Незадовго перед Новим роком в ОУНБ ім. Крупської відбулася науково-практична конференція “Донбас: культурно-освітній обмін з українцями світу”, яку організували обласне відділення Товариства «Україна-Світ», Головне управління взаємодії з громадськістю та у справах національностей і релігій ОДА, Український культурологічний центр (м. Донецьк) та Донецьке відділення Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ).
Учасники підготували майже сорок доповідей і повідомлень, спрямованих на підтримку і розвиток культурно-освітнього діалогу між громадськими культурологічними організаціями Донеччини та такими ж організаціями української діаспори в США, країнах Європи та світу.
Зокрема, доктор технічних наук, професор ДонНТУ, голова Донецького відділення Товариства “Україна — Світ” Володимир Білецький доповів про наукові та культурно-просвітницькі центри і проекти по дослідженню української діаспори. Він детально розповів про проект “Українці у світі”, який представляє видатних українців, що зробили помітний внесок у розвиток світової цивілізації, чиї здобутки виходять за межі суто національних. “Отже, українська діаспора, — підкреслив В.Білецький, — особливий материк Світового українства. Знання про нього — це знання про кожну клітину великого Українського Народу, про його історію і культуру, його внесок до світової скарбниці цивілізації”.
Засідання секції № 1 було присвячене питанням науково-освітнього контексту співпраці української діаспори та Донбасу. Серед авторів доповідей тут були професор Слов’янського педуніверситету Василь Горбачук, професор філософії, завідувач Донецького відділення Центру гуманітарної освіти НАН України Ігор Пасько, кандидат педагогічних наук, член НСПУ Вадим Оліфіренко, професор, керівник кафедри історії Бялостоцького університету (м. Бялосток, Польща) Тереса Хинчевська-Геннель, заслужений учитель України, член Донецького відділення наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка Василь Терещенко, учитель української мови та літератури спеціалізованої гуманітарної школи № 65 м. Донецька Ірина Шингоф та інші.
Учасники секції № 2 обговорили проблеми збереження й примноження надбань української культури, навели конкретні приклади взаємодії громадських організацій Донеччини та діаспори.
Секцію “Культура і духовність” відкрила кандидат педагогічних наук Олена Башун доповіддю “Українці Північної Кароліни: сторінки життя”. Автор перебувала у цьому штаті у 2009-2010 роках за програмою ім. Фулбрайта. На прикладах живого спілкування і співпраці вона переконливо показала досвід збереження української культури і духовності українцями діаспори в США.
Світове українство подарувало нашій державі унікальну можливість доторкнутися до культурних набутків діаспорних авторів, створивши мережу Канадсько-українських бібліотечних центрів, де зібрані найкращі перлини українських письменників і поетів, що творили поза межами рідної землі. Про це детально розповіла завідувачка такого центру при бібліотеці ім. Крупської Людмила Мочалова.
“З піснею і Україною в серці” — так назвала свій виступ завідувачка музейного фонду Донецького національного академічного музично-драматичного театру Тамара Пішванова. Вона розповіла про найбільшу на американському континенті Капелу бандуристів ім. Тараса Шевченка з Детройту (США) і її виступ на Донеччині в 1991 році.
На прикладі обласної газети “Донеччина” розкрив тему співпраці ЗМІ Донбасу із закордонним українством головний редактор цієї газети Ігор Зоц. Нинішня “Донеччина”, як відомо, є правонаступницею “Радянської Донеччини” і веде свій родовід з 1936 року, вона залишається на сьогодні найбільшим україномовним виданням на Східних теренах країни. Відродження газети в умовах нової економічної ситуації було дуже непростим. Втративши стабільне фінансування від попередньої влади, “Донеччина” з 1992 по 1996 рік виходила, по суті, без державної підтримки і практично всі зусилля спрямовувалися на виживання редакційного підприємства. Але саме за рахунок самофінансування редакція мала змогу вести самостійну редакційну політику, приділяючи на сторінках газети найбільшу увагу освітянській тематиці, краєзнавству, культурі та духовності. Саме в цей непростий час з’явився щотижневий додаток “Світлиця” (виходив з 1992 по 2007 роки), краєзнавчий альманах “Рідний край”.
У 1993-1996 рр. на Донеччині виходила міжрегіональна газета для України, Подоння, Північного Кавказу (включно Кубань) — «Козацький край» (як додаток до газети «Східний часопис», якій «путівку у життя» теж дала газета “Донеччина”).
У ці ж роки вже досить знана газета “Донеччина” і почала єднати на своїх сторінках українців, котрі мешкають в діаспорі. Одним із перших запропонував свої матеріали голова Української Світової Спілки професійних учителів Зіновій Квіт (Філадельфія, США). Він опікувався молодим поколінням, закликав до створення гуртків плекання рідної мови і реально допомагав їх створенню в Донецьку та Волновасі, за власний кошт передплачував дітям нашу газету.
У січні 1997 р. під заголовком “Донеччина: враження і переживання” газета надрукувала цікаві спостереження Віталія Кейса, професора Ратчерського університету (США). Віталій Кейс приїхав на свою прабатьківщину, кілька місяців працював у місті свого дитинства —Слов’янську на посаді професора кафедри української мови та літератури Слов’янського педінституту. За ініціативою В.Кейса у США створено Комітет допомоги школам Донбасу, а першими жертводавцями (по 100 доларів) стали В.Кейс та Олександер Северин.
Представники діаспори не залишилися байдужими до фінансових проблем єдиної обласної україномовної газети і надавали їй певну допомогу.
Варто також, підкреслив І.Зоц, виокремити інформаційну підтримку газетою діяльності Донецького обласного відділення товариства “Україна — Світ”, яке незмінно очолює професор ДонНТУ Володимир Білецький. Одна з останніх вагомих публікацій — до 50-річчя діяльності Всеукраїнського Товариства “Україна”. Розповідаючи про значну роботу, яку проводить обласне відділення в шахтарському краї, Володимир Білецький підкреслив: “Нашу місію ми бачимо у творчому, культурному та комунікативному об’єднанні світового українства в єдину потугу” (“Донеччина”, 7 грудня 2010 р.)
Чимало цікавих повідомлень було висловлено на круглому столі “Нескорене слово. Дослідження творчості письменників діаспори Донецькими літературознавцями”.
Матеріали науково-практичної конференції “Донбас: культурно-освітній обмін з українцями світу” видано окремою збіркою.
Валерій ШЕПТУХА.
Ще схожі публікації:
Мені соромно, що донецькі взяли в руки зброю. Соромно, що кликали Путіна. Соромно за своїх одноліток, однокурсників, однокласників, просто знайомих та минулих друзів... Соромно, що і досі люди там про...
У розпал воєнних дій на території Донецької області улітку 2014 року вихованці шкіл-інтернатів та дитячих будинків – діти сироти та діти позбавлені батьківського піклування з тимчасово окупованих те...
В останні дні навдивовижу теплої осені 2015-го виповнилося 45 років, як від рук КДБ загинула художниця Алла Горська, яку називали душею шістдесятництва. У свій час в «Донеччині» ми неодноразово писали...
Про любов з першого погляду в Донецьку розповіла Машуня, давня приятелька - стоматологиня, яка поривалася була виїхати з рідного міста, але так і не наважилася кинути стареньких батьків. Та і син до р...
Іванко сидів за столом і думав, як краще почати листа татові. Він уже давно задумав це зробити, але все ніяк не міг наважитись. Він ще не умів добре виводити літери. Бабуся казала, що курка краще це р...
У кожного народу є свої герої. Має їх і Україна. У всі віки славилася вона поетами та іншими митцями. Навіть державні і громадські діячі часто писали вірші та неповторну прозу. Володимир Мономах, Іван...