Ази городництва Галя засвоювала на присадибній ділянці своєї бабусі Наталії, у якої виховувалася після загибелі батька на фронті. Набуті знання удосконалювала на свекрухиному городі. А коли та пішла в інші світи, стала повноправною хазяйкою аж 20 соток українського чорнозему!
Оскільки така площа на одні руки вага занадто велика, бабуся у помічники заручила діда. Звичайно ж, вона — головний агроном, визначає, де що садити чи сіяти, а він — керуючий інструментом: лопатою, сапочкою, ручним культиватором… Праця майже завжди давала хороший результат — городини вистачало і собі, й онукам. Та іноді у городників трапляються анекдотичні випадки.
То ярок, то бугорок
- Діду, а що це ви в село капусту везете? У вас ще город є?
- Город є, а капусти немає. Казав же бабі, по ярочку сади, по ярочку, а вона посадила по бугорочку.
- А чого це вам город в ярочках — бугорочках? Хіба вирівняти не можна?
- Минулого року город орав якийсь ас на величезному тракторі. Плуг відповідний — ярочки глибиною з півметра залишив. Не подужали ми їх. Так і садили. Розсада капусти на бугорку пропала.
Темно-зелені плазуни
- А це що за плазуни?! — вигукнув дід, розглядаючи темно-темно-зелені, аж чорні, тонкі та довгі плоди на огірочній грядці.
- Ото, — відповіла головний агроном, — купила у насіннєвому магазині дві пачечки огірків «Ніженські, а бачиш, що виросло…».
Крапельне зрошення
- О куме, які у вас гарні помідори! — захоплено говорив гість, закушуючи випиту чарку горіхової настоянки.
— Мабуть, на крапельному зрошенні вирощуєте?
- Ага, на крапельному…
— і дорого обходиться?
- Та ні. Що там за витрати. Бере баба Галя відро води в одну руку, півлітрову кружку — в другу, і під кожен кущик: кап, кап, кап…
Попелиці торжествують
Під час чергового сеансу зв’язку бабуся з тривогою повідомила, що попелиці (рос — тля) з кропу перекинулися на баштан, й зажадала негайно привезти марганцю або якоїсь іншої отрути. Пішов в аптеку. Там заявили, що марганець — препарат ліцензійний, придбати його можна лише в одній аптеці Слов’янська. Адресу дала знайома фармацевт. Вона ж повідала, що марганець, колись розповсюджений знезаражуючий засіб, потрапив під заборону через його використання… наркоманами. Недавно прочитав, що якийсь умілець виготовив наркоту на основі молока (!?). От і думаю, чи не заборонять нам пити молоко, посилаючись на боротьбу з наркоманією? А тим часом – ота гидота торжествує.
Віктор Скрипник
Ще схожі публікації:
Українські сліди на окупованій наразі частині Донеччини – це не тільки пам’ятники Тарасові Шевченку, Іванові Франку та Богданові Хмельницькому, фантастичні мозаїки Алли Горської на кількох будинках в ...
Голодаючим Поволжя в 1922 р. допомогав не тільки Донбас і вся молода республіка, а й трудящі Європи, оскільки уряд Російської Федерації не приховував біди, заохочував добродійність. У 1932–1933 рр. пр...
У зв’язку з наближенням 150-річчя Донецької залізниці (23 грудня 1869 р. ст. Слов’янськ прийняла потяг з Харкова, який відкрив регулярний рух Курсько-Харківсько-Азовською залізницею) зайнявся збором м...
Як ми повідомляли («Часопис Донеччина» від 31.03.17 р.), у ТОВ «Видавництво «Друкарський двір» світ побачила книга «Славянский счет», в якій зібрано матеріали про розслідування вбивства журналіста Іго...
Кілька років тому, перебуваючи в Болгарії, Йосип Кобзон і Філіп Кіркоров разом виконали відому пісню Еміла Дімітрова «Моя България». Вона справила велике враження на присутніх. Навіть зараз цікаво чит...
Івана Михайловича Дзюбу в час його високого ювілею (26 липня виповнилося 90 років) особливо і представляти мабуть не треба: академік, письменник, автор понад 30 книжок, громадський діяч, Герой Україн...
