Любіть рідну землю

 

Пригадайте Шевченкове:

«Встала весна.

Чорну землю сонну розбудила.

Уквітчала її рястом, барвінком укрила…»

Коли ще Тарас був маленьким хлопчиком, він навчився любити землю, милуватися нею. Сьогодні вчителям та батькам маленьких громадян України важливо плекати у серцях дітей це почуття любові до рідного краю, краси його природи, навчити берегти тендітні рослини — первоцвіти. Просто радіти, побачивши гарну квітку, поділитися своїм захопленням з іншими, не зривати, не губити, не привласнювати цю красу лише собі. Помилуватися, як бджілки збирають з перших квітів нектар.

Коли я говорю зі своїми учнями про перші весняні квіти, намагаюсь, щоб включалися всі органи чуттів дитини: і зорова, і слухова, і емоційна, і тактильна (на дотик) пам’ять. Тому ми слухаємо, як гудуть бджоли на квітах, роздивляємось, як виглядає квітка, вчимо вірші, пісні про красу природи, відгадуємо загадки, малюємо квіти, виготовляємо подарунки з паперовими первоцвітами. Виготовивши квіточку власноруч, дитина відчує потребу оберігати рослини у природі. У нашій степовій зоні вже квітнуть зірочки жовті, їх ще називають гусячою цибулькою, ряст, або чубарка — це рожеві квіти, хоча рястом в Україні називають і просто зелену травичку. Незабаром прокинеться загадкова синя квітка сон. Хоч мої першокласники ще маленькі, а вправно відгадують загадки про ці квіти та про підсніжники, проліски, крокуси, які ростуть у нашому рукотворному диві — Великоанадольському лісі.

Діти знають, що ліс у степу виростили люди, і це добрий приклад того, як треба турбуватися про довкілля. Сьогодні ми маємо можливість милуватися чудовими першими весняними квітами у природі. І щоб так було завжди, щоб вони радували і дітей наших дітей, давайте візьмемо за правило не зривати квіти. Краще зробити фотографію, малюнок, вишити квітку, або виготовити із бісеру, запросити друзів на квітучу галявину і милуватися разом красою. Щоб нам завжди було добре, дослухаймось до поради поета Михайла Пляцковського, він родом з нашого Донецького краю:

«Не треба квіти зривати,

Хай буде красива Земля.

Не букети навчись дарувати,

А чудові квітучі поля!»


Світлана КОТ,

вчитель початкових класів  Володимирівської ЗОШ № 1 Волноваського району.


 

Ще схожі публікації:

Донецький вимір Биківнянського мартирологу Згадуємо Федора Олександровича Гладкова
  Багато хто з нас чув про Бабин Яр у м. Києві, Рутченкове поле у м. Донецьку або Суччю балку у м. Луганську, але мало хто знає про Биківню. Мало хто сьогодні хоче вірити в розправу над власним наро...
Незламні люди пишуть про війну
«Ми повинні знайти Перемогу в наших душах» Віктор Харламов, 22 липня 2014 року.   Збірник поезій і прози «Атомы Судьбы» (К.2016.,МП «Леся») ,який уклав і видав власним коштом донба...
«Я бачу…» - забуте ім’я земляка Віталій Сергійович Сніжний – жертва сталінських репресій
    Я бачу – під небом блакитним тріпоче скуйовджений стяг, де наскрізь осончений вітер над городом крила простяг.   І чую: каньйонами вулиць вирує гучний водопад, що з гулом, розхлюпаним гулом, у ги...
Справедливість під прицілом. Шлях воїна
Зачепила за живе інформація на одному з телеканалів про те як Бабушкінський суд у Дніпрі відпускає на волю підозрюваного в організації замовного вбивства, а ветеран АТО, який допоміг поліції викрити л...
«Сивіють приспані кургани». Ігор Дах з Червонограда про Донеччину
Іноді в житті трапляється так, що намагаючись зробити одне, робиш ще й друге, й третє… І добре, коли воно виходить не гірше за основну твою роботу. Так вийшло і в Ігоря Даха, журналіста, письменника, ...
Анекдоти з бабусиного городу
     Ази городництва Галя засвоювала на присадибній ділянці своєї бабусі Наталії, у якої виховувалася після загибелі батька на фронті. Набуті знання удосконалювала на свекрухиному городі. А коли та...

The Author

Редакція "Донеччини"

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme