Ми пам’ятаємо тебе, Тарасе!

Усний журнал з такою назвою підготували до Шевченківських свят студенти 8-10 класів Маріупольського міського ліцею. Вони прочитали його на відкритому уроці, який проводила керівниця кафедри «Української словесності» Людмила Даниленко. Перегляд короткого фільму про визначні дати у творчості Кобзаря наче переніс молодь із ХХІ століття у жахливі часи кріпацтва. Тому з особливим проникненням сприймались вірші Шевченка у виконанні юних читачок Вероніки Єгорової, Наталі Рябцевої, Лізи Донник, Аніти Сушевої, Анастасії Тимошенко. Туга за щастям і справедливістю, любов до рідної України в супроводі яскравих слайдів крилатим птахом звилась під час виконання Дариною Федоровою думи на слова Тараса Шевченка в обробці Ірини Білик. Багато з висловів Кобзаря давно стали народними приказками, сприймаються як невіддільна частини культури українського народу — їх нагадали слухачам під час наступної сторінки усного журналу.

Директорка ліцею, заслужений вчитель України Тетяна Олександрівна Акульшина подякувала Людмилі Іванівні за добру підготовку до Шевченківських свят. Звернула увагу, що їхній навчальний заклад завжди спрямовує молодь до національного виховання, використовуючи новітні педагогічні методики. Зоя Павлівна Виходцева — методист ліцею гуманітарного циклу — відзначила високий рівень патріотичного виховання молоді у класах Людмили Даниленко й подарувала сувеніри усім читцям творів Кобзаря.

Технологічний ліцей міста не відстає од своїх побратимів по навчанню. До Дня народження Тараса Шевченка вчителька української мови Наталя Григорівна Хараджа провела зустріч її 9 класу з головою Маріупольського Союзу Українок Іриною Молчановою. До цієї зустрічі працівники бібліотеки ім. Л.Україники Л.В.Челюбеєва, К.О. Глянцева, О.Г.Дорохова підготували чудову виставку книжок з письменними та художніми творами Шевченка. Союзянка поділилась із учнями своїми враженнями від прочитання романів Василя Шевчука “Син волі” та Гната Хоткевича “Т.Шевченко”. Ми добре знайомі з постаттю Кобзаря з підручників та довідників, але усе складніше людям, вихованим на комп’ютерних технологіях, уявити обставини життя закріпачених українців початку ХІХ століття. Цьому допомагають літературні твори, зокрема повісті й романи, котрі малюють живого Тараса, розповідають про обставини життя селянського сироти, його неймовірно важкий шлях до оволодіння фахом маляра, згодом — поета. Наприкінці заходу ліцеїсти продемонстрували змістовне знайомство з творчістю Тараса Григоровича під час проведення вікторини.

Школа № 47 — опорна школа 7-го освітнього округу в Іллічівському районі. Вона російськомовна за статутом, але тут багато років працює невтомна патріотка Галина Андріївна Севрук. Колись, 9 років тому, вона зібрала до українського класу маленьких діточок і не змогла віддати їх іншим вчителям — продовжує вести своїх, справді рідних дітей, до сього часу. Молодими гарними українцями у вишиванках та шароварах зустрічають кожне національне свято Дар’я Фоміна, Катерина Язикова, Олександр Столба, Анастасія Неровня та їх однокласники. Їм не важко уявляти себе українцями, оскільки на одній стіні класу розташувалось мальовниче селище із голубим ставком та біленькою хаткою, а інші прикрашені виробами гончарства, вінками, іконами та, звичайно, портретом Тараса Григоровича. До Дня Шевченка вихованці Галини Андріївни підійшли неформально — запросили до себе гостей з 8 класу і в особах прочитали їм кілька творів Кобзаря. Потім показали сучасну виставу “Дивний сон”, де уві сні школярка розмовляє з Україною, а та дивується засиллю у новітній мові чужинських слів, у побуті — чужих страв та виробів, які чудово можна замінити українськими. На глибокі роздуми наводить ця уявна зустріч як учнів, так і дорослих.

Директорка школи № 47 Ніна Іванівна Воробей завжди підтримує в українському спрямуванні своїх учнів та їхніх батьків. Це вона запропонувала ввести до ужитку один день чисто-української мови не лише на уроках, а в усьому різноманітному шкільному житті. Завдяки пораді директора вчителька Анна Миколаївна Онопрієнко створює окрему “Українську світлицю” та решта класів організовує “українські кутки”. “Нічого дивного в тому нема, — пояснює Ніна Іванівна. — Ми живимо в Україні, тому заохочення до українських справ має бути природним для кожного юного мешканця нашої держави”.

Спостерігаючи щиросердне ставлення до українства, громадська організація “Всеукраїнське об`єднання ветеранів” передала для нової “Світлиці” ОШ № 47 набір репродукцій “Гетьмани і полководці України”, котрі, безумовно, її прикрасять.

Будинок вчителя знайомий кожному просвітянину Маріуполя. У ці весняні дні він запросив на святкування Шевченківських днів учнів 65-ї школи. Їм була представлена скорочена версія славетної вистави Тараса Шевченка “Наймичка”. Із великим хвилюванням сучасні діти спостерігали за долею нещасної покритки, яка вимушена була підкинути рідного сина до заможних хуторян, а потім сама йти до них у наймички.

Таке чудове дійство представив на суд глядачів драматичний гурток “Джерела” Маріупольського технологічного ліцею під керівництвом вчительки української мови Олени Володимирівни Кулігіної. За сприяння директора ліцею Павла Анатолійовича Чистякова у закладі вже четвертий рік працюють юні артисти Ольга Карплюк, Олександра Нагабас, Артур Костюков, Діана Бібік, Олександр Шульцев, що набули значної майстерності й радують своїми здобутками не лише студентів рідного ліцею, але й учнів інших шкіл.

Голова Маріупольського Союзу Українок подякувала талановитій молоді та подарувала гуртку “Кобзар” з примітками та поясненнями д-ра Василя Сімовича, виданий у Вінніпезі (Канада).

Дуже приємно, що молодь Маріуполя усе глибше знайомиться з творчістю Великого Тараса Шевченка, осягаючи через його поезії складну історію Української держави.


Я.ПЕТРАШ.

Член ВУТ “Просвіта”.


 

Ще схожі публікації:

ОСТАП ВИШНЯ І ДОНБАС
Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) відомий як патріарх українського гумору, майстер великої кількості дотепних гуморесок, якими зачитувалися декілька поколінь читачів. Народився він 13 листопада ...
Чужа весна... НІЩО НЕ ЗАБУТО!
У березні 2014 року до донедавна мирного Донецька прийшов мітинговий «руський мір» – провісник наступної гібридної війни На знімках: Якщо впізнаєте цих осіб,які в центрі Донецька кликали окупантів ...
Часопис “Донеччина” від 23 грудня 2016 року № 46 (15937)
Соціальний захист учасників антитерористичної операції та членів їх родин сьогодні є головним пріоритетом для держави. На обліку в органах соціального захисту населення Донецької області перебувают...
Часопис “Донеччина” від 12 травня 2018 року № 5 (15985)
Паркани в Краматорську розфарбовує всесвітньо відомий закарпатський різьбяр Міклош Штець. Пензлями і різнокольоровими фарбами він разом з місцевими художниками перетворює сірий паркан фільтрувальної с...
До історії будівництва каналу Сіверський Донець–Донбас
Донбас – край вугілля та енергії, металу та машин, край працьовитих людей, один з найбільш економічно розвинутих регіонів України. Бурхливий розвиток індустріалізації Донбасу, що відбувся наприкінці ...
"Донеччина" від 15 липня 2016 року № 25 (15916)
«Алея Миру» складається з дерев – платану та сливи, що символізують чоловіка та жінку в гармонійних стосунках, а також кущів горобини, що уособлюють щасливих діточок. Композиція містить шість дзеркаль...

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme