У рамках традиційного Форуму небайдужих до Дня визволення Донбасу в приміщенні музею «Смолоскип» 15 вересня відбулася громадська Академія: «Україна після визволення від німецької окупації – засади державності»
У роботі Академії взяли участь: голова організації ветеранів Донецької області Віктор Прокопчук, головний редактор газети «Україна козацька» Антін Бобир, історик Віктор Урбан, заступник голови Галицького земляцтва в Донбасі Олександр Жилак, голова Союзу Українок Донецької області Людмила Огнєва, голова всеукраїнської громадської організації інвалідів «Чорнобиль-Допомога», фундатор музею «Смолоскип» Віктор Тупілко.
Ввідну доповідь зробив Віктор Урбан, автор багатьох книг з історії українського народу, що стали результатом багаторічних самостійних незалежних досліджень. Він зазначив, що фактично в площині будування України, як держави, мало що змінилося для українців після усунення з території України німецьких військ. Мало того, під час присутності Західного окупаційного контингенту українці мали набагато більше можливостей для розвитку своєї культури, ніж після заміни цього контингенту на Східний – Московський. В.Урбан підкреслив, що мова йде про боротьбу двох соціалістичних тоталітарних режимів за володіння Україною і що до періоду конкретної фази у вигляді бойових дій ці тоталітарні режими тісно співпрацювали в економічній і військовій площині. Ділили чужі території і в разі перемог проводили спільні паради перемог. У сфері релігії німці віддавали перевагу протестантству, але в Україні до цього питання у них було ліберальне ставлення, і місцеві жителі мали право на власну православну церкву. За часів радянського панування, фактично московського, українці були позбавлені й цього.
Віктор Прокопчук: Коли читаєш мемуари радянських воєначальників, то бачиш, що це не стільки спогади, скільки лаштування під уподобання керівництва держави. Перевидання цих спогадів постійно редагуються і часто суперечать попереднім друкам. Всерйоз до цих «джерел» історії ставитися не можна.
Антін Бобир: Українська держава – це коли розвивається українська культура. Під час німецької окупації в Донбасі були українські школи, а не німецькі. Після війни українські школи знищувалися, а замість них робилися московські. Під час німецької окупації більшість газет були українські, меншість – німецькі. Українські видавалися в кожному районі. Після «визволення» Українська преса була зведена нанівець.
Олександр Жилак: Для українців війна закінчилася в 1961 році, коли був ліквідований спротив УПА – Української Повстанської Армії. Це брехня, що на Сході не було дій УПА. Тут був великий спротив окупаційним тоталітарним режимам. Московщина, що прийшла на зміну німцям, про це замовчувала.
Людмила Огнєва: На жаль, спроби продовжити московську окупацію тривають. Одним із таких засобів є нав’язування чужих символів, як Георгіївська стрічка – нібито Георгій – наш спільний з Московською релігією достойник. В Україні і в українців ніколи не було святого Георгія Побєдоносця зі списом. У нас є Святий Юрій, який перемагав молитвою, а не списом.
Віктор Тупілко: На цьому заході я говорю не як українець, а як громадянин України. Питання національності важливе, але я знаю, що найбільш радикальні українські націоналісти – часто етнічно не українці. Один відомий москальський українофоб вимушено написав: «Українці ніколи не визнають, що ми такі, як і вони. Нам залишається лише одне – піти з їхньої землі і дати їм спокій». Відомо, що більшість держав світу не мають установчих документів про своє створення. Україна має Декларацію про Незалежність, де прописано, що це Національна держава. Це є офіційним свідченням того, що всі, абсолютно всі держави світу, визнавши цей документ, фактично визнали, що після другої світової війни Україна залишалася під іншою окупацією і не була Національною державою.
Потім Академії Людмила Огнєва ознайомила учасників і гостей заходу з документами музею «Смолоскип», в яких йдеться про боротьбу українців Донбасу з окупаційними тоталітарними режимами.
Степан КОПАНКА.
Ще схожі публікації:
Йдеться про тих українських людей, які стоять на голову вище від загалу. Мова не про конфесійні моменти, а про високу планку духовності та патріотизму. І про конкретних людей, які можуть бути прикладо...
Звернув увагу на пост у Фейсбуці журналіста і науковця з Києва Юрія Горбаня, який поділився враженнями від перегляду телевізора в готелі «Дружба» міста Покровськ, що на Донеччині: «Перша кнопка на пу...
“Така влада нині В рідній Україні: Собі бубочки, а людям — макуха. Собі — ікра чорна, а нам — локшина на вуха. А ми тую владу поміняємо. Кращих поміж гідних нині обираємо!” З сучасного українськ...
Центр соціальної адаптації ветеранів АТО і їх сімей з такою оптимістичною назвою діє в Краматорську п’ятий рік і за цей час зроблено чимало. Як вважають фундатори громадської організації «Союз вете...
«Почнемо, браття, пісню невеселу словами призабутої старини про Ігорів згорьований похід…» Підстав для того, аби нагадати моєму співрозмовнику перші рядки славетної літературної пам’ятки Київської...
На 82-році життя пішов за вічну межу Микола Миколайович Капуста, художник - карикатурист, заслужений журналіст України. Все життя його було пов’язано з Донбасом: народився в Макіївці, вчився у Вороши...
