Думки

Роберт Стівенсон,письменник:”Світ нудний для нудних людей”
***
Народна мудрість:”Вони не дають нам жити-ми не дамо їм панувати”
***
Ігор Зоц,журналіст:”Розсипана нація українська-хто нас позбирає як не ми самі”
***
Народна мудрість:”Якщо вам довго не телефонують родичі або друзі-значить у них усе добре”
***
Катерина Мотрич,письменниця,над домовиною Віктора Баранова,голови НСПУ(4.08.2014):”За його душу я спокійна”
***
Віктор Харламов,письменник:”Ми повинні знайти перемогу в наших душах”(22.07.2014)
***
У пошуках нової назви ненаписаної книги І.Зоца:Обжинки:фініш життя.Слід на межі.
***
Віктор Харламов про агресивну політику сучасної Росії :”Одна шестая суши с названьем кратким ты собираешь земли в нищету”
Ігор Зоц,журналіст:”Страшною країною може керувати тільки страшна людина”
***
З довоєнного Донецька
Українське коріння в російськомовних донеччан виринало в найнесподіваніщих ситуаціях.
Ось кульгава бабця, сусідка з такої ж безрадісної запилючено-сірої багатоповерхівки як і наша,в найближчому продмазі,де переважно і скупляються місцеві, звісно ж неукраїномовні,затримавши погляд на полицях,раптом з іронією до себе видає:”Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…”.Звісно ж високі як небо цінм мала на увазі бабця, яка мабуть і не знає,що автором крилатих слів є уродженець Словянська поет-романтик Михайло Петренко(19 століття),але от з цими словами жінка прожила життя.Шкодую тепер що не поговорив з нею-типовою представницею російськомовного,але таки українського Донбасу.Ну не уявляю чомусь немолодих росіянок,які цитують у магазинах українських поетів!
***
Згадався донеччанин Віктор,у минулому спортсмен ,доборовся до майстра ,а потім пішов на шахту-за грошима і пенсією,власне як і всі, романтиків там давно немає.Зустрічаю його якось.Радісний якийсь.А-а …” Шахтар”виграв,здогадуюсь.Ти що не дивився,запитує вдивляючись у мене циганкуватими очима.Мотузка такого мяча поклав.Який Мотузка?-дивуюся,в команді наче нема такого.Мотузка-це ми так Матузалема називаємо,пояснює Віктор мені і знову посміхається. І тут уже я радію українськості російськомовних донеччан,які засмаглого бразильського легіонера
перетворили на українського шибайголову,в розумінні голеадора.Було це років десять тому.
***
Мій незабутній товариш і військовий журналіст Дмитро Ільєнко,якого ми по-дружньому величали “Справжній полковник” почасти в своїх текстах припускався зовсім недоречних епітетів,чим звеселяв тільки нас,бо в газету подібні речі не потрапляли.Приміром у звіті про футбольний матч за участю “Шахтаря”наш колега видно засмучений поразкою написав:”знову не потрапив у порожні ворота Брандау-а ще бразилець…”.А замальовку про студентку-відмінницю одного з донецьких вишів з фото дівчини автор завершив фразою “ось така вона україночка Олечка Вольфсон”.Громадянкою України дівчинонька звісно була,але до нації гречкосіїв точно не належала. У підсумку фото і текст вийшов без красивостей – читач сам розбереться що й до чого.
І.З.
Сучасне
У Краматорську,Словянську,Дружківці та Костянтинівці немає жодної книгарні.В Бахмуті вона є,її створив підприємець і патріот Володимир Дериведмідь.Якби не він – не було б і книгарні.І куди влада дивиться-хтось запитає,але відповіді на це немає.
***
Економічний форум у Краматорську.Багато розмов про те як залучати інвестиції.Знайомий активіст показує мені чоловіка у вишиванці,учасника виставки,який виробляє матеріали для утеплення будинків.
-Це наша знаменитість-виготовляє дуже потрібну продукцію,але продати не може,-пояснює мій товариш.
-Чому?-Дивуюся.
-Не дає відкатів і не розносить хабарі,про це всі в місті знають.
Тут підходить до стенду мер цього міста,вітається і повагом іде далі.Він іще з минулого століття голова міста,де працює аж один підприємець,який не розносить хабарі.І як полегшити долю принципового чоловіка не знає ніхто.
***
Українці й досі виглядають змін з телевізора,ось настане день і якийсь дядя,схожий на лідера КНДР проголосить появу українського щастя.Цього не буде.Поки більшість населення не зміниться Україна лишатиметься такою безталанною як зараз.
***
Реалії сучасного Краматорська:на одному боці вулиці біг-борд “Українці!Переходьте на спілкування державною мовою!”,а на протилежному недокомунізований вказівник з написом “Вул.Леніна”.Перший встановили громадські активісти власним коштом,а другий ніяк не зважиться зняти місцева комунальна служба.Дрібниці?Так з них і життя складається.
***
У телесюжеті з Франкфуртського книжкового ярмарку,де експонувалися й українські видавці,найбільше моє здивування викликала поява в кадрі одного опецькуватого віце-премєра,який виявляється теж причетний до розвитку вітчизняного книговидання.Ну звісно,відрядження за державний кошт,ну і Франкфурт,ясна річ,не Красногорівка,до Німеччини чиновнику якось приємніше навідуватися.Між тим замість віце-премєра і міністра культури уряд міг відрядити ще кількох письменників-користі було б більше.
Водночас поява урядовців за кордоном в незвичній для експертів іпостасі популяризаторів української книги змусила замислитися ось над чим:саме за нинішнього уряду вперше за два десятиліття не видано жодного примірника за програмою “Українська книга”.Навіть за малоосвічених “папєрєдніків”ця програма успішно реалізовувалася,а тепер про неї нічого не чути.Чи знають про це глава уряду і один із його наймолодших заступників?
***
У Костянтинівці вандали зруйнували памятник полеглим бійцям АТО якраз до Дня Захисника України.Це далеко не перший випадок-попередні акти наруги зафіксували до Дня Незалежності відразу в кількох містах Донеччини.Минуло чимало часу і жодного повідомлення про розкриття цих злочинів ми не почули.Відтак можна говорити як про бездіяльність СБУ та інших органів,так і їх професійну придатність.А ще відсутність громадського осуду та млява реакція місцевих ЗМІ є певним віддзеркаленням тутешніх настроїв.
***

Ще схожі публікації:

“Донеччина” від 30 листопада 2016 року № 42 (15933)
– Ой, лишенько, людоньки, та що ж це коїться?! Та до чого ж ми докотилися? – все кричала і голосила Єлисавета, дивлячись як з постаменту розпочали знімати підйомним краном фігуру вождя всіх народів. ...
… А паразитів жде біда!
«Карателі?» Значить, є за що карати! Сонце повільно сховалося за похмурий терикон, і довкола відразу помітно посіріло й потемніло. Та всі присутні на терміновому зібранні й без того були кольору по...
Мовна тема відволікла усе суспільство від головних проблем
Влада змогла використати другорядне мовне питання, аби відволікти громадян від нагальних соціально-економічних питань, наголосили в коментарі Deutsche Welle громадські діячі в Донецьку.   С...
ЖИВУЧІ  МІФИ ПРО РІДНИЙ КРАЙ
Не так давно на телеканалі «Капрі» показали сюжет про святкування 333-ї річниці села Золотий колодязь Добропільського району. 333 роки – це відверта вигадка, так як ця дата не підтверджена жодним істо...
Трагедія сучасності чи сон розуму
Сон розуму породжує чудовиськ Іспанське прислів’я Те, що відбувається з нами сьогодні, ми доволі часто не сприймаємо як наслідок власних дій, навіть підсвідомо шукаємо, кого б можна було звинуватити ...
Львівщина приймає біженців з Донбасу
Нещодавно Львів прийняв чергову групу мешканців Півдня та Сходу України, котрі отримали тимчасовий прихисток на теренах Галичини. Серед них – і дві сім’ї шахтарів із Донбасу, які зазнали тортур в поло...

The Author

Ігор ЗОЦ

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme