В кінці березня на Будинку письменників у Харкові було відкрито меморіальну дошку харківським письменникам – лауреатам Національної премії України імені Т.Г. Шевченка: Костю Гордієнку, Степану Сапеляку, Юрію Шевельову. У її відкритті взяли участь провідні науковці, письменники, журналісти, громадські діячі. Почесне право відкрити дошку надано голові НСПУ Михайлу Сидоржевському та автору проекту, громадському діячу Миколі Шакіну. Освятив дошку митрополит Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви Ігор(Ісіченко).
Троє письменників, яким відкрита меморіальна дошка– це обличчя Харківщини.
Кость Гордієнко розпочав свою літературну діяльність в творчому об’єднанні”Гарт”. Це сучасник Миколи Хвильового, один з його соратників, у 20-30 х років писав сатиричні твори про радянську дійсність. Потім, розуміючи, що при тодішній владі сатира приречена, він почав писати твори про колгоспне село. Виїхав з Харкова і оселився в Лебедині. Можливо, саме це і дало змогу письменнику вціліти й дожити до 1993 року. Шевченківську премію отримав 1973 р.за роман-трилогію «Буймир».А статті на тему рідної мови видано в книжках “Слово про слово”, “Ясне слово”. На них опиралася інтелігенція при захисті українського слова.
Поет Степан Сапеляк озвучив той біль, що відчували українці в 70-80-ті рр., у своїх ліричних творах, коли почалися арешти інтелігенції. Вільне слово переслідувалось. Українські “шістдесятники” опинились під ударом з боку влади. Сапеляк був членом Української Гельсінської Спілки.1973 року заарештований органами КДБ і ув’язнений майже на десять років в тюрмах і на засланні.
На початку 2009 р. Степан Євстахійович був гостем Сахновщини, мав творчу зустріч з учнями гімназії. Організували її заступник голови райради В.Прядко і заступник директора гімназії Л.Кизима.
С.Сапеляк став заслужено лауреатом Шевченківської премії, він займав визначне місце серед літераторів не тільки Харківщини, а й всієї України. Його пам’ять достойно увіковічнена.
Юрій Шевельов(літературний псевдонім Шерех) –вчений світового рівня. За своїм науковим профілем– мовознавець. Все життя любив рідний Харків, де минули дитинство й молодість, хоча з кінця 40-их жив і працював у США. Писав про Харків, а з кінця 80-х приїздив. Після кожної поїздки писав статті, подорожні нариси. В літературно-критичних статтях велику увагу присвячував саме творам харківських літераторів. З другої половини 1980-их рр. Юрій Володимирович активно переймався процесами культурного й наукового розвитку рідного міста. А кошти, присуджені йому як лауреату Національної премії України імені Т.Шевченка, віддав на розвиток харківської школи № 6.
Ці три імені –Костя Гордієнка, Степана Сапеляка та Юрія Шевельова– об’єднані на одній дошці. Її задум виплеканий М.І.Шакіним–письменником, журналістом, краєзнавцем, лауреатом п’яти літературно – мистецьких та краєзнавчих премій України. Ця людина багато зробила для культурного розвитку Харківщини і увічнення видатних діячів України. Він автор близько тридцяти меморіальних дошок.
На фото: громадський діяч, автор проекту Микола Шакін та г олова НСПУ Михайло Сидоржевський відкривають меморіальну дошку.
В. Вакуленко
Ще схожі публікації:
Степ… Степові простори… Чи може що зрівнятися з їх безмежністю і багатством?! З давніх-давен він привертав увагу людей, що прагнуть волі та незалежності, свободи слова… Мабуть, у зв’язку з цим і виник...
«Віра — око прозорливеє, серце чистеє, уста отверстая» Григорій СКОВОРОДА. Войовничий атеїзм радянських часів намагався щомога знищити і духовність, і матеріальні с...
У зв'язку зі 140-річчям з дня народження легендарного борця Івана Піддубного (народився 8 жовтня 1871 р. на Черкащині) у деяких українських ЗМІ з'явилися публікації про знаменитого земляка, нащадка за...
Як Освітній марафон навчив вчителів Луганщини та Донеччини впроваджувати зміни на місцях На початку березня в Києві пройшов другий навчальний інтенсив проєкту «Освітній марафон», який об’єднав вчител...
Тридцять років тому -21 січня 1990-го в Києві відбулася наймасовіша акція не тільки на теренах Радянського Союзу, а й Східної Європи - живий ланцюг. Він був символом єдності українського народу та ...
З діда – прадіда живуть Попови на врожайних чорноземах у Коровому Яру. Десь четвертина його корінних жителів носить це прізвище. Батько Миколи Степановича Попова – Степан Іванович – правофланговий мех...
