This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Do you want to support owner of this site? Click here and donate to his account some amount, he will be able to use it to pay for any of our services, including removing this ad.

Душа болить за українську мову

У “Донеччині” за 20 листопада ц.р. вміщені дві великі статті про українську мову. На першій сторінці ми бачимо звіт про обласну науково-практичну конференцію на тему “Мова — глибина тисячоліть” (автори Л.Чернікова, Т.Харахоріна) з докладним переліком усіх виступаючих та без жодного аналізу реального становища української мови на Донеччині.

Коли читала цю офіційну доповідь, так і хотілося запитати високих промовців: “Чи доводилось їм особисто спілкуватись із діточками українською у так званих “українських групах” дитячих садків?” Мені доводилось. І виявилось, коли діти на привітання можуть відповісти “Доброго ранку” — це вже перемога! Більше нічого вони не знають. Проте вихователі, які й самі українською не володіють, вважають, що того цілком досить для їхнього українського навчання. Отже, читаючи цю “передову” статтю, в душу мимоволі закралась думка, що поважний захід, організований Донецькою облдержадміністрацією, зроблений для замулення очей громадськості та для того, щоб показати “клятим націоналістам”, що й на Донеччині плекають українську.

Але як її плекають? Як почувається ненька-українська на Донеччині та в цілому по Україні, — промовисто відповідає не стаття, а крик душі письменника з Єнакієвого Василя Чубенка на третій сторінці газети. Він зауважує, що “мова нашого розшарпаного сьогодення” вкрай зіпсована суржиком, який проник не лише на сторінки небагатьох українських видань, але щоденно поширюється невігласами журналістами з центрального ТБ. Із болем пише: “В Україні, здається, набирає сили все неукраїнське. Українська задекларована як державна, а податки, що накладаються на українські книжки — запаморочливі. У Донецьку та Макіївці батьки учнів воюють проти закриття трьох українських шкіл”. При тому політики тільки грають мовним питанням, набираючи бали до виборів, а прийняття закону про регіональні мови — “як на мене — це державна зрада, прощення якій немає”, — зазначає письменник. Далі знаний поет закликає: “Ми всі повинні бути відповідальними за стан української мови. Згадаймо Францію, де застосовуються санкції до тих, хто шкодить державній мові. Станьмо незборимим муром проти підступів байстрюків різного ґатунку!”

Ось і виявляється, що зі станом української мови на Донеччині не все так чудово, як у доповідях офіційних промовців. Треба подякувати сміливості ЄДИНОЇ україномовної газети “Донеччина”, що вона висвітлює різні точки зору, які є у суспільстві, надаючи факти для розмислів краянам. Також хочу запропонувати зробити у газеті рубрику “Чиста українська”, де будуть наводитись приклади псування української та її правильного використання. Цікавими можуть стати розповіді філологів про історію виникнення українських прислів’їв, фразеологізмів.

Адже, ніде правду сховати, за радянські часи усі ми настільки забули перлинки рідної мови, що згадувати їх буває важко. І ще мудрий Вольтер казав: “Чужу мову можна опанувати за рік, рідну вчиш все життя й ніколи не можеш вичерпати остаточно”.

Тож розмовляймо чистою українською, починаючи з колиски до високих кабінетів!


Ірина МОЛЧАНОВА.

Член ВУТ “Просвіта”.

м. Маріуполь.


 

Ще схожі публікації:

Джерела мистецькі
У піснях, казках, легендах наших предків частенько, як про щось живе і особливе, згадується камінь. Його наділяли всілякими надзвичайними властивостями. Він міг бути оберегом, коштовністю, прикрасою, ...
Часопис “Донеччина” від 17 лютого 2017 року № 7 (15945)
Незважаючи на утиски, переслідування царів, королів та їх сатрапів і поплічників, українська мова жила в душі народу. Люди говорили нею, складали вірші, співали пісні, видавали книжки, журнали. Згадай...
Футбол без цього — не футбол
… Пити, випивати, кружляти, хилити, вихиляти, смоктати, черкати, чаркувати, клюкати, смикати, лигати, кубрячити, глушити, тягти, дути, хлистати, розпивати, пиячити, дудлити, хлебтати. А тепер, шановні...
Надихає пісня Слов’янського сокола
Все більше переконуюся, що все у нас починається з пісні. З ранкових пісень птахів... з матусиної колискової... І таланти народжуються з тих пісень, що на протязі дитинства чи юності звучали довкола. ...
Герой вважає, що народ прозріває
Днями відомий політик і громадський діяч, Герой України Левко Григорович Лук'яненко відзначив своє 85-річчя. Приєднуючись до численних вітань на адресу ювіляра, з приємністю відзначаємо, що, не зважаю...
Казка, яка стала реальністю
У Маріуполі народилася чудова традиція — уже четвертий раз мешканці та гості міста мають змогу насолодитися справжнім  світським балом, який проводиться за підтримки титульного партнера ПАТ «Азовмаш»....

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Донеччина © 2016 Frontier Theme