У неділю в області пройшов референдум про статус регіону. Донеччани мали відповісти лише на одне запитання: “Чи підтримуєте ви Акт про державну самостійність Донецької народної Республіки?”.
Усе це – народна творчість?!
Про попередні результати референдуму організатори відзвітували через кілька годин після його закінчення.
– Людей, які проголосували проти, виявилося відносно небагато, і зіпсованих бюлетенів теж відсоток невеликий, тому нам вдалося провести підрахунок досить оперативно і швидко. Цифри такі: “за” проголосували 89,07%, “проти” – 10,19%, зіпсовано – 0,74% бюлетенів, – повідомив голова ЦВК проголошеної “Донецької народної республіки” (ДНР) Роман Лягін.
За його словами, у референдумі взяли участь 74,87% виборців. Щоправда, офіційний протокол референдуму поки що не складено – в основному, через складну ситуацію в області.
Проте лідери ДНР вже виступили із цілою низкою заяв. Так, співголова уряду ДНР Денис Пушилін 12 травня оголосив про суверенітет Донеччини – зачитав Акт про державну самостійність ДНР, і звернувся до Росії з проханням про прийняття області до її складу. “Исходя из волеизъявления народа Донецкой народной республики и для восстановления исторической справедливости просим Российскую Федерацию рассмотреть вопрос о вхождении Донецкой народной республики в состав Российской Федерации. Народ Донетчины всегда был частью русского мира, независимо от этнической принадлежности”, – йдеться в акті про державну самостійність.
Утім, цю тезу, як і позицію Д.Пушиліна, поділяють не всі лідери ДНР. Так, співголова уряду ДНР Мирослав Руденко заявив, що приєднання Донеччини до Росії поки не актуальне. За його словами, питання інституціоналізації вирішуватимуться народною радою після підбиття підсумків референдуму.
– Зокрема, ми вирішимо, чи залишатися нам парламентською республікою, чи існувати в якихось інших формах, – зазначив М.Руденко. – Є держави Південна Осетія і Абхазія, які визнали шість країн. І є держава Косово, яку визнали сто країн. Нам не так важливо визнання світової спільноти, яка стала маріонеткою США. Ми будемо домагатися визнання насправді незалежних держав.
А Роман Лягін узагалі заявив про те, що референдум лише вирішує питання про право Донеччини на самовизначення.
– У статусі Донецької області після оголошення підсумків референдуму не зміниться абсолютно нічого: ми не перестанемо бути частиною України і не станемо частиною Росії, а всього лише заявимо світу, що хочемо змін, – підкреслив Р.Лягін. – Ми хочемо бути почутими, хочемо вирішувати долю свого регіону самі. Ми маємо можливість вибирати з безлічі варіантів у майбутньому: можливо, залишимося частиною держави Україна – унітарної чи федеративної, можливо, станемо частиною Росії, а, можливо, станемо незалежною державою чи державою в конфедеративних відносинах.
За словами Р.Лягіна, ДНР не готує бюлетені для проведення другого етапу референдуму, який раніше був запланований на 18 травня, ні щодо приєднання до Росії, ні щодо об’єднання Луганської та Донецької областей.
Ще один лідер ДНР Микола Солнцев спрогнозував наслідки референдуму так: “Що буде після референдуму? Ну, ми будемо створювати нову владу, проведемо нові вибори. Нам хотілося довести все до кінця. Це ж усе – народна творчість! І це прекрасно!”.
Рro і contra
Що ж до оцінки самого проведеного референдуму різними державами, вона діаметрально відрізняється. По суті, єдиною країною, яка відкрито підтримала проведення референдумів у Донецькій і Луганській областях, є Росія. Так, прес-служба Володимира Путіна заявила про те, що “в Москві з повагою ставляться до волевиявлення населення Донецької й Луганської областей”. Схожу заяву про те, що “попередні підсумки підрахунку бюлетенів переконливо показують реальний настрій громадян Донецької й Луганської областей мати право на самостійне прийняття рішень з питань, що стосуються життєво важливих для них проблем”, оприлюднив і російський МЗС.
Водночас, ні європейські країни, ні США референдум не визнали, оскільки вважають його проведення незаконним.
Не визнала референдум і діюча влада Донецької області та України. По-перше, тому що для проведення місцевих референдумів в Україні відсутня правова база. По-друге, сама процедура його проведення була, м’яко кажучи, не ідеальною. Бланки для опитування були віддруковані на звичайному принтері й не мали ніякого захисту, висловити свою думку громадяни могли навіть за ксерокопією паспорта, студентським квитком і “за бабусю”, на виборчих дільницях не було списків виборців і кабінок для голосування, у Маріуполі на дільниці в Приморському районі громадяни кидали бюлетені не в урну для голосування, а в ящик з-під масла (за даними сайту 0629) і т.п.
– Події 11 травня, які мали місце на окремих територіях Донецької й Луганської областей, не мають жодних правових наслідків, крім карного покарання, що передбачено відповідними статтями Кримінального кодексу України за замах на конституційний лад України, – заявив перший заступник голови ЦВК України Андрій Магера і нагадав, що закон про місцеві референдуми в Україні втратив силу після набуття чинності закону про всеукраїнський референдум у 2012 році.
– Друк бюлетенів був абсолютно безконтрольним, транспортування – безконтрольним і ніякими документаціями не регламентується. Хто був у комісіях, як були створені комісії – невідомо. Приміщення для голосування десь були, десь це було на вулиці. Підрахунок голосів був безконтрольний, – заявив голова Комітету виборців України Олександр Черненко.
З різкою заявою про юридичну нікчемність проведеного референдуму виступило і МЗС України. “Референдум не матиме жодних правових наслідків для територіальної цілісності та устрою України. Організатори цього злочинного фарсу свідомо пішли на порушення Конституції й законодавства України, знехтували закликами української влади та міжнародної спільноти”, – підкреслило МЗС.
У порядку черги
Одна з відрізних рис донецького референдуму – великі черги на деяких виборчих дільницях, зокрема в Маріуполі. Однак обумовлені вони були не тільки високою явкою, яку визнала місцева влада, а й недостатньою кількістю місць для голосування.
– Дуже мало було так званих дільниць у цілому по Донецькому регіону. У нас їх реально існує 2425, – нагадав голова ОДА Сергій Тарута. – А дільниці, про які говорять організатори опитування, – це дільниці на площах, намети, які вони в містах виставили, у деяких школах і виконкомах відкрили. І коли на 100-тисячний район – одна дільниця і там накопичується черга, то відчуття і картинка по телевізору такі, що прийшла голосувати величезна кількість людей. Це абсолютно не так.
– Я хотів би відзначити активність жителів міста та області, – заявив у вівторок мер Донецька Олександр Лук’янченко. – Незважаючи на те, що кількість дільниць по місту була в 4 рази менша, ніж на виборах, кількість тих, хто проголосував, усе ж відчутно велика. Люди голосували проти існуючої системи. Для багатьох було важливо висловити таким чином свій протест.
– За нашими відомостями, близько 30% людей прийшли на референдум, – зазначив народний депутат Нестор Шуфрич. – У двох областях – це близько 2 мільйонів громадян. Це дуже багато. І цих людей не можна не чути. На Майдані люди вийшли за свої принципи і віддали за це життя… Звичайно, їх сміливість не може не викликати поваги. Але моє звернення до влади було наступним – ви не можете допустити другої “сотні” на Сході країни. Сотні тисяч людей вийшли висловити свою позицію. На жаль, ми можемо припускати, що є й найманці, які йдуть туди за гроші. Цих людей ми мусимо відокремити один від одного, і необхідно оголосити амністію.
Курс на Новоросію
Залишається лише додати, що в Росії останнім часом усе частіше говорять не про прийняття Донеччини й Луганщини до складу РФ (про що мова зараз не ведеться взагалі), а про створення так званої Новоросії з 8 українських південно-східних областей.
Можливе майбутнє Донецька і Луганська чітко змалював близький до Кремля російський політолог Сергій Марков.
– Перший варіант – прийняти обидві області до складу Росії, але я вважаю його малоймовірним, оскільки це відкрита війна з Україною і, на відміну від Криму, без крові не обійдеться. Другий варіант – спонукати протиборчі сторони в Україні домовитися про компроміс і про федералізацію. Але навряд чи Київ на це піде. Третій шлях, який видається найбільш імовірним, – це створення на базі ДНР і ЛНР нової незалежної держави – Новоросії. Можна припустити, що після перемоги у Донецькій і Луганській областях рано чи пізно відбудеться повстання в Харківській, Дніпропетровській, Одеській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській областях. І вже всі разом вони зможуть стати європейською державою – Новоросією.
Хоча у зв’язку із цим виникає закономірне запитання: що буде, якщо решта 6 областей України не захочуть у Новоросію? І хто визнає цю Новоросію в Європі та світі, якщо навіть референдум не визнаний?
Часткову відповідь на це запитання дав Мінфін. Як заявив міністр Олександр Шлапак, відомство оцінює здатність Донецької й Луганської областей самостійно забезпечувати свої потреби за підсумками 2013 року в 39,8% і 44,1% відповідно.
Не можна не згадати і про те, що в неділю на території Донецької й Луганської областей відбувся й інший референдум: “За мир, порядок і єдність в Україні”, в організації якого активну участь узяв Комітет Патріотичних сил Донбасу. За даними організаторів, у ньому взяли участь 2,85 млн. громадян України. Усього було видано 2,88 млн. бюлетенів, із них недійсними визнано 34165, невикористаними (погашеними) – 316893.
За його результатами, за возз’єднання територіальних громад Донецької й Луганської областей з Дніпропетровською та адміністративне перепідпорядкування їх дніпропетровській виконавчій влади висловилися 69,1% респондентів, проти возз’єднання і проти Донецької народної республіки – 27,2%, за ДНР – 2,7%.
То ж питання про майбутнє Донеччини залишається відкритим.
– Що стосується ДНР, такої республіки ні юридично, ні політично не існує, – резюмує С.Тарута. – Це об’єднання не має ніякого юридичного характеру.
При цьому губернатор нагадує, що тиждень тому в області було проведене опитування, результати якого свідчать, що 82% донеччан виступають за те, щоб “Донбас був процвітаючим, у рамках неподільної території України”.
Водночас, С.Тарута переконаний, що провести місцевий референдум про розширення повноважень регіонів необхідно, але з дотриманням українського законодавства, після його прийняття, і в присутності міжнародних спостерігачів. На його думку, зручною датою для проведення такого референдуму є 15 червня – дата другого туру президентських виборів.
Валентин ХОРОШУН.
Ще схожі публікації:
У машинобудівному коледжі Донбаської державної машинобудівельної академії урочисто відкрили меморіальну дошку колишньому студенту закладу, Герою Небесної сотні Івану Пантелеєву. Поет і музикант за...
ГКЧП та його наслідки У березні 1990 року в УРСР, яка входила до складу СРСР, відбулися перші демократичні вибори до всіх рівней влади від сільської до Верховн...
Напередодні Різдва Христового, 5 січня, дід Петро витяг з поштової скриньки папірець. О, подумав, комунальники шлють святкові «подарунки». Не помилився. То був рахунок на квартплату. У кімнаті діду...
Розум підказує: ми всі – не вічні, колись та прийде кінець кожному. А серце не сприймає – померла мама. Згадалися рядки поета з Луганщини Івана Світличного: Наснилось, неначе згасло сонце, І ...
Місцеві жителі називали їх «западенцями» та «бандерами». Вони вперто говорили українською та дотримувалися своїх традицій. Вони – переселені на Донбас українці з Польщі. Мало хто знав (або хотів ...
Єднання – саме цим словом можна охарактеризувати ще одну поїздку делегації Костянтинівського району до Чернівецької області. Нагадаємо, що взимку минулого року, в рамках загальноукраїнського проекту к...
