У цей складний для нашої держави час у кожному серці – невимовна тривога та біль за майбутнє України. Свідома особистість, яка не хоче відчувати себе перекотиполем чи людиною нізвідки, повинна шукати в історії коріння своєї нації, осмислювати її минуле, знаходити відповіді на багато питань сучасності. Процес національно-культурного відродження, оновлення і переосмислення життя в Україні вимагає нового бачення виховання студентської молоді. На часі, як ніколи, – патріотичне виховання, щоб українська молодь чітко окреслила свою позицію щодо розбудови та захисту української державності. Патріотизм, духовність, любов до родини та рідної землі – головні пріоритети у вихованні молоді.
Якісно нову демократичну державу можуть створити лише свідомі люди, які люблять Україну, свій народ, націю і готові самовіддано служити їх інтересам. Тому на зустріч у бібліотеку Слов’янського авіаційного коледжу були запрошені представники 95-ї аеромобільної бригади м.Житомир, яка розташована у місті Слов’янськ.
Працівники бібліотеки привітали військових зі святом та зустріли дорогих гостей хлібом сіллю. Студентка коледжу Олена Удовенко заспівала пісню «Як у нас на Україні», декілька студентів прочитали вірші про символіку України.
Учасники заходу вислухали розповідь про запровадження в Україні свята Дня захисника України та подивилися відеоролик. Марія Бабкіна, школярка зі Слов’янська, записала свій кліп на пісню «Повертайся, живим». Знімала дівчина кліп на Славкурорті, у стели на виїзді з міста, в самій Семенівці та на Карачуні, саме там де відбувалися найзапекліші бойові дії.
12 квітня 2014 року мирне життя міста Слов’янська Донецької області було перервано військовою окупацією російських найманців та прихильників «руського мира». Жителям міста та околицям першими у новітній історії прийшлося пережити всі жахи війни: наругу, обстріли, звірства та розпач. Визволили місто лише тільки через 84 дні окупації – п’ятого липня 2014 року. Важко слов’янцям було відбудовувати рідне місто. Не одразу повернулася адекватна оцінка тих подій…
Марія розповіла, що під час зйомок кліпу страшно не було, відчувала тільки гіркоту. А кліп її присвячений солдатам, що захищають Донбас.
Багато хлопців 95-ї аеромобільної бригади загинуло за період війни на сході. Тільки при звільненні нашого міста полягло 18 військових. А під час зйомок цього відеоролик помер заступник командира бригади Сергій Дзиба. Про нього окремо згадали. як про справжнього офіцера, що завжди готовий був допомогти, про щирого друга для нашого, Слов’янського авіаційного коледжу. Адже за допомоги вийшла б наша книга «Пам’ять жива». Саме він надав інформацію про військові дії на території міста та району, за його вказівкою автори цієї книги отримали свідчення про загиблих воїнів 95-ї бригади, статтю Романа Запорожченко «Військові дії за Слов’янськ». Ми разом планували спільні заходи, але не судилося… Представникам 95-ї бригади ми передали книгу «Пам’ять жива» з проханням передати її родині Сергія Вікторовича.
Вічна пам’ять загиблим!
Сьогодні ми продовжуємо товаришувати з 95-ю аеромобільною бригадою.
Перед присутніми курсантами та студентами коледжу виступив Жебутинський Дмитро В’ячеславович, заступник командира батальйону. Він розповів про дівчинку з Донецька, яка у кишенях тримала кольорову крейду, і коли ніхто не бачив, вона малювала Український прапор. Також він розповів, як люди радіють їхній появі у містах, зустрічають їх світлими щирими усмішками і як важко було цього добитися. Як у «нульових» населених пунктах все більше з’являються прихильників України. Поділився спогадами про англійських журналістів, які знімали реальні події в окупованому Донецьку й українському Слов’янську. Журналістам дали можливість здійснювати зйомки в окупованому Донецьку протягом 3 днів, але вони не витримали й пів дня та повернулися до Слов’янська. На запитання військових «Чого так рано повернулися?» Вони відповіли, що не змогли більше, бо все пронизане брехнею і підставними людьми:«А у вас тут усе справжнє, а ви є світлими людьми»
Далі слово для поздоровлення надано було заступнику коледжу з навчальної роботи Лисак Тетяні Костянтинівні. Вона привітала військових зі святом, подякувала їм за наш мир та спокій, побажала всього найкращого та мирного неба.
Військовим були презентовані книги «Пам’ять жива», та набір пам’ятних листівок з фото та інформацією про кожного загиблого за Слов’янськ 95-ї аеромобільної бригади від авторів, працівників Слов’янського авіаційного коледжу. На закінчення студентки Марія Брикаліна, Вікторія Петришина й Анастасія Цепєлєва виконали пісню «Україна це я» і разом із автором поздоровили ще раз зі святом, висловили подяку і побажали щастя та миру!
Світлана ФІРСОВА.
Завідувачка бібліотекою Слов’янського коледжу НАУ.
Ще схожі публікації:
Цю книгу варто було б назвати «Книгою про справжніх донецьких». Так охарактеризував нове видання з історіями переселенців під назвою «Знедолені? Нездоланні!» один з його героїв, донецький журналі...
16 зворушливих історій про людей, які не обрали для життя іншу країну, а залишились в Україні і тут приносять їй користь. Насправді це концентрат позитивних історій про незламних долею людей. Один з г...
Валерій Іванович Романько – відомий в Донеччині та й в Україні краєзнавець, педагог і письменник, а ще мій земляк з Покровського (Красноармійського) району і колишній вчитель у середній школі села ...
«Ми повинні знайти Перемогу в наших душах» Віктор Харламов, 22 липня 2014 року. Збірник поезій і прози «Атомы Судьбы» (К.2016.,МП «Леся») ,який уклав і видав власним коштом донба...
Жінку, яка живе у сучасному світі, складно, напевне, назвати слабкою статтю. Жінки сьогодні працюють практично в усіх сферах, не є виключенням і правоохоронні органи, серце працівників яких — і прекра...
У видавництві «Друкарський двір» (директор В.І.Бутко) щойно вийшла з друку книга «Слов’янщина. Час, події, люди». Її укладачем став член Національної спілки журналістів України В.О.Чорнобровий. Причет...
