Два роки між КПВВ та різними містами.
Два роки не в дома, і не в спокої.
Два роки страшні цифри загиблих людей…
Два роки невпинних подій, які мабуть ніколи не викреслити з пам’яті кожного українця… Два роки зі страшними думками про те, КОЛИ ВЖЕ???
…Ми чекали наступ наших. Ми чекали на нього в підвалах. Ми чекали на багато страшних речей…Нічого не сталося.
Моє місто досі в окупації…
І не має сил дивитись на все, що там відбувається….
Два роки тому в червні українські воїни звільнили частину міст Донецької області.
Два роки тому…. Маріуполь, Лиман, Краматорськ, Слов’янськ…. Сьогодні я бачила очі дружини два роки тому загиблого бійця в боях за Лиманський район. 19 червня, у 2014 році загинули 9 бійців в один день. Сьогодні їм встановили пам’ятний меморіал. Але очі цієї жінки. Очі побратимів її чоловіка…Мабуть у всіх мовах світу не вистачить слів, щоб описати їх відчуття, і те, що я бачила цих очах.
Але перше відчуття – мені соромно. Мені соромно, що донецькі взяли в руки зброю. Соромно, що кликали Путіна. Соромно за своїх одноліток, однокурсників, однокласників, просто знайомих та минулих друзів… Соромно, що і досі люди там продовжують думати так само у своїй більшості. Соромно за весь Донбас. Зараз всі кажуть що це війна двох олігархів, чи ще щось…Кажуть про гроші… Це зрозуміло. Але якби частина Донбасу тоді не вийшла на мітинги, не тримала в руках триколори, та не звала Путіна, можливо могло б бути інакше.
Можливо б не загинуло так багато людей. Можливо б АТО не перетворилось на неоголошену війну.
І ця жінка стояла б поряд зі своїм чоловіком. І її очі були б всміхнені. І сотні загиблих хлопців, були б живі…
Шана, подяка та низький уклін, тим хто, ризикуючи власним життям звільняв Донеччину!!!!
Вічна Слава Героям! Пам’ять про них назавжди буде з нами…
Р. S. Звертаюсь до тих, хто там, «за порєбріком» – схаменіться та відкрийте очі. Оговтайтесь від цієї чуми. Боріться з нею. Хоча б у своїй голові, не дозволяючи перетворити свій мозок на шматок вати…
Надія Масюченко.
Ще схожі публікації:
Книга краєзнавця Валерія Кордюкова «Гришинський район у вирі 1917-1921 років», це спроба розповісти максимально об’єктивно та ретельно про буремні роки того часу. Все, що розповідалося і видавалося у ...
Проблема видачі землі бійцям АТО є однієї з наболілихна теренах України. Згідно з Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" кожен учасник АТО має право на безкоштовну з...
Знайдено журнал «Вільні думки» з маловідомими віршами Володимира Сосюри 11 грудня минулого року у краєзнавчому музеї Бахмута (колишнє місто Артемівськ) відбулася презентація перевиданого №1 жур...
Хтось подекуди справді торкається то однієї, то декількох доль переміщених у своїй державі то окремих осіб, то цілих сімей, а то й великих колективів. Справді великих… Бо що становить, наприклад, унів...
Звичайно ж, на допис у газету, що віддає доносом на минуле і сучасне, а не об’єктивною їх оцінкою, ще дадуть гідну відповідь і чорнобильці, і дисиденти, і діти війни, і депутати-дружківц...
«Почнемо, браття, пісню невеселу словами призабутої старини про Ігорів згорьований похід…» Підстав для того, аби нагадати моєму співрозмовнику перші рядки славетної літературної пам’ятки Київської...
