ОКЕАН ВРАЖЕНЬ. Побільшало віри, що «Все буде добре!»

718789-567x3000У Краматорську на Донеччині відбувся концерт популярного гурту «Океан Ельзи».

Перші хвилі пісенного «Океану Ельзи» почали накочуватися на наш прифронтовий Донбас у вигляді афіш та безкінечних розмов – до нас їде популярний і улюблений гурт! А безпосередньо цього жовтневого дня нам здавалося, що  всі дороги Донеччини ведуть до її теперішнього адміністративного центру Краматорська. Наш величезний автобус ледве-ледве повз серед таких же переповнених «бусиків» та автівок у довжелезній кавалькаді транспорту. Ще ніколи не бачила у Краматорську такезних автомобільних «пробок»! Втім, ніхто не ремствував. Навпаки – ми, викладачі Горлівського інституту іноземних мов, який зараз працює у Бахмуті, були дуже вдячні своїм студентам, які взялися організувати цю поїздку. Бо не відвідати виступ улюбленої групи, у ці дні здавалося чимось просто неможливим. І так вважали не тільки ми. Вже на першому ж блокпосту після запитання правоохоронців: «Ви теж на концерт?» збагнули, що таких бажаючих  попереду нас вже проїхало чимало. Почали хвилюватися, бо у Краматорську стадіон «Авангард» – далеко не «Донбас Арена». Скільки там може вміститися народу? І, мабуть, вірно зробили студенти, які ще зранку поїхали займати там місце… Але подібні переживання були марними – було де стати й нам, хоча людей тут – ніде яблуку впасти. Стадіон переповнений: школярі, батьки з малюками, молодь, військові, поліція (бо порядок повинен бути). Мешканці Донеччини, а також її гості  приходили родинами, разом з друзями, цілими колективами. Люди все прибували і в цей момент здавалося, що разом із ними знову й знову накочуються хвилі позитивних емоцій. І всі ми з нетерпінням чекали на «Океан Ельзи».

Концерт розпочався о 19-й вечора і далі вже з найпершого звуку і до останнього акорду весь стадіон і сад Бернацького стали єдиним цілим зі Святославом Вакарчуком та його командою. Потужна енергетика виступу змушувала згадувати тексти пісень і співати, аплодувати, жити цим дійством. Багато хто з нас мріяв потрапити на концерт цього колективу і ця мрія збулася! Тому нехай зараз твоє серце б’ється в унісон разом із прифронтовим Донбасом і усією країною! І воно билося разом з десятками тисяч сердець присутніх із надією, що «все буде добре!!!» Три години живого звуку дали присутнім на концерті невимірну кількість позитивних вражень на майбутнє. Щирі слова Вакарчука, адресовані зі сцени мешканцям Краматорська, Слов’янська, Донецька, Луганська, Горлівки, Дружківки поставили вірний наголос – ми, дійсно, не різні, а єдині. Нам треба було переїхати через ту кляту лінію розмежування, щоб зрозуміти, що немає чого ділити, треба було вистояти по вісім годин на блокпосту, щоб поринути разом з усіма у глибокий океан мистецтва, якого так прагнуть наші втомлені гібридною війною душі. Ми співали всі пісні, навіть, якщо погано знали слова, ми вбирали кожне слово, бо розуміли його цілющість для себе, ми підтримували виконавців, бо їхня творчість – то гордість українського народу. Нашого народу!

…Йти з концерту не хотілося, але під враженнями, що переповнювали, люди помалу розходилися алеями парку. Закрутилися каруселі, заграла інша музика. А десь зовсім недалечко молодь знову стверджувала, що «все буде добре для кожного з нас!»

 P.S. І я, і мої колеги не випадково в цей вечір згадували про «Донбас Арену», бо досі мріємо нарешті побувати на колись обіцяному ще в 2014 році концерті «Океану Ельзи» в Донецьку. До речі, напередодні виступу в Краматорську журналісти нагадали Святославу Вакарчуку про цей намір. І лідер гурту підтвердив, що таки виконає свою обіцянку: «Я завжди доводжу справу до завершення і це обов’язково доведу». Отож до зустрічі в українському Донецьку!..


Наталія КОВАЛЬСЬКА


 

Ще схожі публікації:

Часопис “Донеччина” від 7 грудня 2018 року № 14 (15994)
Голодаючим Поволжя в 1922 р. допомогав не тільки Донбас і вся молода республіка, а й трудящі Європи, оскільки уряд Російської Федерації не приховував біди, заохочував добродійність. У 1932–1933 рр. пр...
Зі Стусом поруч
    В житті кожної людини обов’язково зустрічаються окремі особистості, які запам’ятовуються назавжди. Для мене такою особистістю став Василь Семенович Стус. Далекий вже 1954 рік, С...
Запобігти домашньому насильству
  На одному багатоповерхових будинків у центральному районі Маріуполя з'явився новий стінопис: образ героїні є уособленням всіх жінок, які змогли розірвати коло насильства і розпочати нове життя. Зоб...
Сібільовські читання
Упродовж двох днів у грудні 2016 року в Святогірську  проходила ХІ наукова конференція «Сібільовські читання». Її організаторами виступили працівники комунального закладу «Державний історико-архітекту...
"Зірки і зіроньки"  
Більше тисячі дітей з Донецької та Луганської областей взяли участь у всеукраїнському фестивалі "Зірки і зіроньки 2020", який вперше пройшов у дистанційному режимі. Про це розповіли в Управлінні сім'...
Чи втратить Україна Донбас? Парадокси і метаморфози.
Без реальної підтримки української преси, українського книговидання, українських телебачення, радіомовлення, Інтернет-видань держава може остаточно втратити Донбас. Наприкінці вісімдесятих років ми...

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme