Вільна торгівля з ЄС – чи скористаємося шансом ?

Першим результатом початку дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС стало зростання експорту українського продовольства, заявив президент Петро Порошенко.
За його словами, у січні цього року Україна експортувала до ЄС на 16% більше харчів, ніж торік
«Є перша обнадійлива статистика, як діє зона вільної торгівлі. Наприклад, в січні 2016 року, у порівнянні із січнем 2015 року, експорт українського продовольства до Євросоюзу зріс на 16%. На 22% збільшився імпорт нових технологій з Європи. Хіба це не шанс на технічну модернізацію української економіки?» – заявив Президент у зверненні з нагоди Дня Героїв Небесної Сотні.
Повна і всеосяжна угода про вільну торгівлю між Україною та ЄС, як складова Угоди про асоціацію, запрацювала з 1 січня 2016 року, тоді як саму Угоду про асоціацію із ЄС український парламент ратифікував у вересні 2014 року.
Запровадження ЗВТ було відтерміноване на вимогу Росії, яка стверджує, що вільна торгівля між ЄС та Україною шкодить її інтересам.
До цього впродовж півтора роки ЄС надавав Україні односторонні торговельні преференції. Проте, через загальне падіння економіки та експорту результати цього режиму були не такими, як очікувалося.
За даними асоціації Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), на 16 лютого Україна вже вичерпала виділені на 2016 рік квоти на безмитні постачання до країн ЄС на мед, сік і кукурудзу.
Спеціалісти аграрного ринку стверджують , що розмір квот для України мізерний порівняно з можливостями нашої країни , однак у майбутнє дивляться з оптимізмом.
– Усі знали, що квоти маленькі , але треба ж було з чогось починати! І розширення квот цілком реально, хоча й не відбувається так швидко, як цього хотілося нашим виробникам,- каже представник консалтингового агентства Марія Колесник.
З іншого боку треба враховувати, що Євросоюз захищає свій ринок.
– Було б дивно очікувати, що ЄС підтримуватиме українську економіку на шкоду своїй. Зрозуміло, що кожна країна прагне продати якомога більше своїх товарів і наповнити власний бюджет, а не наш, – зауважує економіст Андрій Мартинюк.
Але тут треба розуміти, що розпочатий з нинішнього року режим вільної торгівлі між Україною та ЄС немає терміну дії, а Угода про асоціацію ж чітко визначає, що режим торгівлі може змінюватися лише в бік лібералізації.
На думку експертів, подальше спрощення умов торгівля України і ЄС відбуватиметься протягом наступних 10 років.
«Старт дії угоди відкриває перед українськими парламентарями можливість домагатися додаткових переглядів окремих норм ЗВТ, наприклад, збільшення квот на безмитне ввезення української агропродукції», – зауважує Юрій Панченко з «Української правди».
Наразі Україна на початку довготривалого шляху і ефект не буде помітний відразу. За словами голови представництва ЄС в Україні Яна Томбінського, позитивний ефект буде помітний не раніше, як за два роки.
Старт вільної торгівлі з ЄС, безумовно, вигідний підприємствам, що перебувають на території, Донецької області, підконтрольній Україні.
«Свого часу ми доклали багато зусиль для підписання угоди про вільну торгівлю з ЄС, і тепер перед нами стоять серйозні виклики, щоб вийти на європейський ринок», – сказав заступник голови Донецької ОДА Євген Вілінський під час нещодавньої презентації у Краматорську Центру експорту.
Найголовнішою темою презентації стало привернення уваги до ролі малого та середнього бізнесу в розвитку сучасної економіки регіону. За словами президента Донецької торгово-промислової палати Ельвіри Севостьяненко, найголовніша мета діяльності – системна підтримка бізнесу. «Дехто ніколи не займався зовнішньоекономічною діяльністю, і цим людям необхідна допомога». – каже пані Севостьяненко.
За словами директора цього заводу Олексадра Богословського, ще два роки тому експортна доля продукції на ринку ЄС складала 15% , зараз вона менше через об’єктивні причини.
У свою чергу, директор Центру експорту Галина Перепелиця зазначила. що лише 40% підприємців області готові до експорту свої товарів. Більшість представників малого та середнього бізнесу не мають фінансових можливостей для вироблення продукції, яка б відповідала європейським стандартам. Також важливою проблемою є відсутність на Донеччині кваліфікованих маркетологів, які б проводили дослідження ринку. А послуги існуючих українських маркетингових компаній дуже дорогі, невеликі підприємці не можуть собі їх дозволити.
Водночас, є і досвід для наслідування. Причому серед підприємств, які відкрилися в області за останнє десятиріччя. Так, підприємство «Зевс Кераміка» зі Слов’янська, власником якої є українська та італійська фірми не мало жодних проблем із виходом на західний ринок.
Одним із найбільших експортерів з числа підприємств області залишається державне підприємство «Артемсіль». Наразі воно втратило ринок збуту в Росії, але, не скористалося перевагами вільної торгівлі з ЄС: на підприємстві поки що не вирішується питання з модернізацією виробництва. Приміром, фасувальні автомати працюють з 1956 року без заміни на сучасні, а конкуренція на європейському ринку з таким спадком неможлива.
Серед підприємств, які можуть скористатися превагами вільної торгівлі – Дружківський завод газової апаратури. Але для цього необхідна модернізація і чималі кошти.