До 200-ліття Михайла Петренка: був чи не був він знайом з Кобзарем

Mihaylo_Petrenko-767x1024Нещодавно у Слов’янську в службових справах перебував головний редактор газети «Донеччина» І. О. Зоц. На прохання голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» П. М. Мовчана, він привіз для міської бібліотеки кільканадцять книг – збірки поезій А. Малишка «Україно моя!», Б. Грінченка «Воля живе боротьбою!», Ю. Липи «Суворість», П. Мовчана «Серцевина», суб’єктивну антологію «Українські поети ХХ століття», другий том свідчень про голодомор «Пам’ять народу: геноцид в Україні голодом 1932–1933 років», а також останні томи (5-й і 6-й) «Шевченківської енциклопедії», виданої Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Оскільки у 5-му томі вмішені статті, що починаються на Пе – С, зразу ж подумав, що тут може бути інформація про зустріч Тараса Шевченка з нашим відомим земляком, поетом Михайлом Петренком. Чимало дослідників життя і творчості слов’янського сокола вказують на ймовірність такої зустрічі у червні 1859 року, коли Тарас Григорович перебував у маєтку поміщика Д. О. Хрущова в Лихвині, що неподалік Леберина, де на той час жив Михайло Петренко. То, може, знайшли підтверження цього факту?
Досить швидко знаходжу матеріал про земляка. Читаю:
ПЕТРЕНКО Михайло Миколайович (1817, м. Слов’янськ (?), тепер Донец. обл. — 25.12.1862/6.01.1863, м. Лебедин, тепер Харків, обл.) — укр. письменник.1841 закінчив юрид. ф-т Харків, ун-ту. Працював у судових установах Харкова, Вовчанська, Лебедина. 36. «Думи та співи», яка містила майже весь доробок поета (окрім двох віршів), опубл. 1848 в «Южном русском сборнике», що його видав А. Мет- линський. Автор драми «Панська любов» та лібрето опери (не збереглися). Учасник літ. гуртка, що існував у Харкові у 1830-х. Творчу індивідуальність П. визначає світоглядно-естетична домінанта романтизму. Лірика П, є етапним явищем у засвоюванні укр. романтичною поезією європ. літ. традиції (М.Лєрмонтов, Дж.-Ґ. Байрон). Медитативно- рефлексійна лірика поета містить мотиви духовної відчуженості, антитезу земної буденності і неба як символу сфери ідеального. Поезії П. притаманне літ. структуротворення: психологічна символізація романтичних образів, переважання власне літ. форм композиції та ритмомелодики. Охудожнення народнопоетичної символіки, побутування творів як народних пісень літ. походження свідчать про органічний зв’язок поезії П. з фольклором (вірш «Дивлюся на небо та й думку гадаю» покладений на муз. Л. Александрова, пісню «Взяв би я бандуру» створив композитор А. Немировський на основі вірша «Туди, мої очі, туди моя думка»).
Хоча П. і Шевченко творили в один період, даних про обізнаність П. з творами Шевченка чи про особисте знайомство поетів немає. Але Шевченкові мали бути відомі публ. П. в альм. «Сніп» (1841) і «Молодик» (1843. Ч. 2). Інтертекстуальний зв’язок із поезією Шевченка найвиразніше виявлено у вірші П. «Думи мої, думи мої» (опубл. 1848), який є модифікацією мотивів та образів однойменного твору Шевченка (1840). У вірші П. символічний образ поетових дум співвідносний із творчою репрезентацією митця, зазнає інтровертивно-психологічного осмислення, на відміну від патріотичної семантики вірша Шевченка. Цим творам властива і схожа ритміка — використання 14-складового народного вірша. Важливу структурно-семантичну роль у поезії П. відіграють мотиви сирітства, самотності, пошуків долі, широко представлені й у ранній ліриці Шевченка. Рецепцію образності його поезії у творах П. засвідчує генетично фольклор, романтична символіка буйного вітру, ясного сонця, поля, моря та ін. Сюжетно-образні паралелі з ліро- епосом Шевченка, зокр. звернення до подій історії України та драматизм образу матері, простежуються в поемі П. «Іван Кучерявий».
Ольга Камінчук
Судячи зі списку використаної літератури, О. Камінчук досліджувала поетику української романтичної лірики, у т. ч. й поезії М. Петренка ще в 1998 р. (Проблеми просторової організації поетичного тексту. К., 1998), а от знак питання після місця народження поета та його портрет роботи О. Чередниченка наштовхують на думку, що авторка добре знайома з книгою «Поет-романтик Михайло Миколайович Петренко (1817–1862)», виданій 2015 року з благословіння вченої ради Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, а автором концепції і упорядником матеріалів був О. Є. Петренко, який ставить під сумнів і місце народження свого прапрадіда (?), і його портрет роботи О. Рогова, створений на три роки раніше за О. Чередниченка. Прикро, але автор помилково віднесла Лебедин до Харківської обл., а він підпорядкований Сумській.
Отже, поки що факт зустрічі Михайла Петренка з Кобзарем не підтвержений. Дослідникам є над чим працювати.


Віктор Скрипник.
Почесний краєзнавець України.


 

Ще схожі публікації:

Зустріч із друзями з 95 – ї аеромобільної бригади.
 У цей складний для нашої держави час у кожному серці – невимовна тривога та біль за майбутнє України. Свідома особистість, яка не хоче відчувати себе перекотиполем чи людиною нізвідки, повинна шукати...
Україномовні газети Донецької області: тенденції розвитку в сучасних умовах
У своїх дослідженнях тенденцій розвитку вітчизняних і, насамперед, україномовних ЗМІ, на сучасному етапі торкалися чимало науковців. Зокрема, Василь Лизанчук у своїй книзі "Не лукавити словом" присвяч...
Відзначили земляків – борців за державність
Уперше за 27 років незалежності України міська влада Слов’янська спромоглася, нарешті, висловити слова подяки на адресу тих земляків, які упродовж десятків років віддавали своє здоров’я, знання, час д...
ЛІТОПИС СЕЛА ПРЕЛЕСНЕ
  Першої суботи лютого Прелесненська школа I-III ступенів - одна з найстаріших на Слов'янщині (225 років з дня заснування цьогоріч минає!) зустрічатиме своїх вихованців різних років. П...
Ми тридцять років вільні, незалежні
    Вже тридцять років вільні, незалежні. Йшли до свободи довгі сотні літ. Відкрились краєвиди нам безмежні, Від київських – від Золотих – Воріт.   Нелегкою підчас була дорога, Та дух козацький нас н...
Краєзнавці вшанували В. Сосюру
Наприкінці січня зусиллями ГО "Українська Ініціатива", за підтримки ГО "Фабрика думки Донбас", відбувся захід до 120-річчя з дня народження Володимира Сосюри у місті Сіверську (Бахмутський район, Доне...

The Author

СКРИПНИК Віктор

1 Comment

Add a Comment
  1. Отак візьмуть якусь статтю та тасують як їм вигідно матерыал, аби щось написати. А статті закінчують: “…Дослідникам є над чим працювати”.
    Дослідники й самі знають над чим їм працювати, а про результати самі напишуть.
    А хто ж дослідники, яким ставляться задачі автором? Де наукові, або розумні дослідницькі статті?
    Кого автор має наувазі?
    До речі, в рамках проекту “Ідентифікація Петренків” я досліджував і це питання “про зустріч”, але не збираюся поспішати з публікацією.
    Та ще є цікаві дослідження, але на все свій час.

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme