На Донеччині розпочалися заходи із святкування 200-річчя від дня народження Михайла Петренка


34212Петренківське свято у слов’янській ЗОШ № 13:
з нього на Донеччині розпочалися заходи із святкування 200-річчя від дня народження поета-земляка Михайла Петренка
Драматична дума у двох явах під назвою «Найда», що довгий час пролежала в архіві і не була відома науковцям та літераторам, тим паче широкому загалу сучасного читача, була віднайдена всього п’ять років тому. Цю цікаву знахідку пощастило зробити В.М. Шабановій зі Слов’янська, яка веде дослідження в межах проекту «Ідентифікація Петренків». Рукопис тексту на чотирьох аркушах паперу, списаних з двох сторін, Валентина Миколаївна віднайшла у фонді 17 за № 1209 у відділу рукописів Російської державної бібліотеки. Цю новину, як і сам текст п’єси, опрацьовану до сучасних мовних норм, оприлюднили дальні родичі поета Олександр, Дмитро та Олег Редчуки, а також праправнук О.Є.Петренко (як приклад, у виданні «Михайло Петренко: Життя і творчість: Художні дослідження, документи /Упор. О.Є.Петренко, О.О.Редчук. – К: «Фенікс», 2013).
Дійсно, вистава була кульмінацією та прикрасою цього літературно-краєзнавчого заходу, що його організувала дирекція та педколектив ЗОШ № 13. Крім того, директор школи Анатолій Погорєлов у своїй доповіді розповів про особливості національно-патріотичного виховання, яке проводиться у колективі: тут проходять зустрічі з цікавими людьми, учні пишуть наукові дослідження з історії рідного краю, здійснюють екскурсії по відомим містам України (нещодавно побували у Львові, взявши участь у проекті «Схід і Захід разом»); з метою профорієнтації на робітничі професії здійснюють екскурсії на промислові підприємства Слов’янська, діє гурток «Юні скаути», активно працює музейна кімната тощо. «Усе це, – підвів підсумки Анатолій Іванович, – дає підстави говорити, що така різноманітна краєзнавча робота, яка ставить за мету виховати не тільки любов до рідного міста, донецького краю, а й до всієї багатої й прекрасної країни, ім’я якій Україна, є почесною й відповідальною місією педагогічного колективу школи – готувати національно свідомих громадян нашої держави. Ми віримо, що наша праця принесе реальні результати. Підстави так думати дають приклади патріотизму та жертовності в ім’я України наших випускників попередніх років: авіатехніка капітана Ігоря Грішина, який загинув за звільнення Слов’янська у травні 2014 року, тих випускників, які воювали в Афганістані чи воюють сьогодні в зоні АТО…».
Слово про поета Михайла Петренка виголосила учитель Олена Федорівна Шабанова. Вона акцентувала увагу на нових знахідках та формах роботи у петренкознавстві: це і віднайдений текст п’єси «Найда», невідомі до цього факти життя М.М.Петренка, оприлюднені його праправнуком з Києва Олександром Петренком; присвоєння імені М.Петренка одному із астероїдів в 2014 році, вшанування поета в Загальнослобожанській премії в честь поета-земляка, яка заснована в Слов’янську в 2012 році, тощо.
П’єсу «Найда» у постановці слов’янців зняв на плівку кінорежисер з міста Ізюм Леонід Щибря. Харківський краєзнавець і меценат Микола Шакін, який був ініціаторм та координатором постановки, подякував акторам та режисеру п’єси Вікторії Коваленко і вручив колективу грошову винагороду на витрати, пов’язані з постановкою п’єси. Слова подяки акторам та дирекції школи № 13 висловили доценти Донбаського державного педагогічного університету, декан філологічного факультету Н.І.Овчаренко та письменник і краєзнавець Валерій Романько.
Цим петренківським заходом у ЗОШ № 13 у Слов’янську, на батьківщині відомого українського поета-романтика Михайла Петренка, розпочалися заходи із святкування 200-річчя від дня народження відомого земляка. Кульмінація свята припадає на осінь 2017 року, коли у нашому місті заплановано проведення Всеукраїнського Петренківського літературно-мистецького свята, на яке будемо чекати гостей зі всієї України.1233


Валерій Романько, голова Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член НСПУ.


 

Ще схожі публікації:

Олекса Гірник: протест ціною життя
21 січня 1979 року Олекса Гірник востаннє ступив на Чернечу гору, на це святе для всіх українців місце, де, звіривши свої помисли зі своїм духовним батьком Тарасом Шевченком, на знак протесту проти ро...
Часопис “Донеччина” від 24 лютого 2017 року № 8 (15946)
Кілька днів спостерігали за поведінкою бабаків, які на Стрітення віщують весну. За народним повір'ям, в цей день зима зустрічається з весною. Якщо бабак, вилізши з будиночка, побачить свою тінь (надво...
Часопис “Донеччина” від 7 червня 2017 року № 21 (15959)
Наш видатний земляк Олекса Тихий віддав життя за наше право спілкуватися рідною мовою. Не треба цього забувати. Треба робити так, щоб володіти й розмовляти українською мовою було престижно! Олекса Тих...
Нова форма гібридної війни: імітація інформаційного опору
Якщо послухати очільників нашої держави, починаючи від президента, який на недавньому зібранні в Укрінформі сказав, що в умовах гібридної війни РФ проти України нам «доводиться боротися за кожен факт,...
Павло Тичина і Донеччина
Творчість Павла Тичини, зрісши на національному ґрунті, увібравши в себе кращі традиції української поезії, уснопоетичної народної творчості, має яскравий, своєрідний характер. Музика його поезії, яск...
ОСІНЬ З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ
    (ВІЙНА РУЙНУЄ СІМ’Ї І ЗАСТАВЛЯЄ РОБИТИ НЕЛЕГКИЙ ВИБІР) Про талановитого художника з Київщини Володимира Болвановича я міг би розповідати годинами. Може, тому, що колись гостював у нього в Тбілісі...

The Author

Валерій РОМАНЬКО

1 Comment

Add a Comment
  1. Є одна фраза в статті, яку запустили, щоб потім на неї посилатися в наступних. Згаданий “Харківський краєзнавець і меценат Микола Шакін, який був ініціаторм та координатором постановки…” ніякого відношення до події не має. Ініциатори й огранізатори просто запросили його й ще декількох слов`янців в якості гостей, а вийшло що, як кажуть “пустили козла в город”.

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme