Дав пісню крилату…

У Донецьку відбулися краєзнавчі читання, присвячені Михайлу Петренку

 

В обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Крупської 29 листопада відбулися краєзнавчі читання циклу «Видатні постаті Донеччини». Цього разу вони присвячувалися уродженцю Слов’янська, українському поету-романтику дев’ятнадцятого століття  Михайлу Петренку.

 

Читання розпочалися виконанням бандуристками пісні на слова М.Петренка «Взяв би я бандуру».

З доповіддю «Постать поета-земляка Михайла Петренка в концепції влаштування пам’яті діячів культури та мистецтва» виступив голова правління обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, кандидат педагогічних наук, доцент Донбаського державного педагогічного університету В.І. Романько. Він, зокрема, зазначив, що з ініціативи слов’янських краєзнавців, міська рада оголосила 2012 рік роком Михайла Петренка й ухвалила низку запропонованих ними заходів з нагоди 195-ї річниці від дня народження поета-земляка та 150-річчя з дня його смерті.

Майже все намічене вдалося виконати. Місцеве видавництво «Друкарський двір» (директор В.І. Бутко) видало календарик на 2012 рік з портретом М.Петренка та його біографічними даними. Там же побачила світ книжка «Блакитне небо Михайла Петренка», в якій вміщено вірші поета-земляка, розповіді про його життя, пісні на його слова та про нього. На місці, де знаходилася садиба, в якій 1817 року народився Михайло, встановлено пам’ятний камінь. Оновлено меморіальну дошку на вході до міської бібліотеки. В університеті проведено науково-практичну конференцію «Михайло Петренко: Сучасність».

Низку ювілейних заходів проведено й в інших навчальних закладах. Рішенням міськради одній з нових вулиць присвоєно ім’я Михайла Петренка.
У вересні цього року сталася подія, на яку ми й не розраховували: міська рада відвела місце біля бібліотеки для встановлення пам’ятника М.Петренку, а потім оголосила конкурс на кращий проект пам’ятника. Отже є надія, що постать видатного поета, автора віршів «Дивлюсь я на небо…», «Взяв би я бандуру» та інших, що стали народними піснями,  постане на головній площі його рідного міста.
За доброю традицією учасникам читань була запропонована виставка літератури з фондів бібліотеки — “Слов’янський сокіл”. До речі, завідуюча відділом краєзнавства, який і підготував ті стенди, Т.М. Дрьомова нещодавно відзначала свій день народження. Від імені краєзнавців області В.І. Романько щиро привітав Тамару Миколаївну з ювілеєм і вручив їй пам’ятний подарунок.

А донецькому поету і краєзнавцю І.Ф. Приходьку Валерій Іванович вручив Диплом лауреата літературно-мистецького конкурсу «Місто моє, ти для мене єдине», який цього року присвячувався ювілею М.Петренка. Іван Федорович, дякуючи, виголосив цілу промову про поета-земляка, прочитав присвячені йому вірші. В одному з них є такі рядки:
«Дивлюсь я на небо…» Пісня така

Слов’янська Планеті в поклажу:
На віки-вічні від земляка,
Сокола Донецького кряжу».
Про те, як слов’янський художник Олександр Рогов створював портрет Михайла Петренка, розповів голова міського краєзнавчого осередку В.П. Скрипник. Було це десять років тому, коли в педагогічному ліцеї готувалися до відкриття кімнати-музею поета-земляка. Відомий дослідник його життя і творчості І.М. Овчаренко запропонував художнику-викладачу ліцею О.К. Рогову взятися за справу. За основу рекомендував взяти фото онука поета Бориса, який, за свідченням родичів, був дуже схожий на діда. Олександр Костянтинович перечитав чимало літератури, передивився масу портретів, картин із зображенням людей, щоб уяснити, як одягалися сучасники Михайла Петренка, які зачіски носили, які у них були вуса. Коли ж зрозумів, узявся за пензель.
Оскільки розквіт поетичного таланту Михайла Петренка припадає на його студентські роки, коли він вчився на юридичному факультеті Харківського університету, то й зобразити його художник вирішив молодим, з цілеспрямованим поглядом у майбутнє.
Портрет показали по місцевому  телебаченню, опублікували в газетах, у тому числі й в обласних та всеукраїнських. Переважна більшість слов’янців, а також літературознавців схвально зустріла створення портрета М.Петренка. І це цілком закономірно. Історія знає багато випадків відновлення образу державних діячів, воєначальників, літераторів. Обличчя одних встановлювали за знайденим черепом, інших — за описанням або, як і в даному випадку, за схожістю.
Так само — за схожістю змалював поета й художник Олександр Чередниченко із м. Суми. Тільки його Петренко старший за слов’янського. І це теж закономірно, оскільки в Лебедині, нині Сумської області, Михайло Миколайович жив і працював повітовим стряпчим останні 13 років свого життя.
Життю і творчості М. Петренка присвячено чимало робіт. Проте в них трапляються «нестиковки», грубі помилки, підтасовки. Дослідженню цих «білих плям» й присвятив свій виступ письменник, краєзнавець, голова обласної організації Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» О.Я. Гросов. Ще перший біограф Петренка Амвросій Метлинський у 1848 році допустився помилки в часі і місці надрукування першого вірша поета. До речі, дехто вважав, що Петренко — то один із псевдонімів Метлинського. Було й таке, що авторство вірша “Недоля” (“Дивлюсь я на небо…”) приписували Тарасові Шевченку. До цього часу деякі джерела стверджують, нібито невідома дата його смерті, хоча ще в дев’яностих роках минулого століття правнучка поета Наталія Шептій відшукала в Сумському архіві повідомлення про те, що Михайло Миколайович помер 25 грудня 1862 року в Лебедині. Дехто із дослідників перекручував по-батькові поета, назвавши його не Миколайовичем, як насправді, а Михайловичем. Невірне також твердження про учителювання Петренка та про його участь у Кримській війні.

До речі, «білим плямам» в біографії свого прапрадіда присвятив книгу «Идентификация Петренко» Олександр Петренко з Києва.
«Людина, яка подарувала народу пісню» — такою була тема виступу історика, завідувачки музейного фонду Донецького національного академічного українського музично-драматичного театру Т.Г. Пішванової. Вона є автором нарису про М.Петренка у книзі «Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу» (Донецьк, «Східний видавничий дім, 2011). Там же вміщено портрет поета роботи О.К. Рогова та нарис письменника Ю.Т. Доценка «Злетіла пісня від землі  — у всесвіт».

В.І. Романько принагідно вручив Тамарі Герасимівні членський квиток Всеукраїнської спілки краєзнавців.
Вірші, присвячені Михайлу Петренку, прочитали донецькі поетеси Людмила Богун, Нінель Прохорова, Людмила Пастушок. А Любов Дем’яновська з Мар’їнки, яка разом з батьком – офіцером побувала в багатьох регіонах Радянського Союзу, пригадала, що неодноразово чула пісні на слова М. Петренка у виконанні не тільки українців та росіян, а й представників інших народів.
Головний редактор обласної газети «Донеччина» Ігор Зоц пригадав випадок у магазині: літня жінка уважно роздивлялася цінники на продукти і раптом голосно промовила: «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…». Отже, поезія нашого земляка й сьогодні актуальна. Багато хто хотів би «землю покинуть і в небо злітать», щоб «ласки у зірок, у сонця просить, у світлі їх яснім все горе втопить».
Ігор Олексійович розповів, що газета висвітлювала майже всі заходи, присвячені ювілею Михайла Петренка, вміщувала розповіді про інших видатних земляків. Він запевнив, що і надалі передплатники матимуть змогу читати краєзнавчі матеріали, знайомитися з людьми, які своєю працею, творчістю, спортивними досягненнями прославляють рідний край.

Про любов народу до петренкових пісень розповідала й краєзнавець Діана Бєлоконь з Красноармійського району, якій  І.О. Зоц вручив книгу “Донетчина: многоликая и вечная”, відзначивши величезний внесок Діани Петрівни у розвиток краєзнавчого руху.
Слід зазначити, що й обласне радіо приділяло увагу року Михайла Петренка. Зокрема, Людмила Радченко підготувала кілька передач, в яких розповідала про життя і творчість поета, присвячені йому заходи, знайомила слухачів з піснями на його вірші та про нього. Ось і в п’ятницю, 30 листопада, о 20.10 прозвучала передача про обласні Петренківські читання. А завершилася вона піснею «Сокіл» на слова Алли та Віктора Антоненків. Музику написали Володимир Лук’янченко та Олександр Куриленко, а запис здійснив соліст заслуженого академічного ансамблю пісні й танцю «Донбас» Микола Федотов. Сподіваємось, що ще не раз почуємо й прочитаємо про славного земляка нові вірші, нові пісні, нові дослідження.


Віктор СКРИПНИК.

Валерій ШЕПТУХА.  

На знімках: “Взяв би я бандуру” у виконанні бандуристок; Книгу про  Донеччину Ігор Зоц вручає Діані Бєлоконь; Людмила Пастушок читає свої вірші про Михайла Петренка; Валерій Шептуха і Тамара Дрьомова.

Фото Івана ПОХВАЛЕНКА.


 

Ще схожі публікації:

Часопис “Донеччина” від 24 березня 2017 року № 12 (15950)
Нещодавно переконався, що важливо читати не лише «Часопис Донеччина», але й інші патріотичні видання. Можна дізнатися як наразі живеться не тільки добрим людям, але й підлим. Ось «Газета по-українськи...
ЗБЕРЕЖЕНИЙ МОВОЮ НАРОД
Поновлення влади в усіх регіонах нинішнього ОРДЛО – лише початок (нелегкий!). Уже в сучасних умовах необхідно обмірковувати напрями й особливості роботи з усіма верствами населення з урахуванням спові...
З ПОГЛЯДУ ВІЧНОСТІ (Лист до московського друга по ХХ століттю, який вже шостий рік не відгукується н...
1. Москва сльозам не вірить Дорогий московський друже! Увесь світ знає і Вам відомо: уже шостий рік палає Донбас, охоплена димом горить під ногами українська земля. З обох сторін десятки тисяч уби...
Часопис “Донеччина” від 20 грудня 2016 року № 45 (15936)
Призначений головою військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський ще влітку 2015-го року, з перших днів своєї роботи на посаді, заявляв про необхідність відновлення телевежі на Карачуні і визнач...
Ми пам'ятаємо тебе, Тарасе!
Усний журнал з такою назвою підготували до Шевченківських свят студенти 8-10 класів Маріупольського міського ліцею. Вони прочитали його на відкритому уроці, який проводила керівниця кафедри «Українськ...
Літературна гордість краю
Майбутнє кожної людини, її родини та й усієї України цілком залежить від того, яку дорогу в житті нам доля обирає в дитинстві. Складний і непередбачений отой шлях, який починається з виховання дітлахі...

The Author

СКРИПНИК Віктор

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme