Гуманітарна сфера – частина життя суспільства, яка є його рівневим показником духовного розвитку. Це вимагає від владних структур, навчальних та позашкільних закладів нового осмислення суспільних інтересів, вироблення механізмів для вирішення гуманітарних проблем.
У Слов’янську проблеми гуманітарного розвитку завжди знаходяться в центрі уваги громади. Очолює цю роботу міський осередок Національної спілки краєзнавців України під керівництвом В. Скрипника. Краєзнавчі гуртки працюють у кожному навчальному закладі. До цієї роботи долучилися люди, яких хвилює минуле, нинішнє та майбутнє регіону: вивчається архітектура, діяльність підприємств, організацій, простих та визначних людей краю. Досліджені сторінки історії краю довершуються виданнями і, як правило, презентаціями та розповсюдженнями серед жителів міста та району. Міська бібліотека є центром цієї роботи: у читальній залі проходять зустрічі з цікавими людьми, презентації книг, засідання краєзнавчої спілки…
На зборах 3 листопада 2011 р. краєзнавці Слов’янщини обговорили питання відзначення ювілею поета-земляка Михайла Петренка. У 2012 р. йому, уродженцю Слов’янська, автора вірша «Дивлюсь я на небо…», який став всесвітньо відомою піснею, виповнюється – 195 років від дня народження та 150 років від дня смерті. Ім’я М.М. Петренка введено до шкільних та вузівських програм, про його життя і творчість написано сотні статтей, десятки книг. Чимало зроблено у цьому плані й слов’янцями: статті та окремі книги про Петренка написані Іваном Овчаренком, Олександром Добровольським, Валерієм Романьком; у педагогічному ліцеї діє музейна кімната М. Петренка; викладач музичної школи Наталія Рамазанова створила пісню на слова М. Петренка «Слов’янськ»; відкрита меморіальна дошка на будинку центральної бібліотеки; викладачем Слов’янського державного педагогічного університету Оленою Барабановою захищена кандидатська дисертація по творчості М.Петренка. Чимало зроблено у петренкознавстві й науковцями та краєзнавцями Харкова, Києва, а також Лебедина на Сумщині, де поет проживав останні роки й похований. Досліджували творчість М.Петренка й деякі науковці з Росії. Краєзнавці запропонували оголосити у Слов’янську 2012-й роком Михайла Петренка. Міська рада пішла назустріч громаді, підтримала це рішення, затвердила цілу низку заходів.
Багато уваги приділяється популяризації наших славних земляків – від заслужених людей у різних галузях до звичайних, простих. Статті про них друкуються у міських та обласних газетах. Так, у міській газеті «Злагода» їм присвячена рубрика «Наші славні земляки». Відкрили її нарисом про Михайла Петренка.
Крім цього, голова краєзнавців Слов’янщини Віктор Скрипник займається систематизацією інформації, публікацій про земляків, вплітаючи їх долі в історію краю. Цією роботою він займається уже більше десяти років.
Так, 2001 року вийшла книга «Слов’янськ. Хто є хто», 2010 – «Дорогі мої слов’янці». Наприкінці 2011-го світ побачило прекрасне видання «Історія Слов’янщини в особах», у якому надруковані короткі біографії близько 450 жителів Слов’янщини – героїв війни і праці, почесних громадян Слов’янська і Слов’янського району, міст Миколаївка і Святогірськ, а також працівників різних галузей, які зробили певний внесок в соціально-економічний розвиток рідного краю, прославили його своїми досягненнями в науці, спорті, на ниві культури, освіти тощо.
Ця книга є чудовим помічником вихователю, вчителю, викладачу, чиновнику, а звичайному жителю будь-якого віку – енциклопедією людських доль свого краю.
Віктор Петрович починає розповіді про відомих людей уже з XVII ст. – Бантиші, Ф.Шидловський, А.Шнурков, М.Кузнєцов та ін. Звичайно ж, у новому довіднику є відомості про Михайла Петренка, його життя і творчість. Автор не забув практично жодного підприємства, організації, навчального закладу, села чи селища. Тому книга може бути і довідником з їх історії. Так, Слов’янський коледж Національного авіаційного університету в книзі представлений 22 особами, з яких три начальника: засновник навчального закладу О.І. Сильнягін, продовжувач традицій В.П. Юньов та нинішній керівник, кандидат технічних наук С.О. Завгородній. Інші представники – це викладачі, які багато зробили для розбудови коледжу: В.С. Єрмолаєв, В.В. Жуков, В.І. Гризодуб, В.І. Нескородь, В.Н. Шандула тощо; випускники-спортсмени, які прославили рідний виш, наш край, досягли високих результатів — це, зокрема, М.В. Айдин, Є.М. Бакулін, В.І. Дядюк, С.Ю. Медведенко, І.Г. Петров, В.В. Рюмін, Д.А. Шутков, О.Г. Ягубкін.
Є у довіднику біографічні дані і моїх земляків-прелесненців: мого батька — К.Х. Лисака, який працював головою місцевого колгоспу 33 роки, визначного художника, педагога, краєзнавця О.І. Шевченка.
Не забув В.Скрипник і про таких визначних людей, як: Юрій Богатиков, Йосип Кобзон, Петро Кончаловський, Мстислав Ростропович. Дмитро Мілютенко, життя яких тісно пов’язане зі Слов’янськом та ін..
Зустрічаємо у виданні і заслужених краєзнавців: у першу чергу – голову правління Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, який недавно відзначив свій 60-річний ювілей, В.І. Романька, В.Є. Антоненка, В.М. Дєдова, Л.В. Дмитрієва, О.Й. Духіна, О.К. Рогова, А.М. Федя, А.В. Шамрая та багато інших.
Приємно було прочитати про нині покійну журналістку Людмилу Іванівну Баландіну, яка свого часу багато зробила для патріотичного, духовного розвитку молоді міста і району.
Думаю, нова книга буде гарним подарунком для всіх, хто цікавиться історією рідного краю. У майбутньому чекаємо від автора нових досліджень про долі слов’янців, рідне місто. А ми, його колеги і друзі, завжди в цьому допоможемо.
Насамкінець слід зазначити, що видання здійснене за фінансової підтримки народного депутата України Володимира Вечерка – уродженця Слов’янська, випускника Донецького медичного інституту 1977 року, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента АМН України.
Тетяна ЛИСАК.
Викладачка історії, заступник начальника Слов’янського коледжу Національного авіаційного університету, член НСКУ
.
Ще схожі публікації:
ВІРШІ «МИХАСЯ ШАХТАРЕНКА» З ОКУПОВАНОГО ДОНБАСУ Нещодавно на «Велику землю» із території ОРДЛО вдалося вивезти вірші колишнього шахтаря, який нині перебуває на окупованій території. Симптоматично, що...
На початку жовтня благодійну організацію «Фонд регіонального розвитку», до складу якої входить народний вокальний колектив «Лілея» Райгородоцького Будинку культури та дозвілля Донецької області, запро...
У День Довкілля в селищі Олексієво-Дружківка на Донеччині була закладена Алея Олекси Тихого. Ініціатором виступило ГО «Товариство Олекси Тихого» і один із фундаторів організації - місцевий депутат і ...
Восени 2015 року у Старомлинівському сільському центру культури і дозвілля декілька небайдужих місцевих жіночок вирішили організувати тут танцювальний колектив. Директор закладу культури Л...
На цій землі витає непереможний український дух та самобутній патріотизм У березні я отримала надзвичайну можливість відвідати один з найбільших культурних, духовних та туристичних осередків Україн...
У Краматорську і Слов’янську кожний третій виклик правоохоронців пов’язаний з сімейним насильством. «Але в багатьох випадках жертви відмовляються писати заяви, оскільки хочуть лише припинити конфлікт...
