Наш славетний земляк Михайло Петренко просив у Бога крилець, щоб у небо злітать. Там, за хмарами, він мріяв «шукать собі долі, на горе привіту, і ласки у зірок, у сонця просить, у світі їх яснім все горе втопить». І зараз, через півтораста літ як пішов за межу поет-мрійник, багато, дуже багато слов’янців (і не тільки!) не знають, де б «горе втопить». Одні намагаються зробити це в пляшці оковитої, інші колються, щоб забутися, а дехто важкою працею старається поправити справи, що похитнулися внаслідок масового безробіття, стрибків цін та інших негараздів. Оскільки робота, якщо вона є, здебільшого оплачується на рівні мінімуму, а переважна більшість пенсіонерів теж одержує мінімум, то «мінімальники», як і радив прем’єр-міністр М.Азаров, беруться за лопати, тим більше, що у багатьох ще з 90-х років є городи, сади. Та у городян-землеробів, особливо у тих, чиї сади, городи, дачі знаходяться неподалік залізничної лінії Слов’янськ – Лозова, виник ще один «негаразд» – нічим добратися до землі, яка їх годувала. Залізничники, посилаючись на підготовку до Євро – 2012, скасували всі електропоїзди, якими городяни вранці їздили на дачні ділянки, а увечері поверталися додому. Якщо минулого року поїзд Красний Лиман – Слов’янськ – Лозова курсував хоч у вихідні, то цього року і його скасували.
Наближаються поминальні дні. У тисяч жителів Слов’янська, Краматорська, інших міст Донеччини, рідні яких жили вздовж залізниці, є потреба з’їздити на кладовища, впорядкувати могили. Раніше в такі дні всі три електрички в напрямку Лозової йшли буквально забиті людьми. Вони їхали пом’янути померлих, зустрітися з родичами, які ще животіють на пограбованій, розореній землі. Тепер у них забрали й останню можливість побачитися з ріднею. То хто допоможе? Керівництво залізниці мовчить. Мабуть,чекає, коли ображені, озлоблені люди вдадуться до радикальних заходів. Візьмуть, як на Львівщині, й перекриють рух поїздів у самий непідходящий момент. Ото ганьба буде…
Віктор СКРИПНИК.
Ще схожі публікації:
Я трішки не встиг з доставкою свіжих номерів «Донеччини» до 80-річного ювілею поета Івана Ткаченка, який проживає на Київщині. Але Іван Несторович вибачив мені запізнення, і поговорили ми з ним на сла...
Першої суботи лютого Прелесненська школа I-III ступенів - одна з найстаріших на Слов'янщині (225 років з дня заснування цьогоріч минає!) зустрічатиме своїх вихованців різних років. П...
Сепаратист П. Придворов та його опікуниСлов’янськ знову струсонув Україну. Люди дивуються, як місто, з якого 12 квітня 2014 року розпочалася російська гібридна війна на українському Донбасі, за звіль...
Всім відомо про потужний вплив слова на людину. Кожен з нас володіє чималим запасом слів. Маєш освіту і не припиняєш процес самовдосконалення, отже маєш більший лексичний запас. Дослідження, проведен...
Іван Дзюба народився 22 липня 1931 року на Донеччині в чарівному селі Миколаївці, з якої доля його вела спочатку з рідними батьками до Оленівських кар’єрів (тепер Докучаєвськ), потім до Сталіно (Донец...
72-га окрема гвардійська механізована бригада – регулярний підрозділ Збройних сил України. Розміщується у місті Біла Церква Київської області. З весни 2014 року піднята по тривозі для участі в антите...
