Два роки АТО…

9unian_552259_2484Два роки між КПВВ та різними містами.

Два роки не в дома, і не в спокої.

Два роки страшні цифри загиблих людей…

Два роки невпинних подій, які мабуть ніколи не викреслити з пам’яті кожного українця… Два роки зі страшними думками про те, КОЛИ ВЖЕ???

…Ми чекали наступ наших. Ми чекали на нього в підвалах. Ми чекали на багато страшних речей…Нічого не сталося.

Моє місто досі в окупації…

І не має сил дивитись на все, що там відбувається….

Два роки тому в червні українські воїни звільнили частину міст Донецької області.

Два роки тому…. Маріуполь, Лиман, Краматорськ, Слов’янськ…. Сьогодні я бачила очі дружини два роки тому загиблого бійця в боях за Лиманський район. 19 червня, у 2014 році загинули 9 бійців в один день. Сьогодні їм встановили пам’ятний меморіал. Але очі цієї жінки. Очі побратимів її чоловіка…Мабуть у всіх мовах світу не вистачить слів, щоб описати їх відчуття, і те, що я бачила цих очах.

Але перше відчуття – мені соромно. Мені соромно, що донецькі взяли в руки зброю. Соромно, що кликали Путіна. Соромно за своїх одноліток, однокурсників, однокласників, просто знайомих та минулих друзів… Соромно, що і досі люди там продовжують думати так само у своїй більшості. Соромно за весь Донбас. Зараз всі кажуть що це війна двох олігархів, чи ще щось…Кажуть про гроші… Це зрозуміло. Але якби частина Донбасу тоді не вийшла на мітинги, не тримала в руках триколори, та не звала Путіна, можливо могло б бути інакше.

Можливо б не загинуло так багато людей. Можливо б АТО не перетворилось на неоголошену війну.

І ця жінка стояла б поряд зі своїм чоловіком. І її очі були б всміхнені. І сотні загиблих хлопців, були б живі…

Шана, подяка та низький уклін, тим хто, ризикуючи власним життям звільняв Донеччину!!!!

Вічна Слава Героям! Пам’ять про них назавжди буде з нами…

Р. S. Звертаюсь до тих, хто там, «за порєбріком» – схаменіться та відкрийте очі. Оговтайтесь від цієї чуми. Боріться з нею. Хоча б у своїй голові, не дозволяючи перетворити свій мозок на шматок вати…


Надія  Масюченко.


 

Ще схожі публікації:

Чужа весна... НІЩО НЕ ЗАБУТО!
У березні 2014 року до донедавна мирного Донецька прийшов мітинговий «руський мір» – провісник наступної гібридної війни На знімках: Якщо впізнаєте цих осіб,які в центрі Донецька кликали окупантів ...
Поет-лірик, поет-пісняр. Станіслав Жуковський
Літературно-мистецький захід, присвячений одному із відомих сучасних поетів нашого краю Станіславу Жуковському, проведений  у рамках проекту «Відомі постаті Донеччини», який присвячений 85-річчю Донец...
Валерій Романько отримав заслужену нагороду
Цими днями заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко в урочистій обстановці вручила нагороди працівникам бюджетної сфери Донецької області. Серед нагороджених – доцент Донбаського держав...
… А паразитів жде біда!
«Карателі?» Значить, є за що карати! Сонце повільно сховалося за похмурий терикон, і довкола відразу помітно посіріло й потемніло. Та всі присутні на терміновому зібранні й без того були кольору по...
Жива душа української пісні
Відтоді, як у наших благодатних степах оселилися запорожці, живе і не вмирає українська народна пісня. Поступово обживалися козацькі слободи: Іванівка, Гаврилівка, Слов'янка, Олексіївка чи Андріївка.....
Як нам вдосконалити державну інформаційну політику щодо Донбасу?
П’ять років тому майже весть Донбас на кілька місяців опинився під впливом сепаратистів, а вся територія Донецької і Луганської областей – в інформаційній окупації. Багато українських міст і районі...

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme