This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Do you want to support owner of this site? Click here and donate to his account some amount, he will be able to use it to pay for any of our services, including removing this ad.

АКВАРІУМ

 


1_5255089893d0b5255089893d54Нарешті вихідні. То вже якісь сто …надцяті, які я збиралася присвятити звільненню маленьких мешканців скляної хати – акваріуму. Кожен раз, коли я діставалася дому через цю кляту лінію розмежування збройного конфлікту, перша справа в моєму списку – акваріум. І так було і в грудні, і в січні, і в лютому … Зараз вже кінець червня і мені соромно, бо я не можу пригадати, коли востаннє чистила оте скляне помешкання. Вони ж бо мовчать, ті риби! Витріщають на мене свої оченята, хапають повітря ротом і мовчать! Ті, хто хоче захопити мене в своє володіння хоча б на день, – вони ж весь тиждень мені диктують: того привези, те знайди, ось це, як приїдеш – зробимо (або якщо чесно, сама зробиш). А цим парусним вєліферам та сомикам з гупаками, ну, не дав Господь голосу! За що я їх завжди і любила. Бо кіт кожного ранку (війна, не війна) о п’ятій ранку просив їсти так голосно й вимогливо, що мені хотілося влучити в нього одним із капців. А цих не чутно. Розмірковують про щось своє у чотирьохстах літрах води і нічого не кажуть. Читати їхні думки я не навчилася. І слава Богу! Бо здогадуюсь, що вони іноді мені бажали за таке дбайливе ставлення до утриманців хатнього «водного господарства». До себе, тобто. Ні, я не можу сказати, що не робила якихось реверансів в їх бік. То водички свіженької доллю, то корму нового привезу, то повикидаю равликів, що порозводилися, немов кролі в Австралії. І кожен раз, стоячи перед величезною лупою кутового акваріуму, давала їм слово, що вже наступного разу обов’язково поміняю водичку. І вони мені, сердешні, вірили. Та й, між нами кажучи, іншого вибору в них і не було.
Коли стало припікати сонечко, я знайшла в собі сили зробити в хаті більш-менш «генеральне» прибирання. Хоча, якщо поміркувати, буде в мене чисто, чи пилюка кататиметься по підлозі, як перекоти – поле, тому «Граду» чи «Смерчу» зовсім фіолетово. Ефект той самий. Їхнє діло поцілити та розбити вщент. І байдуже чия то домівка була… Але, приїхавши на два дні, я якось зуміла включити в собі оті батарейки, із якими рекламний зайчик скаче довше за всіх, і тому навіть килими вичистила та, скрутивши, сховала. Тоді постала нова проблема. Якщо розлетиться під час обстрілу скло акваріуму, то всі чотириста літрів води виллються на підлогу і ніякий килим ані краплі не вбере в себе, бо я ж його прибрала. А моєму сусідові з нижньої квартири, коли він випливе, буде не цікаво: фарс-мажорні обставини в країні чи не фарс-мажорні. Тому й прийшлося рибкам урізати життєвий простір наполовину. Навіть, більше. Десь літрів на 250. Для того, щоб сумління не мучило мене, додала відерце фільтрованої води. І вони прийняли мої умови квартирного найму! Бо мовчать же! І я поїхала собі. В мене ж робота, студенти(які не мовчать, а навпаки), війна, врешті-решт, яка, на жаль, теж періодично подає свій моторошний голос!
А сьогодні вони дивилися на мене так, що я зрозуміла які слова, речення і цілі звороти вони мені адресують! Подумки затуляючи вуха, притягла шлангу, покликала тата, зняли кришку акваріуму… А там – ніби ота газова камера!.. Пробачте мені, рибоньки-голубоньки! Ні, сомикам гарно. Вони тих, що не витримали тяжких умов катівні, з’їли. Он, які тепер кабани плавають! А я ж колись і молінезій тут залишала, і мечоносців! Втім, згадала баба, як дівкою була! Тут вижив найсильніший. Природний відбір. Закон джунглів – отих заокеанських зелених непрохідних і наших – кам’яних донбаських із важко прохідними пунктами пропуску…
Словом, дивлюся на рибок і здогадуюсь, що Чарльз Роберт Дарвін на базі мого акваріуму міг би ще пару відкриттів зробити. Та не хочу я ніяких експериментів більше. Вони ж живі! А ми у відповіді за тих, кого приручили. Якщо хто призабув, треба Екзюпері перечитати.
Через дві години мого занурення в акваріум, той тепер вже майже блищав. Риби плавали у ста літрах свіженької води. Тато випустив у ставок цілий стакан зайвих равликів. Риби були щасливі! Скільки там треба для щастя? Декілька годин, коли не стріляють, хазяйка, яка змогла перетнути живою лінію розмежування, вода у крані та «останні з Могікан», що змогли вижити у водяному пеклі мого акваріуму.
Коли наступить мир і рибки все ще будуть блимати на мене своїми оченятами, присягаюся! – віддам цей акваріум до дитячого садочка разом з усіма фільтрами, обігрівачами, підсвітками… Хай тільки виживуть мої рибки. Нехай ми всі виживемо.


 

Наталія КОВАЛЬСЬКА

Червень 2015 м. Горлівка


 

Читанка

Наталя Ковальська – саме із тих перспективних молодих авторів, якими періодично поповнюється Донецька обласна організація Національної спілки письменників України. Принаймні кілька років тому обласна приймальна комісія нашого осередку схвально оцінила її збірки поезій і рекомендувала талановиту літераторку для вступу до НСПУ. Переконаний, у недалекому майбутньому столичні колеги обов’язково підтримають наші клопотання, бо йдеться про дійсно цікаву і самобутню авторку. Зрештою, у цьому можуть пересвідчитися безпосередньо читачі «Донеччини», ознайомившись із запропонованим зразком її свіжої і «ще теплої» прози.

Павло КУЩ, голова Донецької обласної організації НСПУ


 

Ще схожі публікації:

Героям слава! Донеччанина вшанували у Вінниці
У житті Донецького національного університету, який успішно працює у Вінниці, трапилася подія незвичайна – сумна і знакова водночас. У головному корпусі ДонНУ нещодавно відкрили пам’ятний знак донечча...
Часопис “Донеччина” від 6 січня 2017 року № 1 (15939)
Мій добрий знайомий із селища Черкаське, що на Слов’янщині, попросив знайти книжку «Подлая война». Пригадав, що кілька місяців тому в Центральній бібліотеці Слов’янська Павло Амітов – письменник, журн...
ЗА ПОКЛИКОМ ДУШІ
14 січня цього року відсвяткувала свій ювілей Світлана Федорівна Непочатова – відомий на Слов’янщині музейний працівник, фахівець у галузі живопису й декоративно-ужиткового мистецтва.Світлана наро...
Часопис “Донеччина” від 5 грудня 2017 року № 40 (15978)
Про маріупольського пастора Геннадія Мохненка навіть фільм вийшов із символічною назвою – «Майже святий». Українці про це знають? Мало хто. А могли б знати – принаймні ті, хто бажає Україні перемоги у...
Молитва за  Україну - у «Радомислі»
Україна переживає складні часи – вже п’ятий рік триває війна. На окупованій території країни лишаються мільйони наших співвітчизників, яким вкрай необхідна наша допомога у підтриманні патріотизму та д...
“ПОЛЯРНА НІЧ” НАД ДОНБАСОМ
 Я не про війну, яку можна назвати жахливою ніччю, котрій не видно кінця. Я про природну зміну дня і ночі, і про тривалість світлої та темної пори доби у різних географічних точках. Всім...

The Author

КОВАЛЬСЬКА Наталія

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Донеччина © 2016 Frontier Theme