Петренківське свято у слов’янській ЗОШ № 13:
з нього на Донеччині розпочалися заходи із святкування 200-річчя від дня народження поета-земляка Михайла Петренка
Драматична дума у двох явах під назвою «Найда», що довгий час пролежала в архіві і не була відома науковцям та літераторам, тим паче широкому загалу сучасного читача, була віднайдена всього п’ять років тому. Цю цікаву знахідку пощастило зробити В.М. Шабановій зі Слов’янська, яка веде дослідження в межах проекту «Ідентифікація Петренків». Рукопис тексту на чотирьох аркушах паперу, списаних з двох сторін, Валентина Миколаївна віднайшла у фонді 17 за № 1209 у відділу рукописів Російської державної бібліотеки. Цю новину, як і сам текст п’єси, опрацьовану до сучасних мовних норм, оприлюднили дальні родичі поета Олександр, Дмитро та Олег Редчуки, а також праправнук О.Є.Петренко (як приклад, у виданні «Михайло Петренко: Життя і творчість: Художні дослідження, документи /Упор. О.Є.Петренко, О.О.Редчук. – К: «Фенікс», 2013).
Дійсно, вистава була кульмінацією та прикрасою цього літературно-краєзнавчого заходу, що його організувала дирекція та педколектив ЗОШ № 13. Крім того, директор школи Анатолій Погорєлов у своїй доповіді розповів про особливості національно-патріотичного виховання, яке проводиться у колективі: тут проходять зустрічі з цікавими людьми, учні пишуть наукові дослідження з історії рідного краю, здійснюють екскурсії по відомим містам України (нещодавно побували у Львові, взявши участь у проекті «Схід і Захід разом»); з метою профорієнтації на робітничі професії здійснюють екскурсії на промислові підприємства Слов’янська, діє гурток «Юні скаути», активно працює музейна кімната тощо. «Усе це, – підвів підсумки Анатолій Іванович, – дає підстави говорити, що така різноманітна краєзнавча робота, яка ставить за мету виховати не тільки любов до рідного міста, донецького краю, а й до всієї багатої й прекрасної країни, ім’я якій Україна, є почесною й відповідальною місією педагогічного колективу школи – готувати національно свідомих громадян нашої держави. Ми віримо, що наша праця принесе реальні результати. Підстави так думати дають приклади патріотизму та жертовності в ім’я України наших випускників попередніх років: авіатехніка капітана Ігоря Грішина, який загинув за звільнення Слов’янська у травні 2014 року, тих випускників, які воювали в Афганістані чи воюють сьогодні в зоні АТО…».
Слово про поета Михайла Петренка виголосила учитель Олена Федорівна Шабанова. Вона акцентувала увагу на нових знахідках та формах роботи у петренкознавстві: це і віднайдений текст п’єси «Найда», невідомі до цього факти життя М.М.Петренка, оприлюднені його праправнуком з Києва Олександром Петренком; присвоєння імені М.Петренка одному із астероїдів в 2014 році, вшанування поета в Загальнослобожанській премії в честь поета-земляка, яка заснована в Слов’янську в 2012 році, тощо.
П’єсу «Найда» у постановці слов’янців зняв на плівку кінорежисер з міста Ізюм Леонід Щибря. Харківський краєзнавець і меценат Микола Шакін, який був ініціаторм та координатором постановки, подякував акторам та режисеру п’єси Вікторії Коваленко і вручив колективу грошову винагороду на витрати, пов’язані з постановкою п’єси. Слова подяки акторам та дирекції школи № 13 висловили доценти Донбаського державного педагогічного університету, декан філологічного факультету Н.І.Овчаренко та письменник і краєзнавець Валерій Романько.
Цим петренківським заходом у ЗОШ № 13 у Слов’янську, на батьківщині відомого українського поета-романтика Михайла Петренка, розпочалися заходи із святкування 200-річчя від дня народження відомого земляка. Кульмінація свята припадає на осінь 2017 року, коли у нашому місті заплановано проведення Всеукраїнського Петренківського літературно-мистецького свята, на яке будемо чекати гостей зі всієї України.
Валерій Романько, голова Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член НСПУ.
Ще схожі публікації:
Донбас – край вугілля та енергії, металу та машин, край працьовитих людей, один з найбільш економічно розвинутих регіонів України. Бурхливий розвиток індустріалізації Донбасу, що відбувся наприкінці ...
Засновник «Дому книги» у прифронтовому Бахмуті, Володимир ДЕРИВЕДМІДЬ, переконаний, що кожна українська книгарня зараз на Донбасі важливіша за танки. Він ще раніше розумів, що відстояти український...
Функційне навантаження мови в суспільстві. У сучасному полі Української Держави легко відчутні й пізнавані офіційно проголошувані кроки до посилення функційного навантаження української мови, її утвер...
НОТАТКИ ПРО МЕДІА СХОДУ ЯК ПОБАЧИТИ СИСТЕМНУ ПРОТИДІЮ ВОРОЖІЙ АГРЕСІЇ ТЕЛЕВЕЖА ЯК СИМВОЛ Зовсім не помпезно, а якось, навіть, буденно завершилося спорудження важливого об’єкта в потрібному ...
6 січня видатному поетові, публіцисту, політичному в’язню, Герою України виповнилось би 79 років Зберігаю газету «Соціалістичний Донбас» від 5 травня 1961 року. На другій сторінці було надруковано...
Ігор Зоц: «У Донецьку втратив одразу дві книгозбірні: одну вдома, що дісталася новим господарям разом з меблями, посудом, побутовою технікою і «зомбоящиком», а другу в розстріляному і згодом захоплено...
Є одна фраза в статті, яку запустили, щоб потім на неї посилатися в наступних. Згаданий “Харківський краєзнавець і меценат Микола Шакін, який був ініціаторм та координатором постановки…” ніякого відношення до події не має. Ініциатори й огранізатори просто запросили його й ще декількох слов`янців в якості гостей, а вийшло що, як кажуть “пустили козла в город”.