Напередодні Всесвітнього дня води (22 березня) в Сіверсько-Донецькому басейновому управлінні водних ресурсів відбулися збори, на які, крім учасників БУВР, запросили і членів екологічних гуртків ЗОШ № 1 (керівник К. П. Задерихіна), педагогічного ліцею (Т.А. Іванова) та студентів-екологів Слов’янського хіміко-механічного технікуму.
З доповіддю виступив начальник управління, заслужений працівник сільського господарства В. Є. Антоненко. Він, зокрема, зазначив, що Всесвітній день води запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН у 1992 р. з метою привернути увагу урядів і широкої громадськості до проблем збереження та раціонального використання прісної води – джерела життя на Землі. З цією метою 2005–2015 роки ООН оголосила десятиліттям дій «Вода для життя».
Цього року День води проводився від девізом «Вода: продовольча безпека». Це підкреслює тісний взаємозв’язок між споживанням води і виробництвом продуктів харчування, яких потрібно все більше і більше. Вже сьогодні на планеті проживає сім мільярдів осіб. І кожному потрібна вода, продукти. А щоб виростити, скажімо, один кілограм пшениці, потрібно кубометр води. Виробництво літра молока потребує тисячі літрів води. А щоб ви змогли вранці випити чашечку кави, треба витратити 140 літрів води на вирощування кавових зерен і їх доставку в торговельну мережу.
За розрахунками вчених, віртуальний обсяг споживання води, передбачений в раціоні кожної людини, коливається в залежності від типу дієти: від 1 кубометру на день за дієтою виживання до 2,6 кубометрів для вегетаріанця і 5 кубометрів на день для м’ясоїда. Помножте оці цифри на чисельність людей на Землі й зрозумієте, як бережно треба ставитися до запасів прісної води, якої вже сьогодні не всім вистачає. За даними ООН, приблизно 700 млн. людей в 43 країнах постійно знаходяться в умовах водного дефіциту. Віктор Єгорович звернув увагу на певні проблеми з водопостачанням населених пунктів і зрошенням сільгоспугідь у нашому краї. Він закликав водоспоживачів раціонально використовувати життєдайну вологу, не допускати забруднення річок та водойм.
Юні екологи ЗОШ № 1 продемонстрували фотожурнал «З чого чистота починається», виготовлений за матеріалами численних подорожей гуртківців рідним краєм. Вони не тільки фіксували сліди перебування «туристів» у прибережних лісах, а й прибирали сміття, залишене ними.
З інтересом присутні сприйняли роботу «Вода – джерело життя», яку презентували студенти СХМТ Тетяна Пащенко та Роман Князєв.
Розмірковування про значення води і завдання по її збереженню чергувалися з художніми номерами. Своїми виступами присутніх порадували тріо ЗОШ № 1, ліцеїстки Ольга Дудіна та Амалія Арутюнян. У запису лунали пісні на слова Алли та Віктора Антоненків про Слов’янський курорт і солоні озера. Завершилися збори гімном Сіверському Дінцю, який написали подружжя Антоненків та Олександр Куриленко, а виконала співачка Ганна Торішня.
У Міжнародний день води, 22 березня, в Донецьку проведено установчу нараду щодо створення басейнової ради по басейну річки Кальміус – дорадчого органу, головна мета якого – забезпечення, узгодження інтересів та координації дій учасників водогосподарського комплексу з питань управління, використання та охорони вод басейну річки Кальміус, визначення стратегії та формування плану управління річковим басейном. Нарада проходила під головуванням начальника Державного управління охорони навколишнього середовища С.В. Третякова за участю помічника голови Донецької ОДА К.С. Берестового, начальника Сіверсько-Донецького БУВР В.Є. Антоненка, начальника Донецького облуправління водних ресурсів В.М. Панкова.
У нараді взяли участь представники партнерства «Вода майбутнього», Донбаського регіонального відділення Міжнародної академії наук екології та безпеки, Донецького національного університету, підприємств та організацій – учасників водогосподарського комплексу басейну р. Кальміус, всього більше сорока осіб.
На нараді виступили: К.С. Берестовий розповів про досвід діяльності басейнової ради Сіверського Дінця; С.В. Третяков інформував про розробку та реалізацію заходів Програми оздоровлення Азовського моря і річок Приазов’я; В.Є. Антоненко розповів про досвід діяльності басейнових рад в Україні й довів необхідність створення ради по басейну р. Кальміус.
З порядку денного виступили також представники водогосподарських організацій, підприємств-водокористувачів та інші учасники наради; зокрема експерт Центру регіональних досліджень Н.Б. Закорчевна роз’яснила правові аспекти створення басейнових рад в Україні, а директор ДП «Донецький екологічний інститут» М.Г. Задорожня – розробки Програми екологічного оздоровлення р. Кальміус у межах Донецька.
На засіданні було розглянуто проекти основних документів, що регламентують діяльність басейнової ради р. Кальміус: положення, регламент роботи та попередній склад ради і науково-технічної експертної групи.
Головою басейнової ради р. Кальміус обрано заступника голови облдержадміністрації О.О. Фоменка. Функції секретаріату басейнової ради згідно з положенням покладено на Донецьке обласне управління водних ресурсів.
Віктор СКРИПНИК.
Ще схожі публікації:
На початку 2012 р. громадськість Донеччини відзначила ювілей свого видатного земляка — доцента Слов’янського педагогічного університету, кандидата педагогічних наук, голови Донецької організації Націо...
Життя і творчість видатного мислителя, оригінального письменника і талановитого педагога-просвітителя Григорія Сковороди ввійшли безсмертною сторінкою в історію вітчизняної культури. Високо оцінюючи й...
Донецький апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу міської ради у справі про закриття школи № 111. Свого часу це була одна із перших українських шкіл у шахтарській ст...
Історія про те, як телеграма, направлена Брежнєву, допомогла звичайній шахтарській сім'ї отримати квартиру в донецькій новобудові Для Ігоря Миколайовича і Галини Трохимівни Мусіних Донецьк уже баг...
У Донецьку до мітингів на площі біля будинку обласної влади останніми роками вже звикли, адже для більшості жителів шахтарського краю життя, м'яко кажучи, не покращилося. Але ще жодного разу не вислов...
За десятки років журналістської та краєзнавчої роботи багато разів доводилося писати про Слов’янськ як центр солеваріння (за однією з версій, князь Ігор у 1185 р. йшов на Тор по сіль), форпост оборони...