Є в історії нашої газети «Донеччина» і військова сторінка-у свій час у редакції працювали редакторами і журналістами не тільки учасники бойових дій Великої Вітчизняної війни , зокрема Анатолій Чумак ,Олександр Заярний , Григорій Журавка ,Марк Лангман , – долучилися до плеяди мужніх і учасники АТО.
Серед них – . Віктор Масловський , який у часи перебудови прийшов до «Радянської Донеччини» і відпрацював з нами кілька років кореспондентом .Стосунків з газетою не поривав – особливо приємно було приймати від колеги вітання пять років тому , коли Віктор працював у Державній податковій адміністрації Донецької області.Згодом звільнившись він повернувся на свою малу батьківщину на Житомирщину.
Наприкінці буремного 2014-го про Віктора ми почули знову – на шостому десятку життя лейтенант Масловський пішов добровольцем на війну.Служив командиром одного з бойових підрозділів на Лугащині в районі Щастя.Свій шлях пройшов гідно.
Нині демобілізований бойовий офіцер лікується бо здобув інвалідність.Бажаємо тобі здоровя -дорогий наш побратиме.
Ігор Зоц.
Ще схожі публікації:
Яких лише погроз не чули українці на Донбасі. Ні не в окупованій його частині, а на підконтрольній Україні. Вишиванкою задушити, постріляти разом з усією родиною, пропонували прибратися з Донеччини по...
Нещодавно до рук потрапила одна місцева газета, на першій сторінці якої привернув мою увагу (переконана, не лише мою) промовистий заголовок. А перша думка після прочитаного матеріалу бу...
Сільгосппідприємство «Дружба» – найбільше на Лиманщині. В цьому році у ньому добилися найвищих врожаїв ранніх зернових по району – по 51 центнеру на круг озимої пшениці. І це не випадково, бо очолю...
29 вересня 2016 року народ України і світова спільнота вшанували пам'ять жертв Бабиного Яру. 29 вересня 1941 року у Бабиному Ярі нацисти розстріляли 33 770 євреїв міста Києва. Це був початок Голокос...
Чи знаєте ви, що на Донеччині, у Волноваському районі, є невелике селище з красивою назвою — Благодатне? Селяни передають з покоління у покоління розповідь про те, що в цих місцях у давнину зупинилис...
Розум підказує: ми всі – не вічні, колись та прийде кінець кожному. А серце не сприймає – померла мама. Згадалися рядки поета з Луганщини Івана Світличного: Наснилось, неначе згасло сонце, І ...
