Пан Василь, або випадок в бібліотеці

Буквально на цьому тижні став свідком того, як в читальному залі центральної міської бібліотеки двоє дівчаток років по дванадцять брали Кобзаря. Звертаюся до бібліотекаря:

– Олено Іванівно, як гадаєте, навіщо дівчаткам посеред канікул Кобзар? Ага, а я от знаю, зараз пересвідчуся.

Хвилин через десять підходжу до дівчаток, які від руки переписували вірші Тараса Григоровича Шевченка. Цікавитесь Шевченком, дівчата? Так. З метою? Вивчимо і будемо читати. Впевнений, на недільному «караоке» на площі у пана Василя? (Прим. – Василя Олександровича Хоменко). Так. Ну, молодці, нічого не скажеш, так тримати.

– Пан Василь, як він сам представляється і як вже звикли всі його називати, очільник ГО «Слов’янська Січ» та «Спілка патріотів Слов’янщини», став відомим і, таки, популярним у Слов’янську буквально за останні два роки. Сприяли тому його відкритість і щирість до українців і всього українського, чуйність як друга і спонсора, напористість і наполегливість у вирішенні нагальних для слов’янців проблем – стан доріг, якість комунальних послуг та оплата за них, корупційні схеми та «оборудки» у місті…

Але в даному разі йдеться про мистецтво, зокрема, про поезію – Слово – яке є носієм народної духовності та національної культури. Вже декілька місяців, як тільки потепліло, пан Василь почав проводити «Караоке на Майдані» для маненьких слов’янців шкільного віку. Кожен виступ – маненький приз за вибором учасника, а переможникам дня у трьох номінація – вокал, хореографія, поезія – головні призи. І все це виключно за власний кошт і на власній апаратурі. Переможників же визначають самі батьки, та присутні журналісті й громадські активісти. За спірного питання відбувається «переспів» і голосування оплесками. Мені особисто, як людині, причетній до мистецтва, та як «живому поетові» це вельми і вельми імпонує!

Запрошуємо дітвору, підлітків, а також молодь Слов’янська до участі в щонедільному «Караоке на майдані» о 17.00.


Олександр РОМАНЬКО,

поет


 

Ще схожі публікації:

« Історія і сучасність»
«Писано з Тору, 1642 р., червня 12 дня»              Так старший отаман Семен Забузький завершив свою відписку «государю Павлу Федоровичу Леонтьєву, Валуйському воєводі його царської величності», ...
Знову розігрують мовну карту
Сепаратист П. Придворов та його опікуниСлов’янськ знову струсонув Україну. Люди дивуються, як місто, з якого 12 квітня 2014 року розпочалася російська гібридна війна на українському Донбасі, за звіль...
На Східному інформаційному фронті без перемін
За останні роки, особливо за попередньої влади хто тільки не демонстрував своє занепокоєння і стурбованість неготовністю України давати гідну відсіч інформаційному агресору, який весь цей час жодного ...
СПОГАДИ ЖУРНАЛІСТА ВАЛЕРІЯ ШЕПТУХИ ПРО ЗУСТРІЧІ З ЛЕГЕНДАРНИМ ФРОНТОВИКОМ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ
Для Почесного громадянина Покровська, що на Донеччині, Михайла Андрійовича Глобенка нинішній рік двічі знаменний. Днями 75 річчя Перемоги над нацизмом, у досягненні якої є і його заслуга. А восени у ...
Натхненні земляки
Зустріч прозаїків і поетів, доля яких пов’язана з Донеччиною, відбулася в столичному Музеї книги і друкарства. Зібрання присвятили 85-річчю створення Донецької області, а ініціювала зустріч екс-директ...
Шлях до себе. Сповідь
  Я — син Поділля. Це про мій край писала Леся Українка: "Краса України, Подолля!". Тут, у цьому благословенному краї, я народився, тут пішов до першого класу, та й свої перші вчительські к...

The Author

ArtemenKo

Залишити відповідь

Донеччина © 2016 Frontier Theme