Два роки між КПВВ та різними містами.
Два роки не в дома, і не в спокої.
Два роки страшні цифри загиблих людей…
Два роки невпинних подій, які мабуть ніколи не викреслити з пам’яті кожного українця… Два роки зі страшними думками про те, КОЛИ ВЖЕ???
…Ми чекали наступ наших. Ми чекали на нього в підвалах. Ми чекали на багато страшних речей…Нічого не сталося.
Моє місто досі в окупації…
І не має сил дивитись на все, що там відбувається….
Два роки тому в червні українські воїни звільнили частину міст Донецької області.
Два роки тому…. Маріуполь, Лиман, Краматорськ, Слов’янськ…. Сьогодні я бачила очі дружини два роки тому загиблого бійця в боях за Лиманський район. 19 червня, у 2014 році загинули 9 бійців в один день. Сьогодні їм встановили пам’ятний меморіал. Але очі цієї жінки. Очі побратимів її чоловіка…Мабуть у всіх мовах світу не вистачить слів, щоб описати їх відчуття, і те, що я бачила цих очах.
Але перше відчуття – мені соромно. Мені соромно, що донецькі взяли в руки зброю. Соромно, що кликали Путіна. Соромно за своїх одноліток, однокурсників, однокласників, просто знайомих та минулих друзів… Соромно, що і досі люди там продовжують думати так само у своїй більшості. Соромно за весь Донбас. Зараз всі кажуть що це війна двох олігархів, чи ще щось…Кажуть про гроші… Це зрозуміло. Але якби частина Донбасу тоді не вийшла на мітинги, не тримала в руках триколори, та не звала Путіна, можливо могло б бути інакше.
Можливо б не загинуло так багато людей. Можливо б АТО не перетворилось на неоголошену війну.
І ця жінка стояла б поряд зі своїм чоловіком. І її очі були б всміхнені. І сотні загиблих хлопців, були б живі…
Шана, подяка та низький уклін, тим хто, ризикуючи власним життям звільняв Донеччину!!!!
Вічна Слава Героям! Пам’ять про них назавжди буде з нами…
Р. S. Звертаюсь до тих, хто там, «за порєбріком» – схаменіться та відкрийте очі. Оговтайтесь від цієї чуми. Боріться з нею. Хоча б у своїй голові, не дозволяючи перетворити свій мозок на шматок вати…
Надія Масюченко.
Ще схожі публікації:
На Донеччині перевидали книжку письменника-земляка Павла Куща для дітей «АБВ, або Операція «Ставкозавр». Завдяки сприянню Донецької обласної державної адміністрації, зокрема рішенню комісії з питан...
Попередні міркування. Державна мова в сучасному інформаційно-медійному просторі є ознакою її функційного навантаження, об’єднавчої спромоги. Пропонований ряд її значущості можна продовжувати, оскі...
Не зовсім звичайною книжкою, а своєрідним дайджестом називає збірник «Слов’янськ у війні 2014 року» автор концепції видання та його упорядник, ветеран журналістики Віктор Скрипник. Він пережив трагічн...
“Така влада нині В рідній Україні: Собі бубочки, а людям — макуха. Собі — ікра чорна, а нам — локшина на вуха. А ми тую владу поміняємо. Кращих поміж гідних нині обираємо!” З сучасного українськ...
Роберт Стівенсон,письменник:"Світ нудний для нудних людей" *** Народна мудрість:"Вони не дають нам жити-ми не дамо їм панувати" *** Ігор Зоц,журналіст:"Розсипана нація українська-хто нас позбирає ...
На Лиманщині уже більше десяти років ведуться розмови про будівництво на селі невеликого заводу по виробництву піллет чи біопалива. Однак далі слів справи не посуваються І от на початку нового 2019...
