Із 3-4-м вересня назавжди пов’язана сумнозвісна подія – смерть Василя Стуса. Згадуючи цю дату, попри все хочеться говорити про свято Життя, адже цьогоріч виповнилося 25 років із дня виходу у світ його вершинної у творчому доробкові книги – збірки «Палімпсести», сама назва якої символізує незнищенність мистецького слова.
Палімпсестами, як відомо, у давнину називали пергамент, на якому стертий первісний текст не зникав, а прочитувався під новим текстом. Цією назвою об’єднано все створенне поетом у неволі, під час перебування у Мордовії, із вкрапленнями більш ранніх поезій. Збірка творилася в ув’язненні, тож закономірно, що рукописи забиралися й нищилися. Часто поезії необхідно було поновлювати по пам’яті. Поет був вищим за будь-які обставини: «Впаду і знову підведусь, на ліктях і зіпнусь».
Цікавою є «історія» виникнення назви книги всього життя Василя Стуса. Юрій Покальчук, закінчивши факультет східних мов Ленінградського університету, мешкав зі Стусом у Київському аспірантському гуртожитку, був його приятелем. До 30-річчя з дня загибелі поета Гарсіа Лорки друзі вирішили разом зробити переклад його творів з іспанської на українську. Ось тоді Василь і натрапив на слово «палімпсести». Так звався один із віршів Лорки. Цей образ полонив Василя. Одного разу він сказав, що це була б гарна назва для книги, бо ж текст не пишеться одразу: скільки думок навколо нього, скільки спроб, і остання редакція побудована на тисячах інших варіантів, думок і вражень.
Збірка не має стабільного змісту, вона відома в різних авторських редакціях, в різних списках, існують численні варіанти окремих її віршів. В 1986 році стараннями літературознавця І. Кошелівця у Мюнхені, у видавництві «Сучасність» вона побачила світ. До «розшифровки» текстів і її укладання причетна Надія Світлична. А 3 вересня 2003 року, напередодні загибелі В. Стуса, у столичному Будинку вчителя відбулася презентація книги «Палімпсест. Вибране». Її упорядник – Дмитро Стус. До книги увійшли поезії з різних збірок поета, переклади, лист до А. Сахарова. «Палимпсест» – найповніше видання вибраного, у якому зібрано коли не все найкраще, то принаймні усе найяскравіше із творчого доробку поета. Передмову написав Іван Дзюба. На презентації були присутні: Віктор Ющенко, Валентина Попелюх, Надія Світлична, академік-літературознавець Микола Жулинський, редактор видавництва «Факт» Леонід Фінкельштейн, інші. Книга мала наклад 12 тисяч примірників та обсяг понад 400 сторінок.
Всупереч абсурдності й жорстокості обставин – Василь Стус жив і творив за законами свого єства, самостворювався і самоспалювався в ім’я свободи і прогресу. У своїй книзі він порушує важливі філософські, етичні й духовні проблеми буття людини у сучасному світі, відображає складну гаму почуттів ліричного героя, сумнівів, утверджень і заперечень духу. Поет торкається проблеми життя і смерті, вибору й боротьби за власну незалежність людини; замислюється над питаннями творчості, мистецької свободи, гуманізму і дегуманізації в сучасному світі тощо. Василь Стус прагнув очистити історію, літературу від нашарувань умовчання, неправди, фальшу й відновити текст первісний – істину.
Він зумів вибудувати себе як модерна людина ХХ століття й особистість нового типу, втілюючи «науку» «жити серцем, жити вчинком» (вислів Р. Корогодського). Своєю творчістю він явив високі зразки інтелекту, духовних і мистецьких осяянь. Він створив високохудожню лірику, синтезуючи почуття і думку, слово й образ, прокладаючи новітні – модерні й постмодерні – шляхи в мистецтві слова. Його ідіостиль відзначається особливим новаторством: однією із найголовніших констант Стусової поетики є використання авторських неологізмів. Лише для збагачення свого власного лексичного словника ми маємо знову і знову поринати у високохудожній світ збірки «Палімпсести» й увесь поетичний обшир Василя Стуса.
Василя Стуса як поета ми ще не осмислили. У кожного має бути свій «ключ» до пізнання його набутку. Осягаймо ж поезію цього трагічного, епічного і щемно-ліричного поета, гортаючи сторінки його величних і вічних «Палімпсестів».
Лариса ЄРМАКОВА.
Член оргкомітету Донбаського музею Василя Стуса.
Ще схожі публікації:
Прибираю за двором,коли це підходить сусід,аби розвіяти нудьгу.Не встигли ми перекинутися кількома словами,як біля нас зупинився велосипед і листоноша вручила по безкоштовній газеті "Твое право" з кар...
На Донеччині відбувся обласний відкритий конкурс читців, поетів і художників «Любіть Україну!», приурочений до 120-річчя Володимира Сосюри За підсумками конкурсу «Любіть Україну!» автор...
Першої суботи лютого Прелесненська школа I-III ступенів - одна з найстаріших на Слов'янщині (225 років з дня заснування цьогоріч минає!) зустрічатиме своїх вихованців різних років. П...
Традиційно щороку у травні вшановують пам’ять відомого земляка Володимира Сосюри. Цьогоріч на батьківщину талановитого українського поета з’їхалися письменники, журналісти, краєзнавці, учні та вчителі...
Сергія Захарова вперше побачив, здається, у Львові, під час Форуму видавців. Хоча значно більше часу він проводить у столиці. Приємно було переконатися, що один з учасників українського Опору ...
Анатолій Іванович Кравченко народився 19 квітня 1937 р. в Єнакієвому. Після закінчення середньої школи і до призову на військову службу працював на шахті. Закінчив Літературний інститут і...
