Футбол без цього — не футбол

… Пити, випивати, кружляти, хилити, вихиляти, смоктати, черкати, чаркувати, клюкати, смикати, лигати, кубрячити, глушити, тягти, дути, хлистати, розпивати, пиячити, дудлити, хлебтати. А тепер, шановні читачі, спробуйте продовжити цей специфічний синонімічний ряд. Правильно: заливатися, смакувати, хлиськати, розпивати, хлебестати, потягувати, питки, питоньки і, виявляється, … вболівати за улюблену команду. А що? Бо це, як стверджують знаючі люди, одне й те саме.

 

Футбольні уболівальники Донбасу зі стажем із ностальгією згадують спортивно-виробничу традицію, коли свого часу після переможних матчів «Шахтаря» (особливо в Єврокубках) істотно збільшувався видобуток палива на шахтах Донеччини та інших вугільних регіонів. Адже уболівальники-гірники відгукувалися на перемоги улюбленої команди ударною працею. Немає сумніву, цієї симпатичної традиції намагаються дотримуватися й досі. Проте сьогодні після домашніх матчів «Шахтаря» все частіше згадують інші показники. Серед них — ширина, глибина та швидкість течії горілчаної чи пивної рік, що в ці дні тут виходять із берегів. Бо що ви хотіли? Он навіть вже діти завзято цитують телевізійну рекламу «Футбол без пива — не футбол!»

Бодай трохи повернути оті бурхливі ріки і подалі відвести їх від спортивних споруд намагалися ще й за тих часів, коли донецька команда грала на стадіонах «Шахтар» та «Олімпійський». Коли ж у місті відкрили п’ятизіркову «Донбас Арену», за справу взялися з подвійною енергією. Бо вже перші матчі тут показали: якщо так триватиме й надалі, в парку височітиме не лише сучасний стадіон, а й… терикон з порожніх скляних пляшок. Чи з битого скла. Подібна перспектива, зрозуміло, нітрохи не приваблювала і тому виконавчий комітет Донецької міської ради ще в жовтні 2009 року своїм рішенням заборонив продаж алкогольних і слабоалкогольних напоїв у скляній тарі в дні проведення футбольних матчів на стадіоні «Донбас Арена». Такий собі «сухий закон» почав діяти тільки на прилеглій до стадіону території і обмежувати продаж оковитої в скляній тарі вирішили всього-навсього в наступний період: за чотири години до початку матчу та ще плюс дві години після його закінчення.

Любителі повболівати «під мухою» були не в захваті від нововведення. І вже тоді вони почали прогнозувати, що їх у цій біді не залишать. Приміром, подейкували, що окремі виробники горілки ось-ось перейдуть на випуск нової марки — «Вболівальницька» у пластикових пляшках, паперових пакетах і навіть у гумових грілках. Правда, поки нічого подібного не спостерігається. Втім, вихід із цієї ситуації тут таки вже знайшли і свою допомогу запропонували власники довколишніх магазинів, які мерщій кинулися виручати «спраглих» уболівальників. У торгових точках Донецька, розташованих у «сухій зоні», вже навіть з’явилися розвішані оголошення-реклами «необхідних» у дні матчів додаткових послуг. У них є певний натяк на співчуття, бо нагадується рішення виконкому Донецької міськради про заборону продажу оковитої в скляній тарі. Та потім згорьованим відвідувачам таки дають шанс повболівати «як слід»: «Але для вас ми із задоволенням (!) переллємо у пластикову тару будь-який напій!». І переливають. Біля каси стоїть ящик із порожніми пластиковими пляшками і одна з продавщиць, озброївшись лійкою, спритно переливає придбані горілку чи коньяк у пластик.

… Гірники свій перший матч чергового чемпіонату країни після зимової перерви, як відомо, зіграли внічию. Приблизно на рівних поки відбувається й поєдинок із «зеленим змієм». Приміром, після згаданого матчу з «Дніпром» довелося побачити цікаву картину. Двоє вболівальників насилу вели третього, який ледве ногами перебирав і намагався допитатися в усіх оточуючих рахунок футбольного протистояння на «Донбас Арені»…

Тому, хоч не хоч, а ота ініціатива підприємливих продавців навколишніх «переливайок» і отой супротив алкоголю водночас усе більше нагадує впертий двобій із казковою гідрою, у якої натомість відрубаної голови миттю виростала ще одна. Або відразу дві.


Павло КУЩ.


 

Ще схожі публікації:

Часопис “Донеччина” від 17 лютого 2017 року № 7 (15945)
Незважаючи на утиски, переслідування царів, королів та їх сатрапів і поплічників, українська мова жила в душі народу. Люди говорили нею, складали вірші, співали пісні, видавали книжки, журнали. Згадай...
Свято Книги
Стало традиційним наприкінці року визначати ім’я найкращого читача Красноармійська серед учнів 6-7 класів. 20 грудня в ЗОШ № 9 пройшов міський етап Всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач – 2012», я...
Сосюра повертається в бронзі
У Дебальцевому незабаром постане пам'ятник видатному поету. Конкурс скульпторів виграв майстер із Запоріжжя Борис Чак, відомий створенням бюстів Шевченка, Ахматової та Цвєтаєвої, а також Сталіна у сто...
МАДОННА
Новела. Пам’яті голодом убієнних Світанкової середи лютого місяця п’ятнадцятого числа 1933 року молода жінка, по-зимовому вдягнена у поношену, колись, ще до сімнадцятого, дорогу одежу, стояла посер...
Джерела мистецькі
У піснях, казках, легендах наших предків частенько, як про щось живе і особливе, згадується камінь. Його наділяли всілякими надзвичайними властивостями. Він міг бути оберегом, коштовністю, прикрасою, ...
Батьки та учні захистили українську школу в суді
Донецький апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу міської ради у справі про закриття школи № 111. Свого часу це була одна із перших українських шкіл у шахтарській ст...

The Author

КУЩ Павло

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme