Натхненні земляки

Зустріч прозаїків і поетів, доля яких пов’язана з Донеччиною, відбулася в столичному Музеї книги і друкарства. Зібрання присвятили 85-річчю створення Донецької області, а ініціювала зустріч екс-директор Донецького обласного художнього музею Галина Чумак. Вона, як і багато інших, була змушена виїхати з окупованого міста і наразі працює в Національному художньому музеї. Природно, що і свої поезії пані Галина присвятила трагедії рідного краю.

Журналістка Ірина Черниченко, представляючи учасників зазначила, що в творчості митців з Донецька наявна неоголошена війна і це їх поєднує. Кожен із присутніх письменників у нелегкому і малокомфортному статусі переселенця за останні три роки видав «на-гора» книжку поезій чи прози.

Це, зокрема, голова Донецької облорганізації НСПУ Павло Кущ, який не тільки написав книжку для дітей «Чотири нявкісти і він», але й став лауреатом престижної премії імені Лесі Українки. Уривки з книги Павла прочитала його дружина – відома журналістка Ліна Кущ, а сам автор зробив приємний подарунок для наймолодшого учасника зустрічі, подарувавши своїх «нявкістів» з автографом.

Немов на одному подиху, емоційно і натхненно, прочитали свої вірші відомі поетки Світлана Заготова, Еліна Свенцицька, а також один із старійшин письменницького цеху Донеччини Віталій Павловський.

Приємно схвилювали і порадували присутніх виступи київських літераторів – вихідців з нашої області.

Так запали в душу вірші прочитані  Раїсою Талалай, уродженкою Горлівки і дружиною незабутнього Леоніда Талалая, тож кілька рядків варто навести:

… Наша Горлівка вже, наша станція

загубилась навік у акаціях.

Хто б подумати міг, що так станеться,

що як сніг на поріг – окупація.

Що батькам і синам як пороблено:

Батьківщина – одним, іншим – Родіна.

Уривок зі своєї першої книги прози з промовистою назвою «Терикони під літаком» прочитала медіаексперт, журналістка Світлана Єременко, яка довгий час працювала в Донецьку: спочатку в молодіжній газеті, висвітлюючи тему національного відродження, а потім у журналі «Схід» і прес-клубі.

Як і пані Світлана, популярна письменниця Ірен Роздобудько розпочинала свій творчий шлях у ЗМІ Донецька в часи радянської перебудови, але сповна реалізувала свої здібності в Києві. Цікаво, що своє перше інтерв’ю пані Ірен записувала з Іриною Черниченко. Ну а автор цих рядків є давнім шанувальником таланту пані Роздобудько, бо навіть з окупованого обласного центру моїй дружині Наталці вдалося вивезти два детективи письменниці.

Літературні читання звісно ж прикрасили виступи ансамблю «Дивина», пісні у виконанні  Заслуженого артиста України Михайла Шуха, барда Ігоря Жука.

У залі було багато людей з шахтарського краю, та й не тільки.

 

Завітав, прихопивши свої книжки в подарунок усім кому цікаво, Голова Верховної Ради двох скликань Олександр Мороз. Шкода, але слова йому не дали, мовляв захід без політиків…

Як не всім вдалося виступити, так не всім вдалося відвідати цю хвилюючу зустріч викинутих з рідної домівки письменників, і тому, коли отримав слово, згадував поетів: Станіслава Жуковського та Юрія Доценка, літературознавців Анатолія Загнітка, Вадима Оліфіренка, які виїхали з Донецька і продовжують творити на вільній землі.

Говорив про Віктора Харламова, Валерія Романька, Петра Гайворонського, Анатолія Федя, Володимира Глущенка, Віктора Скрипника та інших письменників і журналістів з Дніпра, Слов’янська і Покровська, які з перших днів російської агресії свою єдину зброю – слово – повернули проти ворога.

Завершити цей коротенький звіт хотів би рядками з Фейсбуку Ірен Роздобудько, яка підсумувала зустріч такими словами:«Коли хочеш сказати надто багато – краще нічого не казати… Біль і тривога за цих прекрасних людей не полишає. Вони, як і моя мама, робили Донбас українським».


Ігор ЗОЦ


 

Ще схожі публікації:

Газета “Донеччина” від 8 квітня 2016 р. № 13 (15904)
Я трішки не встиг з доставкою свіжих номерів «Донеччини» до 80-річного ювілею поета Івана Ткаченка, який проживає на Київщині. Але Іван Несторович вибачив мені запізнення, і поговорили ми з ним на сла...
Пан Василь, або випадок в бібліотеці
Буквально на цьому тижні став свідком того, як в читальному залі центральної міської бібліотеки двоє дівчаток років по дванадцять брали Кобзаря. Звертаюся до бібліотекаря: – Олено Іванівно, як гада...
На сцені – «Пампушечки»
   Восени  2015 року у Старомлинівському сільському центру культури і дозвілля декілька небайдужих місцевих жіночок вирішили організувати тут танцювальний колектив. Директор закладу культури Л...
Задля безпеки арсеналів
На Одещині, Кіровоградщині і Хмельниччині тренувалися охорона та пожежно-рятувальні підрозділи арсеналів, баз зберігання зброї й боєприпасів. За легендою тренувань, диверсійна група ворога атакує ск...
До історії соляної промисловості України крізь призму документів ЦДНТА України
    Протягом усієї історії людства сіль була і залишається невіднятною її частиною. У сучасному світі люди звикли до того, що сіль завжди є в них вдома, її легко можна купити в магазині, проте вони н...
Думки
Роберт Стівенсон,письменник:"Світ нудний для нудних людей" *** Народна мудрість:"Вони не дають нам жити-ми не дамо їм панувати" *** Ігор Зоц,журналіст:"Розсипана нація українська-хто нас позбирає ...

The Author

Ігор ЗОЦ

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme