На Донеччині розпочалися заходи із святкування 200-річчя від дня народження Михайла Петренка


34212Петренківське свято у слов’янській ЗОШ № 13:
з нього на Донеччині розпочалися заходи із святкування 200-річчя від дня народження поета-земляка Михайла Петренка
Драматична дума у двох явах під назвою «Найда», що довгий час пролежала в архіві і не була відома науковцям та літераторам, тим паче широкому загалу сучасного читача, була віднайдена всього п’ять років тому. Цю цікаву знахідку пощастило зробити В.М. Шабановій зі Слов’янська, яка веде дослідження в межах проекту «Ідентифікація Петренків». Рукопис тексту на чотирьох аркушах паперу, списаних з двох сторін, Валентина Миколаївна віднайшла у фонді 17 за № 1209 у відділу рукописів Російської державної бібліотеки. Цю новину, як і сам текст п’єси, опрацьовану до сучасних мовних норм, оприлюднили дальні родичі поета Олександр, Дмитро та Олег Редчуки, а також праправнук О.Є.Петренко (як приклад, у виданні «Михайло Петренко: Життя і творчість: Художні дослідження, документи /Упор. О.Є.Петренко, О.О.Редчук. – К: «Фенікс», 2013).
Дійсно, вистава була кульмінацією та прикрасою цього літературно-краєзнавчого заходу, що його організувала дирекція та педколектив ЗОШ № 13. Крім того, директор школи Анатолій Погорєлов у своїй доповіді розповів про особливості національно-патріотичного виховання, яке проводиться у колективі: тут проходять зустрічі з цікавими людьми, учні пишуть наукові дослідження з історії рідного краю, здійснюють екскурсії по відомим містам України (нещодавно побували у Львові, взявши участь у проекті «Схід і Захід разом»); з метою профорієнтації на робітничі професії здійснюють екскурсії на промислові підприємства Слов’янська, діє гурток «Юні скаути», активно працює музейна кімната тощо. «Усе це, – підвів підсумки Анатолій Іванович, – дає підстави говорити, що така різноманітна краєзнавча робота, яка ставить за мету виховати не тільки любов до рідного міста, донецького краю, а й до всієї багатої й прекрасної країни, ім’я якій Україна, є почесною й відповідальною місією педагогічного колективу школи – готувати національно свідомих громадян нашої держави. Ми віримо, що наша праця принесе реальні результати. Підстави так думати дають приклади патріотизму та жертовності в ім’я України наших випускників попередніх років: авіатехніка капітана Ігоря Грішина, який загинув за звільнення Слов’янська у травні 2014 року, тих випускників, які воювали в Афганістані чи воюють сьогодні в зоні АТО…».
Слово про поета Михайла Петренка виголосила учитель Олена Федорівна Шабанова. Вона акцентувала увагу на нових знахідках та формах роботи у петренкознавстві: це і віднайдений текст п’єси «Найда», невідомі до цього факти життя М.М.Петренка, оприлюднені його праправнуком з Києва Олександром Петренком; присвоєння імені М.Петренка одному із астероїдів в 2014 році, вшанування поета в Загальнослобожанській премії в честь поета-земляка, яка заснована в Слов’янську в 2012 році, тощо.
П’єсу «Найда» у постановці слов’янців зняв на плівку кінорежисер з міста Ізюм Леонід Щибря. Харківський краєзнавець і меценат Микола Шакін, який був ініціаторм та координатором постановки, подякував акторам та режисеру п’єси Вікторії Коваленко і вручив колективу грошову винагороду на витрати, пов’язані з постановкою п’єси. Слова подяки акторам та дирекції школи № 13 висловили доценти Донбаського державного педагогічного університету, декан філологічного факультету Н.І.Овчаренко та письменник і краєзнавець Валерій Романько.
Цим петренківським заходом у ЗОШ № 13 у Слов’янську, на батьківщині відомого українського поета-романтика Михайла Петренка, розпочалися заходи із святкування 200-річчя від дня народження відомого земляка. Кульмінація свята припадає на осінь 2017 року, коли у нашому місті заплановано проведення Всеукраїнського Петренківського літературно-мистецького свята, на яке будемо чекати гостей зі всієї України.1233


Валерій Романько, голова Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член НСПУ.


 

Ще схожі публікації:

До історії будівництва каналу Сіверський Донець–Донбас
Донбас – край вугілля та енергії, металу та машин, край працьовитих людей, один з найбільш економічно розвинутих регіонів України. Бурхливий розвиток індустріалізації Донбасу, що відбувся наприкінці ...
Броня міцна, а книги також зброя!
Засновник «Дому книги» у прифронтовому Бахмуті, Володимир ДЕРИВЕДМІДЬ, переконаний, що кожна українська книгарня зараз на Донбасі важливіша за танки. Він ще раніше розумів, що відстояти український...
ЗА ПРАВО БУТИ САМИМ СОБОЮ: міркування про ІІІ конкурс і після нього
Функційне навантаження мови в суспільстві. У сучасному полі Української Держави легко відчутні й пізнавані офіційно проголошувані кроки до посилення функційного навантаження української мови, її утвер...
НОТАТКИ ПРО МЕДІА СХОДУ
НОТАТКИ ПРО МЕДІА СХОДУ   ЯК ПОБАЧИТИ СИСТЕМНУ ПРОТИДІЮ ВОРОЖІЙ АГРЕСІЇ   ТЕЛЕВЕЖА ЯК СИМВОЛ   Зовсім не помпезно, а якось, навіть, буденно завершилося спорудження важливого об’єкта в потрібному ...
Василь Стус підвівся й закликав: «Хто проти арештів невинних людей, встаньте!»
 6 січня видатному поетові, публіцисту, політичному в’язню, Герою України виповнилось би 79 років Зберігаю газету «Соціалістичний Донбас» від 5 травня 1961 року. На другій сторінці було надруковано...
Часопис “Донеччина” від 24 листопада 2017 року № 38 (15967)
Ігор Зоц: «У Донецьку втратив одразу дві книгозбірні: одну вдома, що дісталася новим господарям разом з меблями, посудом, побутовою технікою і «зомбоящиком», а другу в розстріляному і згодом захоплено...

The Author

Валерій РОМАНЬКО

1 Comment

Add a Comment
  1. Є одна фраза в статті, яку запустили, щоб потім на неї посилатися в наступних. Згаданий “Харківський краєзнавець і меценат Микола Шакін, який був ініціаторм та координатором постановки…” ніякого відношення до події не має. Ініциатори й огранізатори просто запросили його й ще декількох слов`янців в якості гостей, а вийшло що, як кажуть “пустили козла в город”.

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme