Дайте, дядьку, п’ят… ого айфона!

Очікуване теленькання дзвоника біля вхідних дверей ми зустріли з радісним пожвавленням і неабияким піднесенням.

– А кого чи чого нам усім зараз дуже не вистачає ? – патетично і водночас риторично запитав господар помешкання, де ми саме зібралися за святковим столом.

– Смартфона! – голосно і трохи ображено підказав з іншої кімнати його син, який так і не дочекався цього бажаного для нього подарунка ні від Святого Миколая, ні «під ялинку», ні до Різдва.

Ми засміялися і не звернули уваги на дитячу репліку. І даремно.

Похапцем пригадуючи, де «дрібні» гроші для колядників лежать, гуртом посунули до дверей, бажаючи почути прадавні фольклорні пісні у виконанні сучасних дітей.

– Колядувати можна? – традиційно запитав один із трьох хлопчаків із червоними щоками, які бадьоро ступили на поріг. А оскільки ми на знак згоди дружно закивали головами, він заклопотано кивнув одному з супутників: «Починай ти!» Той посміхнувся, прокашлявся і … підняв догори руку зі смартфоном, звідки почулося професійне виконання відомого твору: «Добрий вечір то-о-бі, пане господа-а-рю!..»

Їй-бо, спершу подумав, що винахідливі хлопці бодай удаватимуть спів, роззявляючи роти під цю симпатичну фонограму. Та де там! Це тільки ми розкрили роти. Але не тому, що підспівували, а від подиву.

– Макс, не зівай! – не втрачав пильності верховода гостей, коли стихли останні акорди.

Макса не треба було зайвий раз прохати: він також миттю вистав свій айфон і ми почули не менш відоме: «Нова радість стала!..» А на завершення свого виступу меткі хлопці потішили нас, виконавши хором – айфон! – впівголоса буркнув син господаря. – Та тумака їм треба дати, а не цього «п’ятака»! Або взагалі дрючка! Бо взяли моду хвастатися своїми смарфонами…

Втім, віддячити колядникам – то святе і ми, хоч і трохи розгубилися, таки обдарували підприємливих візитерів грішми й цукерками. А коли за ними зачинилися двері, помалу почали обговорювати побачене й почуте. Причому дуже конкретну й конструктивну пропозицію інакше зустрічати подібних гостей вніс наймолодший мешканець квартири.

– От якби в мене був такий гаджет, – знову затягнув він своєї, – то я б записав на нього відео, де ви їм дякуєте і даєте гроші чи гостинці і все – нехай ідуть собі! Або просто поставив лайк…

– Негоже вживати лайки у ці святкові дні! – категорично заперечила бабуся. – Навіть, якщо дуже-дуже кортить! – вона ще енергійніше взялася натискувати на кнопки пульта, виразно глипаючи на телеекран із вже набридлими персонажами.

Та ми й самі, чесно кажучи, ще не були готові до якихось радикальних заходів. Тим більш он колядники, треба віддати їм належне, таки завітали до помешкання власними червонощокими персонами, а не пропонували нам щедрівками, скажімо, через Фейсбук чи скайпом. Хоча хто може дати гарантії, що у недалекому майбутньому це відбуватиметься саме так? Бо та ж «фейсбукізація» таки внесла корективи і у традиційні зимові свята: замість того, аби, як було споконвік, ходити одне до одного в гості, наш люд здебільшого активно спілкується через соціальні мережі. І такий приклад, звісно, насамперед подають дорослі. Тому й не дуже здивувався, коли недавно розповіли про лист одного з малюків до Діда Мороза. Знаєте, що він попрохав у подарунок собі і заодно всій родині? Аби той не приніс йому новенький айпад «із наворотами», а, навпаки, забрав вже існуючий від мами, яка, нарікає хлопчик, весь вільний час «сидить» у соцмережах і майже зовсім не приділяє уваги дитині. Втім, навряд, що це звернення дійшло до адресата. Бо ви ж знаєте сучасних «Дідів Морозів»(точніше, тих, хто натягає на себе кожух, шапку та бороду)! Писати їм тепер бажано на електронну адресу, у Фейсбук чи звертатися через скайп. Або у крайньому випадку скинути побажання «ммскою».


Павло КУЩ


 

Ще схожі публікації:

Журналісти про культуру мови -- культуру нації
Нещодавно в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках Міжнародної науково-практичної конференції з проблем функціонування й розвитку української мови ...
Кому на Донеччині жити добре -- патріотам чи сепаратистам?
Червень 2016, другий тиждень 1. «Міс-Слов'янськ» любить «русскій мір», але поїде в Європу.. 2. В інформполітиці на Донбасі - повна безвідповідальність. 3. Чиновники до масових про...
Чому кореєць воював за український Донбас?
Нас інколи дивує позиція росіян, готових убивати українців в ім’я Путіна та своєї конаючої імперії. Але ж яким надихаючим позитивом є сам факт захисту України людьми інших національностей: грузини, че...
ВАЖЛИВО
ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО ПРАВОЗНАВЧОГО ДІАЛОГУ   За фінансової підтримки Міністерства іноземних справ ФРН у Німеччині та в Україні розпочато серію гібридних (off line та online) семінарів на тему "Відкриті...
Майже безмовна Донеччина
БЕЗМІР! На тимчасово окупованій території Донецької області українську мову активно витісняють із всіх сфер життя Попри агресивну проукраїнську політику замовників і виконавців самопроголошеної так...
Дав пісню крилату…
У Донецьку відбулися краєзнавчі читання, присвячені Михайлу Петренку   В обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Крупської 29 листопада відбулися краєзнавчі читання циклу «Видатні по...

The Author

КУЩ Павло

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme