This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Do you want to support owner of this site? Click here and donate to his account some amount, he will be able to use it to pay for any of our services, including removing this ad.

Минуще все – лиш слово не мине…

Моя прекрасна українська мово,

Найкраща пісня в стоголоссі трав.

Кохане слово, наше рідне слово,

Яке колись Шевченко покохав.

О.Яворська, «Молитва»

 

Краса і міць, глибока мудрість українського слова увічнені в самобутніх зразках усної народної творчості. Але, безсумнівно, життєдайна криниця мови має ще більшу силу, коли її краплини закарбовані матеріально. Це означає, що для кожного народу наявність писемних пам’яток піднімає його на щабель вище, тим самим забезпечує безперервний зв’язок між поколіннями і його подальший поступ, адже, як мовиться, без минулого не буде й прийдешнього…

Цієї осені шепіт останнього золота дерев звеселив наші душі святкуванням Дня української писемності та мови. Так сталося, у свідомості українця 9 листопада відзначене подвійно – як свято дійсно національного надбання, мови, і як день ушанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця, хто зберіг для нас духовні традиції Княжої доби, надавши орієнтир слідування шляхом добра, покори й невпинного пізнання слова, почутого й написаного.

Цілий тиждень напередодні свята викладачі, аспіранти кафедри української мови та прикладної лінгвістики на чолі з проф. А.П. Загнітком, студенти-філологи, учні базових шкіл і ліцею ДонНУ, а також усі спраглі й щиро залюблені в рідну мову перебували в полоні атмосфери підготовки й очікування. Відтак копітка праця згуртованого колективу не пройшла марно – на факультеті успішно було проведено заходи різного формату: акцію «Шануймо українську мову!» студентами 2-го курсу спеціальності «Прикладна лінгвістика»; ілюстровану лекцію «Статус української мови у світі» (доцент І.Г. Данилюк); виставку тематичних стіннівок; квест-гру «Знавців української мови» для першокурсників факультету (організатори доцент Ж.В. Краснобаєва-Чорна та старший викладач О.С. Левічева). Спортивний міський квест, покладений в основу змагань, дозволив кожній із команд-учасниць продемонструвати індивідуальну кмітливість, блискучі знання творів українського красного письменства, невичерпної палітри фразеологізмів й уміння робити вдалий переклад стійких словосполук – усього того, що робить філолога віртуозом у своїй справі.

Крім того, ревнителі українського поетичного слова, яких серед студентства нашого університету знайшлося чимало, змогли представити широкому читацькому загалу «паростки» власної багатогранної творчості на сторінках спеціального випуску газети «Прикладник» № 16 (головний редактор доцент О.Л. Путіліна). Митці-аматори поповнили жанрову галерею ліричними творами, есе, нарисами, які часом нагадували поезію в прозі, а також просто міркуваннями про нас, українців, і про те, чим для нас є українська мова.

Однак справжньою феєрією, що увінчала загальнофакультетські читання до Дня української писемності та мови, став великий концерт, на який із нетерпінням усі чекали. Незабаром було оголошено результати гри за тематикою «Українська мова та література». Душею й натхненниками заходу по праву можна вважати доцента В.Д. Познанську і старшого викладача Н.М. Могилу.

Відлунням чистого гірського струмка, гомоном степового вітру залою з вуст у вуста лунало величне українське слово. Його ми чули в естрадних і народних піснях («Україна», «Рідня моя», «Моя мила», «Ой попід гай зелененький», «Чом ти не прийшов?»), розкладених на дівочі голоси; ніжних, немов пір’їна, рядках колискової; зворушливій авторській ліриці у виконанні М.Кушмет-Небайдужої («Розмова Життя з Мовою»), у рядках учениці-первачки Оленки («Буду я навчатись мови золотої»). Рясніли барви національного вбрання в ритмічних рухах танців, якими потішили присутніх гості з ліцею.

Тож брини й радуй нас, рідна українська мово! Твоє внутрішнє світло осяває всю землю, а нетлінне слово материнське ніколи не покине синів і доньок твоїх у час негоди й щастя. Ми готові до нових наукових і творчих звершень задля твого квіту!


Анастасія ЗЕНІНА.

Аспірант кафедри української мови та прикладної лінгвістики ДонНУ.


 

Ще схожі публікації:

Джерела мистецькі
У піснях, казках, легендах наших предків частенько, як про щось живе і особливе, згадується камінь. Його наділяли всілякими надзвичайними властивостями. Він міг бути оберегом, коштовністю, прикрасою, ...
Головна волхвиня України відвідала Слов’янськ
  Уже тривалий час Галина Лозко займається питаннями культури українського народу в дохристиянський період. В Україні немає науковця, який би так детально і найповніше дослід...
Яйця несуть ... хохлушки !?
Всім відомо, що яйця несуть птахи. А в Слов’янську в 1970-х сталася новина, яка сколихнула весь Радянський Союз. Уявляєте, в офіційній партійній міськрайонній газеті «Комуніст», на першій сторінці йшл...
Батьки та учні захистили українську школу в суді
Донецький апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу міської ради у справі про закриття школи № 111. Свого часу це була одна із перших українських шкіл у шахтарській ст...
Хто присвоїв їх землю?
У Донецьку до мітингів на площі біля будинку обласної влади останніми роками вже звикли, адже для більшості жителів шахтарського краю життя, м'яко кажучи, не покращилося. Але ще жодного разу не вислов...
Вісті зі Слов'янська
Ще одна "Паляниця"Мережа магазинів ПАТ "Хліб" поповнилася ще одним фірмовим магазином "Паляниця". Його відкрито на вулиці Луначарського, поруч з автовокзалом. Тепер с...

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Донеччина © 2016 Frontier Theme