Верховна Рада ухвалила у цілому скандальний мовний закон Колесніченка-Ківалова, який розширює права російської мови в Україні. “За” проголосувало 248 карток нардепів. Тепер законопроект має підписати Президент. Після цього російська мова отримає статус регіональної, де вона є рідною як мінімум для 10% населення. Ось що пишуть із цього приводу вітчизняні та іноземні ЗМІ.
“Двадцать второго июня, ровно в 4 часа Киев бомбили, нам объявили, что началася война”, — ці слова зі старої радянської пісні, на думку автора “Укранської правди”, якнайкраще характеризують те, що вчинили депутати Партії регіонів 3 липня 2012 року. Це було ні що інше, як війна без оголошення.
Грубо порушивши регламент, “регіонали” таки протягнули закон про мови, який не потрібен нікому, крім піар-відділу цієї партії.
31 місце у спектрі інтересів українців — а саме так наші співвітчизники оцінили місяць тому рівень важливості мовного питання — ще раз показало, як влада використовує законодавчу владу у своїх персональних цілях. При цьому Партія регіонів навіть не насмілилася анонсувати свої дії — зробивши це тоді, коли в залі майже не було журналістів і камер.
Щоб зробити свою відповідь владі, опозиції знадобилося хвилин 40. “Жодного закону сьогодні не прийнято, ніякої процедури голосування відповідно до Конституції не відбулося, і президент не має права підписувати цей закон. Якщо президент підпише — він стане співучасником конституційного злочину і нестиме кримінальну відповідальність разом із тими депутатами, які протягнули цей закон”, — заявив на прес-пойнті Яценюк.
“Вперше в історії України виникла ситуація, коли бандити, які заблокували трибуну Верховної Ради, проголосували моєю карткою”, — обурився віце-спікер Микола Томенко.
Після цього опозиція оголосила свій вирок Раді. “Верховна Рада перестала бути конституційним органом, а на “сходняки” ми не ходимо, і тому залишаємо парламентську залу”, — заявив Арсеній Яценюк.
Важко не погодитися з опозицією. Протидіяти владі будь-якими законними методами сьогодні в парламенті неможливо. Залишається лише організовувати спротив їй ззовні.
На думку автора “Української правди”, за своїм цинізмом мовне голосування перевершило навіть голосування за політреформу 2004 року. Тоді провладна більшість, хоч і голосувала двома руками, але про це хоча б було відомо. Тепер же все було зроблено тишком-нишком. Подалі від опозиції і народу.
Партія регіонів порушила навіть те, що декларувала сама. Термін для голосування минав 5 липня, але аж ніяк не 3-го. Невже так страшно було почекати два дні? Про те, що голосування вкотре було сфальсифікованим на рівні особистого голосування, вже не треба доводити — син президента зумів проголосувати в парламенті, перебуваючи фізично на перегонах. А Василь Горбаль — з прес-конференції у Львові. Звідки голосували Ахметов і Іванющенко, можна лише здогадатися.
“Партія регіонів із сателітами в партизанський спосіб ухвалила закон про нищення української мови”, — так газета “Україна молода” характеризує те, що відбулося у Верховній Раді 3 липня. Газета детально описує всі хитрощі, на які пішла влада, щоб приспати пильність опозиції та провести мовний бліцкриг у парламенті. “Регіонали” завчасно зробили все належне, щоб не дати депутатам-противникам мовного закону можливість фізично перешкодити неанонсованому голосуванню під головуванням першого віце-спікера Адама Мартинюка.
Газета цитує фразу регіонала Михайла Чечетова, який диригує фракцією в парламенті: “Оцініть красу гри. Ми їх розвели, як кошенят. Я не знаю, що вони робитимуть на виборах”.
Між тим, нардеп-“регіонал” Вадим Колесніченко переконаний, що прийняття законопроекту про мови це підтвердження того, що в нашій країні права людини є пріоритетними і підтвердження європейського вибору України. Про це повідомляє прес-служба ПР. “Вперше за 20 років незалежності нашої держави український народ отримав закон, прийняття якого від нас вимагали інституції ООН, Європарламенту і Ради Європи”, — зазначив політик.
Як повідомлялося, голова ВР Володимир Литвин і віце-спікер Микола Томенко подали у відставку через ухвалення «мовного закону». Президент запросив керівництво парламенту та лідерів депутатських фракцій для пошуку шляхів врегулювання ситуації у ВР, що склалася у зв’язку з подіями, які відбулися на її ранковому засіданні. Із цієї причини заплановану на 4 липня прес-конференцію глави держави перенесено.
А під Українським домом у Києві триває мітинг на захист української мови. Учасникам протидіють посилені підрозділи міліції, які у сутичці з протестувальниками кілька разів використовували сльозогінний газ. Від спецзасобу постраждав навіть всесвітньовідомий боксер Віталій Кличко, який прийшов підтримати акцію.
Мирні заходи на захист української мови відбуваються в інших містах країни, зокрема і в Донецьку, де в середу мітингувальники вимагали позбавити українського громадянства авторів закону, що провокує розкол у суспільстві.
Водночас активізувалися і прихильники закону.
Що ж стосується місцевих реалій, то ще напередодні Дня Конституції України з ініціативи заступника голови ВУТ “Просвіта” Марії Олійник відбувся “круглий стіл” “Українська мова на Донеччині: сучасний стан і перспективи”. Представники політпартій і громадських організацій відзначили, що в Донецькій області на 21-му році Незалежності України виникла тенденція до скорочення функціонування української мови як державної. В Донецькій області чинною владою навіть почалась ліквідація так складно відроджених україномовних шкіл (школа № 111 м. Донецька; шкіл №№ 3,27,100 м. Макіївки). Батьки змушені відстоювати право своїх дітей на навчання державною мовою в державі Україна в судах! Вищі навчальні заклади, технікуми, ПТУ працюють й досі в основному російською мовою.
Незважаючи на певні мізерні позитивні зрушення, здійснені всупереч, а не завдяки владі, українська мова як державна утверджується на Донеччині з великими труднощами, надто повільно і нерівномірно в різних сферах.
Із 1058 загальноосвітніх шкіл області тільки 402 – з українською мовою навчання, 478 –двомовні, 178 повністю працюють російською мовою. Найгірша ситуація в Донецьку, де україномовних шкіл лише 18, з російською мовою навчання – 70, двомовних — 63. Причому доля 18-ї україномовної школи (№ 111) залежить від Вищого Адміністративного Суду України, куди подала касацію Донецька міськрада. Навіть не в усіх містах Донеччини відкрито українські школи, а отже й досі не забезпечується право українців, яких в області 56,9%, на навчання рідною мовою. Немає шкіл з українською мовою у Ждановці, Кіровському, Ясинуватій. З порушенням чинного законодавства працюють російською мовою школи-інтернати, сирітські будинки. За роки незалежності України не відкрито жодного технікуму, училища, спеціалізованої школи з українською мовою навчання. Вищі навчальні заклади продовжують готувати для нашої держави спеціалістів, які недостатньою володіють українською мовою. Винятком є Донецький національний університет, у якому на факультетах ще існують паралельні групи з українською мовою викладання.
Учасники “круглого столу” висловили глибоку стурбованість прийняттям у першому читанні Закону України “Про засади державної мовної політики”, яким російську мову на Донеччині буде узаконено єдиною державною мовою, а насправді вона стане знаряддям ліквідації української мови і незалежності України, і звернулися з вимогою до Президента України як гаранта Конституції та почесного голови Партії регіонів вплинути на членів ПР С.Ківалова та В.Колесніченка та відкликати законопроект з розгляду у Верховній Раді України, як вкрай небезпечний для миру і злагоди в суспільстві та для самого існування української мови та Української держави.
Від голови Донецької ОДА та керівників органів місцевого самоврядування вимагають: дотримуватись у своїй діяльності та діяльності підпорядкованих їм органів влади Конституції України. Згідно з чинним мовним законодавством і рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 р. (№ 10-рп/99) відновити український статус ЗМІ, засновниками яких є органи місцевого самоврядування та державні адміністрації; прийняти Програми розвитку української мови, української культури та історичної свідомості на території Донецької області на 2012–2014 роки та внести до неї вкрай необхідні пропозиції, спрямовані на утвердження української мови та її напрямки розвитку і забезпечити її фінансування; широко проводити конкретні заходи, спрямовані на відродження української мови, культури, традицій і звичаїв та вшанування видати історичних подій з історії України.
Ще схожі публікації:
У рамках традиційного Форуму небайдужих 1 квітня в музеї «Смолоскип» відбулася науково-практична конференція «Смолоскип України», присвячена Народному Герою України Олексі Гірнику з нагоди 100-річчя в...
Кілька років тому, перебуваючи в Болгарії, Йосип Кобзон і Філіп Кіркоров разом виконали відому пісню Еміла Дімітрова «Моя България». Вона справила велике враження на присутніх. Навіть зараз цікаво чит...
Видавництво «Друкарський двір» (м. Слов’янськ, вул. Університетська, 47) випустило у світ «Календар знаменних та пам’ятних дат Донецької області. 2017 рік». Уклав його, як і торік, голова обласної орг...
Нещодавно в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках Міжнародної науково-практичної конференції з проблем функціонування й розвитку української мови ...
Нині питання патріотичного виховання в Україні - нагальна потреба. Адже всі ми сьогодні бачимо наслідок формального ставлення до патріотизму. Від України відтяли Крим, тривають військові дії на Донбас...
Зустрічей з Михайлом Слабошпицьким трапилося небагато, але всі незабутні… У Донецьку, де редагував газету «Донеччина», його ім’я набуло для мене особливої ваги, коли наша позаштатна авторка з ...
