У Центральній міській бібліотеці Слов’янська відбулася презентація нових видань Державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську. Предметом уваги краєзнавців, вчителів та студентів, які прийшли на захід, стали збірка наукових праць «Святогірський альманах – 2015» та матеріали науково-практичної конференції «Збереження, дослідження, реставрація культурної спадщини», проведеної 27–28 травня 2015 року в Святогірську з нагоди 35-річчя утворення СДІАЗа.
Відкриваючи захід, заввідділом обслуговування бібліотеки В. В. Здибель зазначила, що це вже десята презентація «Святогірського альманаху». Перший його випуск відбувся 2006 року. Навіть у воєнному 2014-му науковці продовжували досліджувати історію рідного краю й видали свої роботи для широкого ознайомлення громадськості.
Заввідділом культури Слов’янської міськради М. М. Олійник привітала працівників заповідника, усіх авторів з виходом у світ ювілейних видань, побажала подальших успіхів у вивченні рідного краю.
Як і в попередні роки, нові видання презентував провідний науковий співробітник, голова наукової ради СДІАЗа В. М. Дєдов. Він зазначив, що до ювілейного альманаху включено 19 статей і повідомлень 25 авторів, а відкривається він матеріалами історичної топографії фортеці Тор другої половини XVII – XVIII столітть, зібраними й проаналізованими краєзнавцями В. В. Давиденком (м. Краматорськ) та О. М. Зорею (м. Слов’янськ).
Володимир Миколайович побіжно розповів про своє дослідження діяльності Потьомкіних по відродженню Святогірського монастиря у XIX столітті й більш докладно про роботу Л. І. Шибрі (м. Ізюм) «Скит Святогірської пустині в хуторі Гаражівка на Харківщині».
Презентант розповів про роботи Г. Г. Чепіги (Донецьк), С. С. Шарабан, Я. Д. Дєдової та А. А. Соляник зі Святогірська, Н. В. Чорної з Харкова та інших. Авторам, які були в залі, надавалося слово. Так, слов’янець А. В. Шамрай повідав про культ вершника й коня в культурі населення Подінців’я в хозарський період. З історією церкви святителя Іоанна Милостивого у слободі Рубцевій (Лиманський район) познайомив О. Й. Духін. М. С. Рижкова (м. Слов’янськ) розповіла про поезію Святих Гір XIX – початку XX століття. А про ці благословенні місця писали П. Гулак-Артемовський, Ф. Тютчев, М Цвєтаєва та інші відомі й не дуже майстри поетичного слова.
Святогірський історичний ареал цьогоріч розширили до межі Слобідської України, що проходила південніше нинішнього Краматорська. Про Державну варту та її діяльність у Краматорському заводському районі в 1918 році розповів В. Ф. Коцаренко, а про історико-культурну спадщину селища Комишуваха повідав В. О. Іванов (обидва з Краматорська).
У альманасі є розділ, в якому вміщено матеріали до ювілеїв відомих особистостей. Так, науковий співробітник Слов’янського краєзнавчого музею С. Ф. Непочатова до 100-ліття Н. М. Максимченко написала статтю про її колекцію художньої кераміки, а голова Донецької обласної організації НСКУ В. І. Романько з нагоди 90-річчя з дня народження І. М. Овчаренка розповів про багатогранну діяльність визначного педагога, журналіста і краєзнавця нашого краю.
Виступи В. М. Дєдова і авторів супроводжувалися демонстрацією на екрані карт, схем, малюнків, фотографій, що давало можливість присутнім наочно сприймати почуте.
В. М. Дєдов презентував і книжку «Збереження, дослідження, реставрація культурної спадщини. 1980–2015». До неї увійшли матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 35-й річниці створення Державного історико-архітектурного заповідника у м. Святогірську. Її учасниками, крім працівників заповідника, були науковці зі Слов’янська, Донецька, Харкова, Києва та інших міст. Вони виступали з доповідями та повідомленнями на теми конференції. Тепер з ними можуть ознайомитися всі, хто цікавиться історією рідного краю, його розвитком. Якщо з якихось причин ви не змогли придбати нові видання, йдіть у Центральну міську бібліотеку, там є. Працівники СДІАЗа подарували! Читайте! Вивчайте історію рідного краю!
Віктор СКРИПНИК, почесний краєзнавець України
8 БЕРЕЗНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ЖІНОЧИЙ ДЕНЬ
Краса дівоча
Існує думка світова
Щодо красунь мого народу,
А де ж мені знайти слова,
Щоб описать дівочу вроду.
Відома аксіома та,
Що українки кращі в світі,
І крізь роки і крізь літа
Нам приклад Роксолани світить.
Вона змогла зачарувать
І з розуму звести султана.
І мудрість, і краса, й велична стать –
То була сила нездоланна.
Пливуть літа, за віком вік,
Проте нічого не змінилось
І певен кожен чоловік –
Не раз йому краса та снилась:
Виходить дівчина в вінку,
В сорочці білій вишиваній.
Побачиш дівчину таку,
Що світить, наче зірка рання,
Так стане тепло на душі,
Й бажання виникне творити,
Картини малювать, писать вірші
І знать, для чого в світі жити.
Євгенія КОРАБЛЬОВА
Ще схожі публікації:
Сільгосппідприємство «Дружба» – найбільше на Лиманщині. В цьому році у ньому добилися найвищих врожаїв ранніх зернових по району – по 51 центнеру на круг озимої пшениці. І це не випадково, бо очолю...
Жінку, яка живе у сучасному світі, складно, напевне, назвати слабкою статтю. Жінки сьогодні працюють практично в усіх сферах, не є виключенням і правоохоронні органи, серце працівників яких — і прекра...
Ситуація довкола телевежі на горі Карачун – дуже показовий факт стосовно ситуації в цілому, в якій тривалий час перебувають українські телебачення, радіомовлення та друковані ЗМІ на Донбасі. «У нас і ...
Сучасне суспільне життя Донеччини важко уявити без постаті Анатолія Власенка — військового, громадського діяча, козацького генерала, краєзнавця, поета. Людини талановитої фактури, неповторній у своєму...
У травні минає 110 років від дня народження двічі Героя Радянського Союзу, Маршала Радянського Союзу К.С.Москаленка Перебираючи нещодавно домашню бібліотечку, взяв до рук книжку "Дороги храбр...
Функційне навантаження мови в суспільстві. У сучасному полі Української Держави легко відчутні й пізнавані офіційно проголошувані кроки до посилення функційного навантаження української мови, її утвер...