Василь Стус:«Аби, померлий, я воскрес і пробудився жити знову»

tild3664-3161-4334-a635-383863343061__79de095stus3Із 3-4-м вересня назавжди пов’язана сумнозвісна подія – смерть Василя Стуса. Згадуючи цю дату, попри все хочеться говорити про свято Життя, адже цьогоріч виповнилося 25 років із дня виходу у світ його вершинної у творчому доробкові книги – збірки «Палімпсести», сама назва якої символізує незнищенність мистецького слова.

Палімпсестами, як відомо, у давнину називали пергамент, на якому стертий первісний текст не зникав, а прочитувався під новим текстом. Цією назвою об’єднано все створенне поетом у неволі, під час перебування у Мордовії, із вкрапленнями більш ранніх поезій. Збірка творилася в ув’язненні, тож закономірно, що рукописи забиралися й нищилися. Часто поезії необхідно було поновлювати по пам’яті. Поет був вищим за будь-які обставини: «Впаду і знову підведусь, на ліктях і зіпнусь».

Цікавою є «історія» виникнення назви книги всього життя Василя Стуса. Юрій Покальчук, закінчивши факультет східних мов Ленінградського університету, мешкав зі Стусом у Київському аспірантському гуртожитку, був його приятелем. До 30-річчя з дня загибелі поета Гарсіа Лорки друзі вирішили разом зробити переклад його творів з іспанської на українську. Ось тоді Василь і натрапив на слово «палімпсести». Так звався один із віршів Лорки. Цей образ полонив Василя. Одного разу він сказав, що це була б гарна назва для книги, бо ж текст не пишеться одразу: скільки думок навколо нього, скільки спроб, і остання редакція побудована на тисячах інших варіантів, думок і вражень.

Збірка не має стабільного змісту, вона відома в різних авторських редакціях, в різних списках, існують численні варіанти окремих її віршів. В 1986 році стараннями літературознавця І. Кошелівця у Мюнхені, у видавництві «Сучасність» вона побачила світ. До «розшифровки» текстів і її укладання причетна Надія Світлична. А 3 вересня 2003 року, напередодні загибелі В. Стуса, у столичному Будинку вчителя відбулася презентація книги «Палімпсест. Вибране». Її упорядник – Дмитро Стус. До книги увійшли поезії з різних збірок поета, переклади, лист до А. Сахарова. «Палимпсест» – найповніше видання вибраного, у якому зібрано коли не все найкраще, то принаймні усе найяскравіше із творчого доробку поета. Передмову написав Іван Дзюба. На презентації були присутні: Віктор Ющенко, Валентина Попелюх, Надія Світлична, академік-літературознавець Микола Жулинський, редактор видавництва «Факт» Леонід Фінкельштейн, інші. Книга мала наклад 12 тисяч примірників та обсяг понад 400 сторінок.

Всупереч абсурдності й жорстокості обставин – Василь Стус жив і творив за законами свого єства, самостворювався і самоспалювався в ім’я свободи і прогресу. У своїй книзі він порушує важливі філософські, етичні й духовні проблеми буття людини у сучасному світі, відображає складну гаму почуттів ліричного героя, сумнівів, утверджень і заперечень духу. Поет торкається проблеми життя і смерті, вибору й боротьби за власну незалежність людини; замислюється над питаннями творчості, мистецької свободи, гуманізму і дегуманізації в сучасному світі тощо. Василь Стус прагнув очистити історію, літературу від нашарувань умовчання, неправди, фальшу й відновити текст первісний – істину.

Він зумів вибудувати себе як модерна людина ХХ століття й особистість нового типу, втілюючи «науку» «жити серцем, жити вчинком» (вислів Р. Корогодського). Своєю творчістю він явив високі зразки інтелекту, духовних і мистецьких осяянь. Він створив високохудожню лірику, синтезуючи почуття і думку, слово й образ, прокладаючи новітні – модерні й постмодерні – шляхи в мистецтві слова. Його ідіостиль відзначається особливим новаторством: однією із найголовніших констант Стусової поетики є використання авторських неологізмів. Лише для збагачення свого власного лексичного словника ми маємо знову і знову поринати у високохудожній світ збірки «Палімпсести» й увесь поетичний обшир Василя Стуса.

Василя Стуса як поета ми ще не осмислили. У кожного має бути свій «ключ» до пізнання його набутку. Осягаймо ж поезію цього трагічного, епічного і щемно-ліричного поета, гортаючи сторінки його величних і вічних «Палімпсестів».


Лариса ЄРМАКОВА.

Член оргкомітету Донбаського музею Василя Стуса.


 

Ще схожі публікації:

Рабам не місце у раю, або Розповідь про так звану хату скраю
Прибираю за двором,коли це підходить сусід,аби розвіяти нудьгу.Не встигли ми перекинутися кількома словами,як біля нас зупинився велосипед і листоноша вручила по безкоштовній газеті "Твое право" з кар...
Свято українського слова у Слов’янську
  На Донеччині відбувся обласний відкритий конкурс читців, поетів і художників «Любіть Україну!», приурочений до 120-річчя Володимира Сосюри  За підсумками конкурсу «Любіть Україну!» автор...
ЛІТОПИС СЕЛА ПРЕЛЕСНЕ
  Першої суботи лютого Прелесненська школа I-III ступенів - одна з найстаріших на Слов'янщині (225 років з дня заснування цьогоріч минає!) зустрічатиме своїх вихованців різних років. П...
«Срібні дзвони» у Дебальцевому
Традиційно щороку у травні вшановують пам’ять відомого земляка Володимира Сосюри. Цьогоріч на батьківщину талановитого українського поета з’їхалися письменники, журналісти, краєзнавці, учні та вчителі...
«НІХТО ВЖЕ НЕ ПРОМІНЯЄ УКРАЇНУ НА ДНР...»
Сергія Захарова вперше побачив, здається, у Львові, під час Форуму видавців. Хоча значно більше часу він проводить у столиці. Приємно було переконатися, що один з учасників українського Опору ...
Анатолій Кравченко."Твори і дій сьогодні…"
  Анатолій Іванович Кравченко народився 19 квітня 1937 р. в Єнакієвому. Після закінчення середньої школи і до призову на військову службу працював на шахті. Закінчив Літературний інститут і...

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme