Третій рік на Донеччині триває війна, третій рік немає спокою й на українській території нашого краю. У нашому Слов’янську розташована військова частина №3035, з якою протягом цього нелегкого часу з авіаційним коледжем Національного авіаційного університету склалися міцні, дружні стосунки. Були проведені бесіди, виховні години, зустрічі з військовослужбовцями, які стоять на «нульовій» території й захищають нас.
А які ж вони сьогоднішні військові? Хочемо започаткувати рубрику, в якій будемо розповідати про цих мужніх,скромних,сердечних хлопців.
Ось життєвий опис одного із них
Василь Матис
Сержант, заступник командира взводу – командир відділення
Народився 10 березня 1981 року в с. Ясениця-Сільна Дрогобицького р-ну Львівської області на батьківщині Великого українського «Каменяра» Івана Франка.
Освіта:
1988 – 1996 рр. – навчання у ЗОСШ с. Ясениця-Сільна Дрогобицького р-ну Львівської області, яку закінчив на відмінно.
1996 – 1999 рр. – навчання у Бориславському професійно-технічному училищі №7 за спеціальністю «Телерадіомайстер по ремонту та обслуговуванню теле- та радіоапаратури», яке закінчив із «червоним» дипломом.
1999 – 2003 рр. – навчання на біологічному факультеті Дрогобицького державного педагогічного університету імені І.Франка за спеціальністю: «ПМСО. Біологія».
2005 р. – аспірант заочної форми навчання біологічного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка за спеціальністю «Рослинництво».
Трудова діяльність:
2004 – 2006 рр. – старший лаборант-діловод кафедри анатомії, фізіології та валеології біологічного факультету ДДПУ ім. І. Франка.
З 2006 р. – до сьогодні – викладач кафедри анатомії, фізіології та валеології Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка.
У 2012 р. – успішно захистив кандидатську дисертацію „Формування урожайності і якості насіння ріпаку ярого залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Передкарпаття” за спеціальністю „Рослинництво” у Вінницькому національному аграрному університеті кормів та сільського господарства Поділля НААН України.
З 2012 р. – до сьогодні – доцент кафедри біології та хімії Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка.
Військова служба:
З початком бойових дій на Сході України, майже одночасно з троюрідним братом Степаном Бродяком, отримали повістки. «Йти захищати Батьківщину чи відсидітися в безпечному місці – це особистий вибір кожного чоловіка. Соромно подивитися своїй дитині у вічі, коли вона, запитає: тату, а де ти був у той час? Що ти зробив, щоб захистити свій дім, рідних, Батьківщину?».
У серпні 2014-го – солдатом, стрільцем мобілізований до лав 2 Галицької бригади Західного ОТО НГУ (в/ч 3002, м. Львів) брат Степан – 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Після нетривалих навчань на полігоні – відправка в зону проведення АТО.
Та 5 вересня 2014 р. біля м. Щастя під Луганськом в бою з російським диверсійним підрозділом загинув брат Степан, молодший сержант командир відділення 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 р., «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявленні у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У вересні 2014 р. перший бій в районі Вуглегірська, а далі були інші бої та бойові завдання у Донецькій та Луганській областях – Слов’янськ, Вуглегірськ, Врубівка, Дебальцеве, Сєвєродонецьк, Попасна та ін. Особисто брав участь у захисті Дебальцівського плацдарму.
«В Дебальцеве у складі 8 стрілецького батальйону прибув у січні 2015 р., де проходили активні бойові дії. 07 лютого батальйон поніс перші втрати особового складу, загинув солдат Дідушко О.А., а 11 лютого прийшло розуміння того, що майже оточені. Але тримали оборону. Кулі, міни й снаряди літали над головами і часто було важко зрозуміти, звідки і хто стріляє. Наказ відступати отримали 18 лютого, коли навколо вже тривало пекло. Виходили вночі. Спочатку з технікою (прострелені автобуси, діряві від осколків вантажівки та КРАЗи, а також БТР-4Е. Частина техніки та амуніції була втрачена в попередніх боях. Виходили у складі величезної колони, практично замикаючи її. Оскільки колона велика, рух був ускладнений і повільний. Їхали недовго. Розпочався обстріл, втрати особового складу та техніки. Колона розділилася на три частини, кожна проривалася самостійно. Через постійні обстріли, більшість транспорту згоріло або підбили. Колона практично знищена. Далі йшли пішки по полю у повній амуніції – бронежилет, каска, гранати, автомат, гранатомет “Муха”. Кілометри – наче у нереальності. Холод, грудки землі від розривів, поранені й убиті побратими і думки: чи не останній це день?.. Надання допомоги побратимам, пораненим та намагання дати відсіч. Так дісталися підконтрольній Україні території. А попереду були інші криваві бої та болючі втрати… та наказ лише спостерігати… продовжувати спостерігати…».
За період мобілізації тричі виїжджав у зону проведення АТО.
28.07.2015 р. – демобілізований у запас ЗСУ та зарахований на службу у військовому оперативному резерві першої черги для комплектування військової частини 3002 (м. Львів) згідно розпорядження ГУ НГУ від 06.05.2015 №3/3-2520.
14.08.2015 р. – уже вдруге мобілізований до лав НГУ.
З серпня 2015 р. по квітень 2016 р. проходить службу у 2 Галицькій бригаді (в/ч 3002, м. Львів).
У квітні 2016 р. переведений у в/ч 3035 (м. Слов’янськ), де до листопада проходив службу та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності території України.
З листопада цього року Василь Мирославович – знову займається педагогічною діяльністю. А педагог він від Бога. Це відчули студенти та викладачі на виховній годині у коледжі, коли пан Василь так просто, «як говорять на пальцях» пояснив присутнім за що варто любити Батьківщину, та що єднає українців різних регіонів. Видно було по реакції молоді: спочатку зажаті й насторожені, після бесіди – усміхнені та розслаблені.
ТЕТЯНА ЛИСАК, голова Слов’янського осередку Національної спілки краєзнавців України.
Ще схожі публікації:
Нещодавно на Донеччині стався вже звичний і майже пересічний випадок – вигулькнув черговий «косяк» представників місцевої влади. Керівникам області довелося відмінити тендер на закупівлю 120...
Цими днями заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко в урочистій обстановці вручила нагороди працівникам бюджетної сфери Донецької області. Серед нагороджених – доцент Донбаського держав...
Ще не так давно в будь-якому кінотеатрі, а то і в сільському клубі модно було прочитати: «Из всех искусств для нас важнейшим является искусство кино». Насправді, це зовсім не так. В авангарді мистецтв...
У Великоновосілківському районі відбувся 14-й обласний злет сільських бібліотекарів У гості до нас завітали 35 представниць цієї важливої та потрібної на селі професії з різних місць Донеччини на ч...
Багато хто з нас чув про Бабин Яр у м. Києві, Рутченкове поле у м. Донецьку або Суччю балку у м. Луганську, але мало хто знає про Биківню. Мало хто сьогодні хоче вірити в розправу над власним наро...
Минув ще один навчальний рік, відлунали останні дзвоники, відступили передекзаменаційні хвилювання учнів і вчителів (невідомо, хто хвилювався більше). Хто куди розлетілися випускники, обіцяючи навідув...
