Анатолій Кравченко.”Твори і дій сьогодні…”

 

Анатолій Іванович Кравченко народився 19 квітня 1937 р. в Єнакієвому. Після закінчення середньої школи і до призову на військову службу працював на шахті.

Закінчив Літературний інститут ім. О.Горького (Москва).

Понад десятиліття було віддано роботі у газеті та видавництві, а з 1974 по 1984 р. – у журналі “Донбас” на посаді головного редактора; у 1984-2000 рр. очолював одну з найстаріших в країні – Донецьку обласну організацію Національної спілки письменників України, обирався секретарем Ради НСПУ.

Багато років плідно поєднував літературну та журналістську роботу з повсякденною громадськістю, зокрема й як депутат Донецької міськради та депутат двох скликань Донецької облради, де у 1985-1990 рр. очолював Комісію з культури.

Нагороджений орденами “Знак Пошани” (1987), “За заслуги” ІІІ ст. (2007) та медалями, а також Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. Має “Почесну відзнаку” Національної спілки журналістів України, членом якої він є з 1965 р., та двічі – 2001 і 2007 рр. – “Почесною відзнакою” Національної спілки письменників України, до якої був прийнятий у 1967 р. Пише українською та російською мовами.

У творчому доробку ювіляра понад 20 збірок поезії, що побачили світ у видавництвах Москви, Києва та Донецька; він також автор книжок прози, публіцистики та поетичних перекладів.

На вірші поета створені популярні пісні відомими композиторами Росії та України – зокрема такими, як Е.Колмановський, Є.Зубцов, С.Сабадаш та інші та вперше виконані не менш відомими майстрами кіно та естради – М.Бернесом, Ю.Богатиковим, Л.Лещенком…

Творчість поета відзначена п’ятьма літературними преміями, у тому числі – Міжнародною. Його вірші перекладалися і публікувалися у кількох європейських країнах, а також у Монголії та США.

Редакція “Донеччини” з приємністю долучається до поздоровлень на адресу ювіляра. Бажаємо Вам, шановний Анатолію Івановичу, міцного здоров’я і нових творчих удач.

 

З нових поезій

 

МОЄ КОРІННЯ

 

Кравченка корінь від крав чого йде,

Тобто коріння професіональне.

Не залишався без фарту ніде

Пращур мій, роблячи все ідеально.

 

Кравчий – завідувач княжим столом,

В мові сучасній – застіллям, бенкетом.

Далі, на Схід (за Хайяма рядком)

Він – виночерпій, що в рівні з поетом!

 

Та незамінний він був для людей:

Їх обшивав, одягав всіх і всюди, –

Захід та Схід за вбрання його (гей,

Мабуть, й весь світ) були вдячні та будуть!

 

 

ПАМ’ЯТКА

 

Не мар прийдешнім, пам’ятай:

Живеш сьогодні, зараз, –

І Божий дар оберігай,

Не марнотрать на чвари!

 

Що буде завтра – не чекай,

Твори і дій сьогодні;

Вчорашній день невдач не лай,

Бо кожний день – Господній.

 

 

ОСТАННЯ НАДІЯ

 

Дуже довго вагаємось: бути чи ні?

Дуже радимось тоскно: отак чи отак?

Строки ж, ніби осінні коротшають дні,

І з безладного кола не вийти ніяк.

 

Придивляємось: як там у тих і у тих?

Прислухаємось: що там говорять про нас?

Збіг обставин і часу балаганного збіг,

Щоб нарешті прозрів той, хто в сварах зав’яз.

 

Тож чи справдиться те, що давно на порі, –

Що не спить у думках і ніяк не зійде?

Час рішуче здійма сподівань прапори,

І остання надія до храму веде.

 

 

Борису Олійнику

Боги вмирають, смертні – поготів.

Кого від смерті вічність відвернула?

Моє життя, життя моїх братів –

Уривок з вічності,

Що й нас, невічних, чула.


 

Анатолій КРАВЧЕНКО.

На знімку: Анатолій Кравченко з Борисом Олійником, Донецьк, 1989 р.


 

Ще схожі публікації:

"Донеччина" від 29 липня 2016 року № 27 (15918)
Яким надихаючим позитивом є сам факт захисту України людьми інших національностей: грузини, чеченці, азербайджанці, білоруси, росіяни… Про те, що кореєць Слава Дьо воював у лавах «Айдару», я дізнався ...
Шлях до себе. Сповідь
  Я — син Поділля. Це про мій край писала Леся Українка: "Краса України, Подолля!". Тут, у цьому благословенному краї, я народився, тут пішов до першого класу, та й свої перші вчительські к...
Рабам не місце у раю, або Розповідь про так звану хату скраю
Прибираю за двором,коли це підходить сусід,аби розвіяти нудьгу.Не встигли ми перекинутися кількома словами,як біля нас зупинився велосипед і листоноша вручила по безкоштовній газеті "Твое право" з кар...
Журналісти на мінному полі
Як ми повідомляли («Часопис Донеччина» від 31.03.17 р.), у ТОВ «Видавництво «Друкарський двір» світ побачила книга «Славянский счет», в якій зібрано матеріали про розслідування вбивства журналіста Іго...
Хто виключив нас?
Земля ковтає дощ, його холодні сльози, А ти не кажи нічого - нас виключено. Україна горить і невтішніїї прогнози Вибивають людей ніжно і витончено. Гори, спалахуй, вигравай вогонь, Підк...
До історії соляної промисловості України крізь призму документів ЦДНТА України
    Протягом усієї історії людства сіль була і залишається невіднятною її частиною. У сучасному світі люди звикли до того, що сіль завжди є в них вдома, її легко можна купити в магазині, проте вони н...

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme