Вернісаж Володимира Шенделя

45454Ще не так давно в будь-якому кінотеатрі, а то і в сільському клубі модно було прочитати: «Из всех искусств для нас важнейшим является искусство кино». Насправді, це зовсім не так. В авангарді мистецтв з давніх давен йшов живопис. Його непересічне значення для людства довели М. Шагал, К Малевич, В Кандінський, П Пикасо, Р Кент, І Репін  та інші світові майстри .

На їх тлі творчість народного художника України Володимира Шенделя, що цими днями відсвяткував своє 80-річчя, – явище примітне як за змістом і якістю робіт, так і за масштабами виставки в декілька сотень полотен.

Володимир Степанович використовує всі жанри живопису. Він пише пейзажі, батальні сцени, акварелі, етюди, офорти –  на теми нашої давньої і недавньої історії та повсякденного життя. Він пише, а глядачі читають. Читають з полотен майстра історичні романи, ліричні повісті та оповідання, героїчні поеми і балади та епічні оди. Його роботи настільки популярні, що їх використовують письменники Донбасу для ілюстрації власних творів, як це зроблено за згоди сторін в останньому випуску роману Івана Костирі «Дума про Донбас». Кожну роботу і кожну тему автор продумує, починаючи з назви, виділяючи в ній головне, незаперечно достойне. А далі – вкладає в роботу титанічний труд і натхнення, майстерність і талант та ще частку серця і душі.

Про творчий труд поета донеччанин Віталій Павловський писав так:

«Писання віршів – то розмова з Богом.

Цю привілею Бог не кожному дає.»

Бог дав привілей Володимиру Шенделю творити полотна високого ґатунку і вони стали надбанням багатьох художніх музеїв і салонів та національним надбанням. Мудрий Сократ сказав: «В кожній людині є сонце!Дайте можливість і воно буде сяяти!» Сонце Володимира Степановича сяє нам на втіху і радість. Твори його пензля вражають, залишають незабутній слід в наших серцях.  Наснаги Вам, майстре!


Віктор ПРОКОПЧУК, член НСЖУ.


 

Ще схожі публікації:

«Наша зброя – слово»
  У грудні 2020 року вийшла в світ спільна книга Національної спілки журналістів України (НСЖУ) та Асоціацієї  польських журналістів (SDP) «Я журналіст. Чому ви мене б’єте?». Це видання є проявом со...
Сенсаційне відкриття
Знайдено журнал «Вільні думки» з маловідомими віршами Володимира Сосюри 11 грудня минулого року у краєзнавчому музеї Бахмута (колишнє місто Артемівськ) відбулася презентація перевиданого №1 жур...
Часопис “Донеччина” від 26 вересня 2017 року № 34 (15963)
У Слов'янську відбулися урочисті заходи з нагоди 200-річчя від дня народження Михайла Петренка, поета-романтика, автора відомої пісні «Дивлюсь я на небо...» і низки інших творів. І хоча наразі немає д...
Ми тридцять років вільні, незалежні
    Вже тридцять років вільні, незалежні. Йшли до свободи довгі сотні літ. Відкрились краєвиди нам безмежні, Від київських – від Золотих – Воріт.   Нелегкою підчас була дорога, Та дух козацький нас н...
Часопис “Донеччина” від 20 липня 2018 року № 8 (15988)
Правда по-краматорськи. Маркером на об’єктивність місцевих газет стало висвітлення ними відзначення 5 липня Дня звільнення Краматорська і Слов’янська від проросійських терористів. У Краматорську зокре...
ЗАЛИШИВ НАДІЮ
  Зустрічей з Михайлом Слабошпицьким трапилося небагато, але всі незабутні… У Донецьку, де редагував газету «Донеччина», його ім’я набуло для мене особливої ваги, коли наша позаштатна авторка з ...

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme