Не зовсім звичайною книжкою, а своєрідним дайджестом називає збірник «Слов’янськ у війні 2014 року» автор концепції видання та його упорядник, ветеран журналістики Віктор Скрипник. Він пережив трагічний період в житті міста разом із його мешканцями, але на відміну від більшості земляків робив усе, що може громадянин і журналіст, щоб Слов’янськ якнайскоріше звільнили від окупантів. Навіть відкритого листа президенту сусідньої держави написав на «понятном ему языке» на першій сторінці обласної газети «Донеччина», яка тоді ще виходила в Донецьку і якимось дивом доставлялася поштою в заблоковане терористами місто.
За словами Віктора Скрипника, за публікаціями слов’янських, обласних і київських видань про ті буремні дні тепер – через два роки можна проаналізувати, як сталася біда і що зробити,аби вона не повторилася.
Зіткана із журналістських матеріалів книга покроково відтворює події весни і літа 2014-го. Місцеві ЗМІ рясніють промовистими заголовками: «В Славянске снова звали Путина и требовали референдума»(«ТВ плюс»,10 квітня), «Сложно поверить: Славянск – горячая точка» («Деловой Славянск»,16 квітня), «Против Нели Штепы открыли уголовное дело» («Панорама недели»,17 квітня), «Хто відповість за смерть людей»(«Донеччина», 25 квітня)… Треба зазначити: місцеві журналісти аж до заборони діяльності їх медіа намагалися не тільки гідно виконувати свій професійний обов’язок, об’єктивно інформуючи про події, а й закликали владу і співвітчизників протистояти російській агресії.
Ось «Панорама недели» (17 квітня) друкує статтю міського активіста С.Приймачука : «Я призываю всех сознательных граждан – жителей города не поддаваться на провокации и не идти на поводу у сепаратистов. Офицеры милиции и СБУ – вы присягали на верность народу Украины. Не уроните свою честь, не запятнайте погоны позором сотрудничества с предателями и сепаратистами!».
Якою була відповідь на ці заклики знаходимо у газетних заголовках. «Мэр Славянска за неделю трижды меняла свое мнение. Что она скажет завтра?» («Панорама недели» (24.04) цитує Нелю Штепу, яка дякує Путіну за те, що ввійшов у Крим. Ще про одного любителя російського диктатора – керівника міського осередку КПУ А.Хмельового йдеться у статті під назвою «Координатора – провокатора треба судити!»(«Донеччина»,18.04.).
Події в Слов’янську активно і оперативно висвітлюють київські видання «Голос України» і «Урядовий кур’єр», які в області представляють Ліна і Павло Кущ. Представники столичних газет відзначають тривожну тенденцію – рівно за тиждень після вторгнення бойовиків у місті починається полювання за журналістами. Невдовзі місто опиняється в інформаційній окупації: місцеві ЗМІ припинили діяльність, а поштовикам остаточно заблокували доставку донецької і київської преси.
А от кому вседозволеність без меж – так це російським телеканалам. Місцева «ТВ плюс» нагадує, що вимогу центральної влади відключити пропаганду Кремля міські провайдери проігнорували ще задовго до трагічних подій. «Як могли б повернутися події, якби росТВ відключили за місяць до 12 квітня –залишається тільки гадати», –зауважує газета, згадуючи 84 дні окупації, які слов’янці не забудуть ніколи.
Окремий розділ книги – «Визволення» особливих коментарів не потребує. Відзначимо тільки майстерно написані замальовки про визволителів і список військовослужбовців різних силових структур України, які загинули, визволяючи Слов’янськ.
Публікацій про відновлення міста, переживання і клопоти його жителів сьогодні у книзі чи не найбільше. Так і має відбуватися з людьми, які, переживши лихоліття, здобувають перспективу і віру у власні сили у своїй країні.
Залишається подякувати видавцеві Віктору Бутку і його землякам Івану Козлову, Віктору Малюзі, Сергію Приймачуку, які внесли необхідні кошти для друку, як на мій погляд, дуже потрібної книги не лише для слов’янців.
Ігор ЗОЦ.
Ще схожі публікації:
Видавництво «Друкарський двір» (м. Слов’янськ, вул. Університетська, 47) випустило у світ «Календар знаменних та пам’ятних дат Донецької області. 2017 рік». Уклав його, як і торік, голова обласної орг...
Кожній нормальній людині притаманна любов до рідного краю, «малої Батьківщини», як ми часто величаємо цю непримітну цяточку на карті, де з’явилися на світ. Чуття вітчизни супроводжує нас усе життя. Це...
Вірність присязі Батько і Мама прожили повне випробувань війною життя і я чомусь переконав себе, що Олексій Зоц у 25 років повернувшись посивілим офіцером з Другої світової, а мама, переживши о...
Мій добрий знайомий із селища Черкаське, що на Слов’янщині, попросив знайти книжку «Подлая война». Пригадав, що кілька місяців тому в Центральній бібліотеці Слов’янська Павло Амітов – письменник, журн...
До 80-річчя Донецької обласної бібліотеки для дітей ім. Кірова Донецька обласна бібліотека для дітей ім. Кірова протягом багатьох років свого існування пройшла значний шлях — від міської...
«Алея Миру» складається з дерев – платану та сливи, що символізують чоловіка та жінку в гармонійних стосунках, а також кущів горобини, що уособлюють щасливих діточок. Композиція містить шість дзеркаль...
