Пригадується, як восени 2015-го в Слов’янську під час урочистостей з нагоди вшанування лауреатів Загальнослобожанської літературно- мистецької премії імені Михайла Петренка пролунало чимало ідей щодо популяризації творчості поета, увічнення його пам’яті. Адже не за горами 200-річчя від дня народження видатного земляка.
За словами голови Донецької обласної організації Національна спілка краєзнавців України (НСКУ) Валерія Романька, який є ініціатором багатьох помітних заходів,присвячених уродженцю Слов’янська, 2017-й рік треба оголосити роком Михайла Петренка в Україні.
Голова Слов’янської міської організації НСКУ Віктор Скрипник нагадує, що з нагоди 195-річчя від дня народження та 150-річчя від дня смерті поета рішенням міськради 2012-й рік у Слов’янську був оголошений роком Михайла Петренка, було проведено низку заходів, у тому числі конкурс на кращий проект пам’ятника. Під його спорудження виділено місце – навпроти Центральної міської бібліотеки.
– Думаю, слов’янці втілять проект у життя, гідно відзначать ювілей автора віршів, що стали народними піснями. Дуже було б добре, якби Михайла Петренка – сучасника Великого Кобзаря вшанувала вся Україна, народ якої і сьогодні співає його пісні, – каже Віктор Скрипник.
Валерій Романько розповів, що під час перебування в Слов’янську віце-прем’єр міністра В’ячеслава Кириленка краєзнавці Донеччини запропонували високопосадовцю підтримати ініціативу громадськості. Будемо на це сподіватися.
У свою чергу, громадський діяч і меценат з Харкова Микола Шакін, який торік став лауреатом Загальнослобожанської премії імені Михайла Петренка, підтверджує, що його слова не розходяться з ділом. Ініціатор та автор декількох меморіальних дощок, літературно – мистецьких премій в пам’ять про визначних людей Слобожанщини вже розпочав реалізацію своїх суспільнозначимих ідей на рідній Харківщині.
– Готуємося відкрити меморіальну дошку в Харківському університеті, де навчався Михайло Петренко, у Вовчанську, де працював секретарем повітового суду. Плануємо виготовити пам’ятний знак, медаль, але без портретного зображення поета,адже воно досі документально не підтверджене,– розповідає Микола Шакін.
Також Микола Іванович разом із краєзнавцем з Ізюму Леонідом Щибрею розпочав зйомки фільму про Михайла Петренка. Стартував проект у Києві, серед перших героїв стрічки – голова НСКУ Олександр Реєнт, праправнук поета Олександр Петренко, академік Микола Жулинський та інші.
Так, під час нашого спілкування, голова НСКУ назвав неоціненним те, чим займається Микола Шакін, опікуючись зокрема вшануванням пам’яті про славетних земляків на Слобожанщині. Також Олександр Реєнт відзначив глибоку наукову роботу, що проводиться краєзнавцями в Слов’янську, зокрема публікації Валерія Романька.
Водночас, на думку пана Реєнта, заслуговують на увагу дослідження Олександра Петренка, київського вченого і праправнука видатного поета. Пан Петренко має своє бачення слов’янського періоду життя поета і почасти воно відрізняється від висновків краєзнавців Донеччини.
О.Реєнт також повідомив, що ініціативи краєзнавців Слобожанщини і Слов’янська НСКУ підтримує: буде заплановано проведення наукової конференції, інші заходи.
Ще однією подією наприкінці минулого року стало видання книги «Поет-романтик М.М. Петренко (1817-1862)». Критичні та історико-літературні матеріали впорядкував Олександр Петренко, він же з братом Сергієм профінансував це видання.
При підготовці книги було зібрано і проаналізовано великий масив літератури, архівних матеріалів і газет. Відрадно, що важливим джерелом знань про поета стала газета «Донеччина». Далекого 1995-го року першим про М. Петренка написав у газеті колишній політв’язень радянського режиму Петро Лаврів («Донеччина» 12 вересня). Згодом з’явилися інші цікаві публікації про поета.
Написала наша газета і про вихід книги «М.Петренко: життя і творчість», яку видав Олександр Петренко до 196-ї річниці з дня народження Михайла Миколайовича.
До цього додам, що довкола біографії поета залишається чимало таємниць, а тому краєзнавцям і просто небайдужим людям є чим займатися – долучайтеся!
Ігор Зоц, Почесний краєзнавець України.
Ще схожі публікації:
Анатолій Іванович Кравченко народився 19 квітня 1937 р. в Єнакієвому. Після закінчення середньої школи і до призову на військову службу працював на шахті. Закінчив Літературний інститут і...
На окрайці території, де стовбичать високі терикони, вивершені із гільз стрілецької зброї та артилерійських систем, триває збройна лихоманка. Тутешні шахти (точніше, те, що від них ще залишилося) стал...
На цій землі витає непереможний український дух та самобутній патріотизм У березні я отримала надзвичайну можливість відвідати один з найбільших культурних, духовних та туристичних осередків Україн...
Третій рік на Донеччині триває війна, третій рік немає спокою й на українській території нашого краю. У нашому Слов’янську розташована військова частина №3035, з якою протягом цьог...
Говорити й писати про українську мову в Україні – надзвичайно відповідальна справа, адже в сучасних реаліях вона уже має державний статус, закріплений визначальними державо твірними законами...
Нещодавно Львів прийняв чергову групу мешканців Півдня та Сходу України, котрі отримали тимчасовий прихисток на теренах Галичини. Серед них – і дві сім’ї шахтарів із Донбасу, які зазнали тортур в поло...