Все більше переконуюся, що все у нас починається з пісні. З ранкових пісень птахів… з матусиної колискової… І таланти народжуються з тих пісень, що на протязі дитинства чи юності звучали довкола.
Ось і в житті моїх рідних пісня супроводжувала на кожному кроці. Тітка з тринадцяти до восьмидесяти років співала у церковному хорі, матуся – в аматорському. Двоюрідні брати і сестри грали і грають до сих пір на музичних інструментах, і діти співають, і онуки.
Згадую часто зимові вечори п’ятдесятих – шестидесятих років минулого століття, коли збиралися ми у теплій тітчиній хаті і співали народних пісень. Матуся і тітка альтом, дядько тенором, бабуся «басували», а мене повчали держати першу партію. Так тітка і казала: «Дисконти, дисконти».
«Місяць на небі», «Така її доля», «Реве та стогне», «Дивлюсь я на небо» – знала напам’ять з дитинства. Вважали, що всі ці пісні Т.Г.Шевченка. А його називали нашим поетом і він був як член нашої родини. І ось нещодавно, в зрілому віці дізналася, що пісня «Дивлюсь я на небо» написана Михайлом Петренко, «Слов’янським соколом». Тепер моя родина побільшала ще на одного нашого.
Пісня «Дивлюсь я на небо» була у моєї матусі як провідна. Вона часто її співала. Мабуть, вона нагадувала їй свою долю. Колективізація, виселення з рідного гнізда, голодомор 1932-33років, жахіття Другої світової, голод 1947-го. А в п’ятдесятих, коли народилася я, мій батько залишив нас, втікаючи від сталінського режиму. Матуся виховувала двох доньок одна
«Кохаюся лихом, привіту не знаю,
І гірко, і марно свій вік коротаю;
І в горі спізнав я, що тільки одна,
Далекеє небо, – моя сторона».
Боже, як мені було матусю шкода. Гадала, що ця пісня за неї, за її долю злиденну. Тепер розумію, що тільки Поет з великої літери міг написати такі зворушливі до сліз слова.
Дякувати Богові, що знайшлися краєзнавці: і в особі директора школи І.М. Овчаренка і викладачки української мови В.Д. Настелеєвої, і художника О.К. Рогова, що повернули ім’я Михайла Петренка землякам і Україні.
Пройшли роки. Немає вже давно матусі, тіток, дядьків. Пішли у вічність четверо сестер. Та залишилася пам’ять і Пісня. А ще глибокі враження, що надихають на нові звершення, на нові римовані рядки. Почуття, що виникли ще в дитинстві, супроводжують все життя, вони ідуть поруч. Черпаю тепер з цього джерельця цілющу воду для душі і плекаю…
Надсилаю на адресу редакції декілька своїх віршів, що народилися по мотивам українських народних пісень і творчого спадку М.Петренка.
Я завжди з тобою!
Білим цвітом в тиші
загорну жадання,
Пелюстками вишень
вистелю світання.
Мріями полину
у блакитні далі,
Там де солов’їна
пісня без печалі.
Де у буйній зелені
біла хата й тин,
Швидкоплинна річечка
і чудовий млин.
Де веселка вигнула
різноцвіть дугою.
Моя Україно!
Я завжди з тобою!
Думка
Безмежна думка лине
в далі сині,
Парить орлицею в блакиті,
що без меж.
То блискавкою враз летить
до цілі,
А згодом зіркою покотиться
з небес.
Змагається із вітром
стоголосим,
Метеликом кружляє
вдалині,
То заплутає в хмарах
в довгих косах,
Крилата думка –
подруга мені.
Я з нею нерозлучна
й на хвилинку,
Весною, взимку, влітку
й восени,
Виношую, як матінка
дитинку
Мрійливу думку
в швидкоплинні дні.
Вона бува грайлива й непокірна,
Та, слава Богу, для поета вірна.
Мрії
Не відганяй від себе мрії,
Думки барвисті і ясні,
Вони у пісні солов’їній,
То враз у посмішці ві сні.
Вони – веселка після зливи,
Чаруючий дитячий сміх.
Кружляють у безхмарну днину,
Даруючи любов для всіх.
О мрії, мрії загадкові,
Думки крилаті і стрімкі.
Витають в просторі казковім,
Парять метелики легкі.
Не відганяй від себе мрію.
Живи, твори, плекай надію!
Любов ЧОРНА,
м. Покровськ .
Ще схожі публікації:
Стало традиційним наприкінці року визначати ім’я найкращого читача Красноармійська серед учнів 6-7 класів. 20 грудня в ЗОШ № 9 пройшов міський етап Всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач – 2012», я...
Інститут економіки промисловості НАНУ та Навчально-науковий інститут економіки промислового розвитку організували в Донецьку академічні слухання «Вугільна і металургійна промисловість: соціа...
Крім своєї основної просвітницької діяльності, Меморіальний музей В.І. Немировича-Данченка в селі Нескучному Великоновосілківського району проводить й інші культурно-масові заходи для відвідувачів. Зо...
Розгорнеться незабаром По всій Україні Рух вкраїнського народу! І тоді загинуть Ті прокляті нелюди, Що народ морили, Що життя нам не давали, Правдоньку ганьбили… (витяг з самви...
Згідно рішення 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, який відбувся 12-18 січня 1986 року, щорічно 3 березня відзначається Всесвітній день письменника. Нелегкі часи переживають сучасні українські письмен...
У Міжнародний день рідної мови в Палаці культури ім. Горького відбувся Фестиваль словесності й культури народів Донбасу. Це вже п’ятий за ліком фестиваль і влаштовується він п’ятий рік поспіль. Впродо...