До Дня визволення Слов’янська і Краматорська: попіл загиблих — в наших серцях

Слов’янські краєзнавці активно готуються до другої річниці звільнення Слов’янська та Краматорська від проросійських терористів-сепаратистів. Відповідно до постанови Верховної Ради 5 липня цього року цю дату буде відзначено на державному рівні.
З ініціативи голови міського осередку НСКУ, заступниці начальника СК НАУ Т.К.Лисак видано книжку «Пам’ять жива». Відкривається вона статтею Романа Запорожченка, начальника прес-служби 95-ї аеромобільної бригади, яка брала участь у боях за звільнення Слов’янська. До речі, цей матеріал під заголовком «Військові дії за Слов’янськ» опублікований у «Донеччині» 22 квітня 2016 року.
Редколегія, до складу якої входили Т.К.Лисак, зав бібліотекою С.Г.Фірсова, бібліотекарі О.С.Забурунова та О.О.Шевченко, курсанти коледжу Ксенія Фірсова та Роман Новіков, а також підполковник 95-ї аеромобільної бригади Сергій Вікторович Дзиба, начальник прес-служби 95-ї аеромобільної бригади Роман Запорожченко, заступник начальника в/ч 3035 підполковник Михайло Гринишин, провела велику роботу по встановленню імен воїнів Збройних Сил, Національної гвардії та Служби Безпеки України, які загинули в боях за Слов’янськ з 13 квітня по 5 липня 2014 року.
Першим українським військовим, який загинув на розв’язаній російськими найманцями війні 2014 року, був співробітник Полтавського Центру спецоперацій СБУ капітан Г.В.Біліченко. Близько 9-ї ранку 13 квітня автомобіль із спецпризначенцями під’їхав до блокпоста, влаштованого «ополченцями» на в’їзді до Слов’янська. Коли офіцери розпочали розмову з цивільними «охоронцями», по машині вдарили з автоматів. Після було встановлено, що диверсійно-терористичною групою, яка здійснила напад, командував Ігор Стрелков, офіцер російського 45-го полку спецпризначення, розквартированого у Підмосков’ї. Указом Президента України від 20.06.14 р. «за особисту мужність і героїзм, виявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу» Г.В.Біліченко нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
У списку загиблих із 60 осіб останнім значиться сержант Мендель Р.В., уродженець Дніпропетровської області. Він служив командиром бойової машини у 25-й окремій повітряно-десантній бригаді. 5 липня о 1-й годині ночі, коли бойовики розпочали прорив з оточеного Слов’янська, снаряд з ворожого танка влучив у машину Романа Менделя. Посмертно він нагороджений орденом «За мужність III ступеня».
Практично всі загиблі відзначені нагородами, а п’ятеро з них удостоєні звання Герой України. Ось їх імена:
Аніщенко Олександр Григорович, полковник, заступник командира спецпідрозділу «Альфа» в Сумській області. 5 травня 2014 року, рятуючи пораненого товариша по службі під час антитерористичної операції під Слов’янськом, загинув від вибуху гранати.
Лужевський Руслан Михайлович, майор, співробітник інструкторського відділу спецпідрозділу СБУ, загинув 5 травня 2014 року в бою під Слов’янськом.
Кульчицький Сергій Петрович, генерал-майор, начальник управління бойової та спеціальної підготовки НГУ. Загинув 29 травня 2014 року у підбитому терористами геліокоптері Мі – 8 МТ, що повертався з блокпосту на горі Карачун після розвантаження продуктів і проведення ротації особового складу.
Могилко Костянтин Вікторович, підполковник, командир ескадрильї «Блакитна стежа» і екіпажу літака АН–30Б, підбитого терористами під Слов’янськом 6 червня 2014 року.
Сенюк Тарас Михайлович, полковник (посмертно), командир батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади. Загинув 3 червня 2014 року під час нападу бойовиків на колону сил АТО, що рухалася з Ізюма в район Слов’янська.
У книзі вміщено фото загиблих, короткі біографічні та послужні дані. Вказано й місце вічного упокоєння. Як правило, ховали героїв, які віддали життя за незалежність і цілісність Вітчизни, на їх малій батьківщині. Практично скрізь земляки увічнили пам’ять загиблих захисників. В їх честь названо вулиці та майдани, відкрито меморіальні знаки, споруджено пам’ятники. Слов’янці теж шанують пам’ять своїх визволителів.
Скромні пам’ятники споруджено на місцях падіння підбитих терористами літака АН – 30 Б (поблизу с. Пришиб) та вертольотів. Фото пам’ятника неподалік сумнозвісної гори Карачун, що височить між Слов’янськом та Краматорськом, вміщено на обкладинці нового видання.
Своєрідним пам’ятником загиблим визволителям міста від проросійських терористів-сепаратистів стане щойно випущена книжка «Пам’ять жива». Вона ж, ніби попіл Клааса, кликатиме живих дбати про мир і злагоду в суспільстві, захищати незалежність і цілісність Вітчизни, боронити її від посягань кремлівських великодержавних шовіністів та їх посібників – сепаратистів.