На Донеччині розпочалися заходи із святкування 200-річчя від дня народження Михайла Петренка


34212Петренківське свято у слов’янській ЗОШ № 13:
з нього на Донеччині розпочалися заходи із святкування 200-річчя від дня народження поета-земляка Михайла Петренка
Драматична дума у двох явах під назвою «Найда», що довгий час пролежала в архіві і не була відома науковцям та літераторам, тим паче широкому загалу сучасного читача, була віднайдена всього п’ять років тому. Цю цікаву знахідку пощастило зробити В.М. Шабановій зі Слов’янська, яка веде дослідження в межах проекту «Ідентифікація Петренків». Рукопис тексту на чотирьох аркушах паперу, списаних з двох сторін, Валентина Миколаївна віднайшла у фонді 17 за № 1209 у відділу рукописів Російської державної бібліотеки. Цю новину, як і сам текст п’єси, опрацьовану до сучасних мовних норм, оприлюднили дальні родичі поета Олександр, Дмитро та Олег Редчуки, а також праправнук О.Є.Петренко (як приклад, у виданні «Михайло Петренко: Життя і творчість: Художні дослідження, документи /Упор. О.Є.Петренко, О.О.Редчук. – К: «Фенікс», 2013).
Дійсно, вистава була кульмінацією та прикрасою цього літературно-краєзнавчого заходу, що його організувала дирекція та педколектив ЗОШ № 13. Крім того, директор школи Анатолій Погорєлов у своїй доповіді розповів про особливості національно-патріотичного виховання, яке проводиться у колективі: тут проходять зустрічі з цікавими людьми, учні пишуть наукові дослідження з історії рідного краю, здійснюють екскурсії по відомим містам України (нещодавно побували у Львові, взявши участь у проекті «Схід і Захід разом»); з метою профорієнтації на робітничі професії здійснюють екскурсії на промислові підприємства Слов’янська, діє гурток «Юні скаути», активно працює музейна кімната тощо. «Усе це, – підвів підсумки Анатолій Іванович, – дає підстави говорити, що така різноманітна краєзнавча робота, яка ставить за мету виховати не тільки любов до рідного міста, донецького краю, а й до всієї багатої й прекрасної країни, ім’я якій Україна, є почесною й відповідальною місією педагогічного колективу школи – готувати національно свідомих громадян нашої держави. Ми віримо, що наша праця принесе реальні результати. Підстави так думати дають приклади патріотизму та жертовності в ім’я України наших випускників попередніх років: авіатехніка капітана Ігоря Грішина, який загинув за звільнення Слов’янська у травні 2014 року, тих випускників, які воювали в Афганістані чи воюють сьогодні в зоні АТО…».
Слово про поета Михайла Петренка виголосила учитель Олена Федорівна Шабанова. Вона акцентувала увагу на нових знахідках та формах роботи у петренкознавстві: це і віднайдений текст п’єси «Найда», невідомі до цього факти життя М.М.Петренка, оприлюднені його праправнуком з Києва Олександром Петренком; присвоєння імені М.Петренка одному із астероїдів в 2014 році, вшанування поета в Загальнослобожанській премії в честь поета-земляка, яка заснована в Слов’янську в 2012 році, тощо.
П’єсу «Найда» у постановці слов’янців зняв на плівку кінорежисер з міста Ізюм Леонід Щибря. Харківський краєзнавець і меценат Микола Шакін, який був ініціаторм та координатором постановки, подякував акторам та режисеру п’єси Вікторії Коваленко і вручив колективу грошову винагороду на витрати, пов’язані з постановкою п’єси. Слова подяки акторам та дирекції школи № 13 висловили доценти Донбаського державного педагогічного університету, декан філологічного факультету Н.І.Овчаренко та письменник і краєзнавець Валерій Романько.
Цим петренківським заходом у ЗОШ № 13 у Слов’янську, на батьківщині відомого українського поета-романтика Михайла Петренка, розпочалися заходи із святкування 200-річчя від дня народження відомого земляка. Кульмінація свята припадає на осінь 2017 року, коли у нашому місті заплановано проведення Всеукраїнського Петренківського літературно-мистецького свята, на яке будемо чекати гостей зі всієї України.1233


Валерій Романько, голова Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член НСПУ.


 

Ще схожі публікації:

Україномовні газети Донецької області: тенденції розвитку в сучасних умовах
У своїх дослідженнях тенденцій розвитку вітчизняних і, насамперед, україномовних ЗМІ, на сучасному етапі торкалися чимало науковців. Зокрема, Василь Лизанчук у своїй книзі "Не лукавити словом" присвяч...
Третій «ЛІТfest» у Покровську
Нещодавно у Покровську за підтримки міської ради, відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини, центральної міської бібліотеки імені Тараса Шевченка, творчого об`єднання «Суцвіття» проходи...
Микола Волинко: "Продовжуємо наближати визволення тимчасово окупованого Донецька і всього шахтарсько...
Вже ні для кого не секрет, що блюзнірське «мавпування» перетворилося на одну із головних складових політики самопроголошеної «ДНР». Наприклад, саме так тут підло позбиткувалися з пам'яті легендарної 3...
СЛОВ’ЯНСЬК- СТАНЦІЯ ІСТОРИЧНА
    Ім’я Віктора Скрипника, ветерана журналістики, Почесного краєзнавця України добре відоме нашим землякам. З-під його пера вийшли сотні статей, десятки книг про історію Слов’янщини, про відомих л...
Часопис “Донеччина” від 28 вересня 2018 року № 11 (15991)
Відповідаючи на моє запитання про те, чи є якась логіка в розвитку українського суспільства, Дзюба написав: «Колись класик говорив, що результат людських дій завжди виходить не таким, на який люди сп...
Часопис “Донеччина” від 28 липня 2017 року № 28 (15966)
Так вже повелось з далеких часів: що б не відбувалось на довгій життєвій дорозі, українці завжди співають. І кожна пісня своєю надзвичайною мелодійністю і зворушливими словами передає те, що людина ві...

The Author

Валерій РОМАНЬКО

1 Comment

Add a Comment
  1. Є одна фраза в статті, яку запустили, щоб потім на неї посилатися в наступних. Згаданий “Харківський краєзнавець і меценат Микола Шакін, який був ініціаторм та координатором постановки…” ніякого відношення до події не має. Ініциатори й огранізатори просто запросили його й ще декількох слов`янців в якості гостей, а вийшло що, як кажуть “пустили козла в город”.

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme