писемності. Починаючи від Нестора Літописця, від “Повісті временних літ”, ми творимо літопис своєї держави своїми діями і вчинками. Слід сказати, що незважаючи на складну і багату історію, наша держава — молода, і свої надії вона покладає в першу чергу на молодих і перспективних, спираючись на духовний потенціал попередніх поколінь і сучасності. Недаремно говорять: скажи мені щось, щоб я тебе побачив. Мова народу — це мова духовності нації: освіти, науки, культури. Наразі не треба захищати існування української мови, бо є держава Україна. Пріоритетом мовної політики в Україні є утвердження і розвиток української мови — визначального чинника і головної ознаки ідентичності української нації, яка історично проживає на території України, становить абсолютну більшість її населення, дала офіційну назву державі і є базовим системоутворюючим складником української державності. Українська мова — не лише засіб спілкування, а й скарбниця духовного і культурного спадку українського народу, що створює той мовний простір, який є природним середовищем буття української нації.
Донецька область — багатонаціональна, у ній традиційно сформованою нормою є двомовність і багатомовність. Державна мова в закладах освіти функціонує на рівні з мовами різних національностей.
Управління освіти і науки Донецької обласної адміністрації, обласний інститут післядипломної педагогічної освіти створюють умови для розвитку і функціонування шляхетної, вишуканої мови, носії якої відчуватимуть себе господарями своєї держави, тобто прагнутимуть розвивати науку, культуру, освіту, промисловість, сільське господарство не тільки для власного добробуту, а в першу чергу з думкою: чим краще я працюю і організовую своє життя, тим краще живе мій народ. Наразі суспільство потребує компетентного випускника і школи, і вищого навчального закладу, націленого на соціальні інновації, здатного бути конкурентоспроможним на ринку праці, уміти представляти інтереси держави у світовому просторі, розвивати й примножувати національні цінності, бути гідним громадянином України.
Саме концептуальні орієнтири держави щодо оновлення мовно-літературної освіти учнів враховують те, що стратегічною метою сучасної мовно-літературної освіти є формування високоосвіченої, інтелігентної, самодостатньої, творчої особистості з інноваційним типом мислення і діяльності, здатної навчатися впродовж життя, гідно відповідати на виклики цивілізації та бути конкурентоспроможною на ринку праці.
У Концепції нової редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти проголошується: “з утвердженням гуманістичної концепції в новій філософії освіти зростає роль особистості учня і вчителя як суб’єктів, що постійно співпрацюють і розвиваються, ведуть освітньо-культурний діалог у таких напрямках: знання, культура комунікації, новітні технології спілкування, проникнення в сутність предметів і явищ, ціннісні відношення і нові смисли”.
Слід зазначити, що роль учителя з кожним навчальним роком набирає нових якостей, бо це не просто роль учителя як “навчателя”, вихователя та викладача, це роль фасилітатора, консультанта, управлінця, тьютора, порадника тощо.
У відкритому інформаційному суспільстві, коли знання застарівають швидше, ніж їх опановують, учитель постійно повинен працювати з випередженням на інновації.
Чи завжди так складається, чи легко це вдається? Відповідь неоднозначна. Фахівець потребує постійного оновлення знань, самоосвітньої діяльності, творчого розвитку. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти ставить вимоги до рівня освіченості учнів та гарантує досягнення цього рівня. Учитель-філолог (гарант від держави)забезпечує знання української мови через змістові лінії: мовленнєву, лінгвістичну, соціокультурну, діяльнісну.
Мовні компетентності виявляють специфічні здатності учня ефективно діяти, розвивати здібності, створювати власний продукт, самостійно здобувати інформацію, бути комунікабельним тощо.
Наразі в сучасній науці пропонуються нові акценти й у філософських засадах навчання мови: сформувалося кілька мовознавчих наук на суміжжі з іншими галузями знань. Це лінгвофілософія, соціолінгвістика, психолінгвістика, комунікативна лінгвістика, етнолінгвістика, лінгвокультурологія, лінгвістика тексту, мовленнєва комунікація та ін. Окремі положення цих наук і відповідний мовний матеріал будуть відображені в нових державних стандартах, програмах і підручниках. Це поглиблюватиме розуміння учнями природи і сутності мови, її поліфункціональності, ролі в сучасному суспільстві.
Освіта Донеччини орієнтована на розширення сфери функціонування державної мови, сприяння відкриттю шкіл і класів з українською мовою навчання, загальноосвітніх закладів нового типу (ліцеїв, гімназій, колегіумів). Можна відмітити, що українська мова як державна поступово утверджується в житті нашого регіону. Довідка: у 2004 р/ українською мовою навчалося 25,6% учнів, було 235 шкіл з українською мовою навчання і 662 двомовних; у 2006 р. — 29,5% учнів, шкіл з українською мовою навчання — 249, двомовних — 680. У 2008-2009 навчальному році із загальної кількості шкіл 1140 в області функціонують 340 з українською мовою навчання, 578 — двомовних. Українською мовою в закладах області навчаються 40,3% учнів. У 2010-2011 н.р. із 1080 шкіл з українською мовою навчання було наявно 392 (36%). У 2011-2012 н.р. із 1058 шкіл з українською мовою навчання наявно 402 (38%), з російською мовою навчання — 178 (17%), з українською мовою навчання (з російськими класами) — 326 (31%), з російською мовою навчання( з українськими класами) — 152 (14%).
Саме тому для якісної мовно-літературної освіти учнів необхідним і важливим є навчання самих учителів. Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти є центром підвищення кваліфікації педагогів області як за традиційними формами навчання, так і за інноваційними (індивідуальне навчання, дистанційне, очно-дистанційне, кредитно-модульне тощо). Організація і проведення міжкурсового навчання вчителів української мови і літератури ( конференції, постійно діючі семінари, тематичні консультації, робота обласних творчих груп, презентації досвідів, проведення майстер-класів та ін.) сприяє творчому зростанню педагогів, набуття професіоналізму.
Одним із таких заходів можна назвати триденний обласний семінар-практикум з теми “Науково-теоретичний та прикладний аспекти сучасного викладання української мови і літератури в школі”, який відбувся з 18 до 20 жовтня ц.р. в Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти для керівників методичних об’єднань учителів української мови та літератури, методистів гуманітарного циклу та вчителів української мови і літератури. Метою цього заходу було передбачено: ознайомити учасників із пріоритетами лінгвістичної та літературознавчої наук у галузі української філології, із сучасним науковим підґрунтям щодо вивчення української мови і літератури в школі; зорієнтувати фахівців на новітні науково-теоретичні й практичні підходи до вивчення української мови та літератури в школі; націлити керівників методичних об’єднань, методистів, учителів на впровадження в практику роботи школи сучасних наукових ідей з проблем розвитку мовно-літературної освіти учнів, виробити стратегію і тактику щодо якісного використання науково-методичного забезпечення базових предметів для розвитку філологічної освіти учнів.
Були поставлені певні завдання щодо стимулювання оновлення науково-теоретичних фахових знань педагогів, надання можливості збагатити творчий потенціал учителів-філологів, створення умов для відкритого науково-педагогічного спілкування щодо інновацій, визначення перспектив щодо взаємної творчої праці між науковцями вищої школи та вчителями й методичними працівниками загальноосвітньої школи для створення інноваційного мовно-літературного освітнього середовища учнів.
Слід зазначити, що семінар-практикум об’єднав понад 150 фахівців і став справжнім форумом науковців, педагогів і методистів, які висвітлювали актуальні проблеми розвитку сучасної лінгвістики, історії, теорії української літератури та фольклористики.
Пленарні засідання у І та ІІІ день розпочиналися урочисто: звучали українські пісні, вислови про мову та літературу. У перший день (18 жовтня) розглядалися питання про стан української мови на сучасному етапі, теоретичні аспекти вивчення мови та її викладання у навчальних закладах. Девізом роботи став вислів І.Срезневського “… Без усякої іншої науки ще можна обійтися, без знання рідної мови обійтися не можна”. Крім працівників обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Л.Г. Чернікова, проректор облІППО, з доповіддю “Мотиваційно-змістові складові роботи семінару-практикуму з орієнтацією на інновації у філологічній науці”; Т.О. Харахоріна, завідувач відділу української мови та літератури облІППО, з доповіддю “Оновлення змісту мовно-літературної освіти учнів в умовах відкритого інформаційного середовища; Ю.Ю. Наливайко, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та методики їх викладання облІППО, кандидат філологічних наук, з доповіддю “Лінгвістична компетентність учня в контексті вивчення синтаксису української мови”), доповідачами були викладачі кафедри української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету (А.П. Загнітко, завідувач кафедри, доктор філологічних наук, професор, з доповіддю “Науково-технологічні основи викладання української мови з позицій сучасності”; О.В. Виноградова, доцент, кандидат філологічних наук, з доповіддю “Соціолінгвістика в сучасній школі: концептуально-практичний аспект”; М.О. Вінтонів, доцент, кандидат філологічних наук, з доповіддю “Наукові основи викладання граматики в школі”; І.Р. Домрачева, доцент, кандидат філологічних наук, з доповіддю “Організація науково-лінгвістичної діяльності старшокласників”; О.Г. Важеніна, старший викладач, з доповіддю “Наукові основи викладання словотвору в школі”), викладач Донецького технічного університету В.С. Білецький, доктор технічних наук, професор, голова Донецького відділення Українського культурологічного центру, з доповіддю “Сучасний стан і розвиток української технічної термінології”.
Майстер-класи провели досвідчені педагоги Донецької області: С.М. Ралькіна, учитель-методист української мови та літератури Добропільської гімназії, з теми “Розвиток комунікативної компетентності учнів на уроках української мови”; Г.В. Бойко, учитель-методист Новоукраїнської школи Мар’їнського району, з теми “Інформаційно-комунікативні технології у підготовці до ЗНО”.
19 жовтня відбулася презентація науково-практичної діяльності ліцеїв обласного підпорядкування (ліцей при ДонНУ, ліцей “Ерудит”). Творча зустріч педагогів області, методистів була націлена на реалізацію науково-теоретичного підходу до вивчення української мови і літератури в навчальних закладах. Понад 70 фахівців навчальних закладів області стали активними учасниками відкритих уроків, майстер-класів, презентацій. Ознайомлення з системою роботи обласного ліцею при ДонНУ “Організаційно-системний підхід до формування наукового світогляду старшокласників” запропонував В.М. Алфімов, директор ліцею, доктор педагогічних наук, професор. Технологію роботи з філологічно обдарованими учнями презентувала Н.В. Бухлова, в.о. завідувача кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та методики їх викладання ОІППО.
Учасники семінару ознайомилися з досвідами роботи викладачів ліцею щодо розвитку мовно-літературної освіти учнів, відвідали відкриті уроки: К.В. Брітікової, викладача української мови і літератури, кандидата філологічних наук. Урок розвитку мовлення в 10 класі з теми “Нашого цвіту по всьому світу”; М.О. Кириченко, учителя-методиста. Урок української літератури в 11 класі з теми “Драматургія 20-х років ХХ століття”; Л.М. Димченко, учителя-методиста. Урок української літератури в 10 класі з теми “Осінні мотиви в поетичній творчості”; Л.І. Гончарової, учителя-методиста. Урок літератури в 10 класі з теми “І.К. Карпенко-Карий “Мартин Боруля”. Робота над змістом твору”. Завершилася робота другого дня семінару проведенням Круглого столу щодо системи роботи ліцею, проблем, перспектив подальшого розвитку закладу освіти (М.В. Кретова, Н.В. Бухлова, Т.О. Харахоріна, викладачі ліцею та вчителі, методисти закладів освіти області).
Одночасно в обласному ліцеї для обдарованих учнів “Ерудит” заступник директора Т.А. Ігнатова презентувала концептуально-технологічну діяльність закладу; В.В. Сидоренко, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та методики їх викладання облІППО, ознайомила присутніх з комунікативною професіограмою вчителя української мови і літератури в умовах післядипломної педагогічної освіти.
Учасники семінару мали змогу стати учасниками майстер-класів: О.Г. Білозуб, учителя-методиста ліцею, з теми “Організація роботи учнів щодо підготовки проектів на уроках літератури”; І.М. Сітькової, учителя Часовоярської ЗОШ м. Артемівська, з теми “Застосування технології критичного мислення на уроках української літератури”; В.В. Бараненко, учителя Макіївської ЗОШ № 59, “Технологія формування літературної грамотності учнів”. Завершили роботу проведенням “круглого столу” обговоренням проблем сучасного викладання української мови і літератури в школі. (Т.А. Ігнатова, Т.В. Ткачук, В.В. Сидоренко, викладачі ліцею та вчителі, методисти закладів освіти області).
20 жовтня тематика виступів була підпорядкована проблемам вивчення української літератури в системі базової шкільної освіти. Девізом третього дня роботи став вислів Ф.Колесси “Література плекає в народних масах почуття краси, розвиває природні здібності народу, є могутнім культурним чинником”. Науковці з кафедри історії української літератури та фольклористики Донецького національного університету торкалися проблем інноваційного розуміння вивчення літератури: “Проблема вивчення української міграційної літератури в сучасній школі” — В.А. Просалова, завідувачка кафедри, доктор філологічних наук, професор; “Актуальні проблеми вивчення новітньої української літератури в школі” — О.Є. Соловей, доцент, кандидат філологічних наук; “Українська література у міжтекстових зв’язках” — О.С. Бердник, доцент, кандидат філологічних наук ; “Українська література періоду ренесансу і бароко” — Н.М. Урсані, доцент, кандидат філологічних наук; “Жанрова система фольклористики на уроках української літератури” — С.А. Цікавий, старший викладач; ” Специфіка методологічних підходів до вивчення творчості Василя Стуса” — С.В. Несвіт, асистент кафедри.
У практичній частині взяли участь досвідчені вчителі та керівники навчальних закладів Донецької області: Т.Ю. Попова, учитель-методист української мови і літератури Верхньоторецької школи Ясинуватського району. Презентація досвіду. Проведення майстер-класу “Упровадження інтегративного підходу в гуманітарну освіту”. Н.І. Громак, директор гімназії № 72, учитель-методист української мови і літератури. Презентація обласної школи-лабораторії “Морально-духовний розвиток особистості через філологічно-етичний аспект освіти”. О.Л. Іноземцева, учитель-методист української мови і літератури Зугреської школи № 9 м. Харцизька. Презентація досвіду. Проведення майстер-класу “Формування якостей ділової активності особистості на уроках української літератури”.
На завершення роботи семінару-практикуму були запропоновані рекомендації щодо тіснішої взаємодії науки і практики та удосконалення форм навчальної діяльності щодо поліпшення мовно-літературної освіти учнів. Активним учасникам вручено сертифікати.
Художнім обрамленням науково-практичної роботи трьох днів був пісенний вернісаж, який підготували методист Володимирського будинку культури Волноваського району О.В. Шевріна, учитель Донецької ЗОШ № 32 М.Ю. Марунич, учитель Володимирівської ЗОШ Волноваського району Л.В. Сердюк; учитель Донецького НВК № 16, переможець Міжнародного вокального конкурсу “Наша земля — Україна”) К.В. Трададюк.
До присутніх також звернувся головний редактор обласної газети “Донеччина” І.О. Зоц і запросив усіх до співпраці на сторінках україномовного видання.
Проведений семінар — це один із фрагментів системи освітянської роботи щодо вивищення духовності нації через оновлення знань мовно-літературної освіти.
Матеріал підготували Л.ЧЕРНІКОВА, Т.ХАРАХОРІНА.
Ще схожі публікації:
Місто Сніжне на Донеччині сумновідоме в нашій історії тим, що саме Сніжнянський район найбільше в усій Україні постраждав під час Голодомору 1932 – 1933 рр., коли загинуло 46% населення району. А ...
Згадувати про голод 1932¬33 років на Донеччині і скрізь в Україні було заборонено. І хоча досить поширеною є думка, що це лихо обійшло наш індустріальний край за даними вчених смертність населення в о...
У машинобудівному коледжі Донбаської державної машинобудівельної академії урочисто відкрили меморіальну дошку колишньому студенту закладу, Герою Небесної сотні Івану Пантелеєву. Поет і музикант за...
Мені соромно, що донецькі взяли в руки зброю. Соромно, що кликали Путіна. Соромно за своїх одноліток, однокурсників, однокласників, просто знайомих та минулих друзів... Соромно, що і досі люди там про...
Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет провів низку зустрічей у Слов'янську, Краматорську, Бахмуті (Артемівську), Костянтинівці, Часовому Яру. Тут Патріарх відвідав українських ві...
Українські вогнеметними пройшли курс тактичної підготовки з бойовою стрільбою безпосередньо в районі проведення ООС. Навчання проводилися на одному із полігонів Луганщини відповідно до рішення Кома...
