Анекдоти з бабусиного городу

 

   Ази городництва Галя засвоювала на присадибній ділянці своєї бабусі Наталії, у якої виховувалася після загибелі батька на фронті. Набуті знання удосконалювала на свекрухиному городі. А коли та пішла в інші світи, стала повноправною хазяйкою аж 20 соток українського чорнозему!

Оскільки така площа на одні руки вага занадто велика, бабуся у помічники заручила діда. Звичайно ж, вона — головний агроном, визначає, де що садити чи сіяти, а він — керуючий інструментом: лопатою, сапочкою, ручним культиватором… Праця майже завжди давала хороший результат — городини вистачало і собі, й онукам. Та іноді у городників трапляються анекдотичні випадки.

То ярок, то бугорок

  • Діду, а що це ви в село капусту везете? У вас ще город є?
  • Город є, а капусти немає. Казав же бабі, по ярочку сади, по ярочку, а вона посадила по бугорочку.
  • А чого це вам город в ярочках — бугорочках? Хіба вирівняти не можна?
  • Минулого року город орав якийсь ас на величезному тракторі. Плуг відповідний — ярочки глибиною з півметра залишив. Не подужали ми їх. Так і садили. Розсада капусти на бугорку пропала.

Темно-зелені плазуни

  • А це що за плазуни?! — вигукнув дід, розглядаючи темно-темно-зелені, аж чорні, тонкі та довгі плоди на огірочній грядці.
  • Ото, — відповіла головний агроном, — купила у насіннєвому магазині дві пачечки огірків «Ніженські, а бачиш, що виросло…».

Крапельне зрошення

  • О куме, які у вас гарні помідори! — захоплено говорив гість, закушуючи випиту чарку горіхової настоянки.

— Мабуть, на крапельному зрошенні вирощуєте?

  • Ага, на крапельному…

— і дорого обходиться?

  • Та ні. Що там за витрати. Бере баба Галя відро води в одну руку, півлітрову кружку — в другу, і під кожен кущик: кап, кап, кап…

 

 

Попелиці торжествують

Під час чергового сеансу зв’язку бабуся з тривогою повідомила, що попелиці (рос — тля) з кропу перекинулися на баштан, й зажадала негайно привезти марганцю або якоїсь іншої отрути. Пішов в аптеку. Там заявили, що марганець — препарат ліцензійний, придбати його можна лише в одній аптеці Слов’янська. Адресу дала знайома фармацевт. Вона ж повідала, що марганець, колись розповсюджений знезаражуючий засіб, потрапив під заборону через його використання… наркоманами. Недавно прочитав, що якийсь умілець виготовив наркоту на основі молока (!?). От і думаю, чи не заборонять нам пити молоко, посилаючись на боротьбу з наркоманією? А тим часом – ота гидота торжествує.


Віктор Скрипник


 

Ще схожі публікації:

Трагедія сучасності чи сон розуму
Сон розуму породжує чудовиськ Іспанське прислів’я Те, що відбувається з нами сьогодні, ми доволі часто не сприймаємо як наслідок власних дій, навіть підсвідомо шукаємо, кого б можна було звинуватити ...
Віктор Логачов: любити людину - великий талант
Віктор ЛОГАЧОВ народився 1 серпня 1941 року на хуторі Карла Маркса Новотиторовського (нині Динського) району на Кубані. Після служби в армії працював у газетах Маріуполя та Донецька, у видавництві...
"Донеччину" підняли на найвищу точку України
Ми, донбасівці, у своїй більшості шахтарі, не звикли вгору. Нам зручніше вниз. Але ми, разом з "Донеччиною", з гідністю подолали той брензберг (гірнича виробка, яка йде угору) на славу Україні. Сход...
"Донеччина" від 8 липня 2016 року № 24 (15915)
Ситуація довкола телевежі на горі Карачун – дуже показовий факт стосовно ситуації в цілому, в якій тривалий час перебувають українські телебачення, радіомовлення та друковані ЗМІ на Донбасі. «У нас і ...
ДЕРЖАВНА МОВА В ІНФОРМАЦІЙНО-МЕДІЙНОМУ ПРОСТОРІ: ЗАГРОЗИ Й ВИКЛИКИ
Попередні міркування. Державна мова в сучасному інформаційно-медійному просторі є ознакою її функційного навантаження, об’єднавчої спромоги. Пропонований ряд її значущості можна продовжувати, оскі...
Часопис “Донеччина” від 7 грудня 2018 року № 14 (15994)
Голодаючим Поволжя в 1922 р. допомогав не тільки Донбас і вся молода республіка, а й трудящі Європи, оскільки уряд Російської Федерації не приховував біди, заохочував добродійність. У 1932–1933 рр. пр...

The Author

СКРИПНИК Віктор

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme