Знову підпалили “Смолоскип”

 

 

Що штовхає людей на підступні вчинки? Мотиви таких дій людей пояснює Зігмунд Фрейд. Проте люди не квапляться удосконалитись за рахунок науковця. Та і Фрейд запевняє, що скористатись його наукою дано не кожному. Декого позбавити звички до ганебних дій може тільки закон, та саме ця категорія намагається удосконалитись, не відмовляючись від звички до підлих дій. Так донецькі послідовники честолюбивого Герострата відмовились від честолюбства, але з маніакальною настирливістю вже декілька років раз у раз продовжують свої злочинні спроби спалити музей “Смолоскип”.

Цей музей завдяки самовідданій праці його засновника Віктора Петровича Тупілка став важливим культурно-історичним центром для української громади регіону. Тут зберігаються рідкісні матеріали і маловідомі свідчення з нашої історії і культури, з недавнього героїчного минулого українців. Тут проходять академії, семінари з суспільних питань, виставки, богослужіння однієї з конфесій української православної церкви. Тут презентують свої роботи з прикладного мистецтва діти та майстрині зі Спілки українок. Тут на суд громадськості виставляють свої дослідження донбаські краєзнавці, науковці, письменники, митці, кінодокументалісти. Фільми студії при “Смолоскипі” стали переможцями на оглядах-конкурсах в Одесі та Києві. “Смолоскип” давав можливість задовольнити культурно-освітні потреби сотень українців від школяра до сивочолого ветерана.

І ось новий підпал, новий акт вандалізму, виконавців якого, як і за попередніх разів, правоохоронці за звичаєм не знайдуть. А тій малечі, що тут демонструє свої таланти перед виходом у світ, майстриням народних промислів, письменникам, кіномитцям, краєзнавцям укотре нанесено моральну травму і матеріальні збитки лише тому, що вони люблять Україну.

Не знайде міліція винних, не покарає їх закон. Та і ми домагаємось не цього. Наша мета – порозуміння, а не конфронтація. Порозуміння заради майбутнього України. До цього ж громадян України закликає і Президент Віктор Янукович.


Віктор ПРОКОПЧУК.

Член НСЖУ.


 

Ще схожі публікації:

Слідами війни
  Вечоріло. Сонце ховалося за лісосмугу і освічувало лише верхівки білих будинків міста енергетиків Світлодарська. Саме там проходить так звана «Світлодарська дуга». Командир другої роти, перш...
Часопис “Донеччина” від 28 липня 2017 року № 28 (15966)
Так вже повелось з далеких часів: що б не відбувалось на довгій життєвій дорозі, українці завжди співають. І кожна пісня своєю надзвичайною мелодійністю і зворушливими словами передає те, що людина ві...
Незвична презентація книги «Слов’янськ у війні 2014 року»
Шостого липня, на другий день святкування дня визволення Слов’янська від проросійських окупантів, у центральній бібліотеці, яка слугує центром розвитку української духовності, відбулася незвична презе...
 ВАГА СЛОВА
  Цей страшний, кривавий 2022- й рік, думаю, як війна не те що змінила – вона перевернула наше життя, в багатьох забрала, понівечила – пам’ятаємо, не простимо, поквитаємося. У країні, що захищається ...
Часопис “Донеччина” від 27 жовтня 2017 року № 37 (15966)
Наталія Рад: «Увага людей при обговоренні пенсійної реформи чомусь зосереджена на мінімальному показникові для призначення пенсії. Як на мій погляд, увага має фокусуватись не на мінімальному розмірі с...
Чи буде вихід?
Гіркі враження і справедливе обурення у читачів викликали жахливі історії про байдужість і цинізм людей, надруковані в нашій газеті 18 травня під заголовком "Мораль викинули на смітник". Напевне, коже...

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme