Буквально на цьому тижні став свідком того, як в читальному залі центральної міської бібліотеки двоє дівчаток років по дванадцять брали Кобзаря. Звертаюся до бібліотекаря:
– Олено Іванівно, як гадаєте, навіщо дівчаткам посеред канікул Кобзар? Ага, а я от знаю, зараз пересвідчуся.
Хвилин через десять підходжу до дівчаток, які від руки переписували вірші Тараса Григоровича Шевченка. Цікавитесь Шевченком, дівчата? Так. З метою? Вивчимо і будемо читати. Впевнений, на недільному «караоке» на площі у пана Василя? (Прим. – Василя Олександровича Хоменко). Так. Ну, молодці, нічого не скажеш, так тримати.
– Пан Василь, як він сам представляється і як вже звикли всі його називати, очільник ГО «Слов’янська Січ» та «Спілка патріотів Слов’янщини», став відомим і, таки, популярним у Слов’янську буквально за останні два роки. Сприяли тому його відкритість і щирість до українців і всього українського, чуйність як друга і спонсора, напористість і наполегливість у вирішенні нагальних для слов’янців проблем – стан доріг, якість комунальних послуг та оплата за них, корупційні схеми та «оборудки» у місті…
Але в даному разі йдеться про мистецтво, зокрема, про поезію – Слово – яке є носієм народної духовності та національної культури. Вже декілька місяців, як тільки потепліло, пан Василь почав проводити «Караоке на Майдані» для маненьких слов’янців шкільного віку. Кожен виступ – маненький приз за вибором учасника, а переможникам дня у трьох номінація – вокал, хореографія, поезія – головні призи. І все це виключно за власний кошт і на власній апаратурі. Переможників же визначають самі батьки, та присутні журналісті й громадські активісти. За спірного питання відбувається «переспів» і голосування оплесками. Мені особисто, як людині, причетній до мистецтва, та як «живому поетові» це вельми і вельми імпонує!
Запрошуємо дітвору, підлітків, а також молодь Слов’янська до участі в щонедільному «Караоке на майдані» о 17.00.
Олександр РОМАНЬКО,
поет
Ще схожі публікації:
Несподівано приємний подарунок отримав днями від поета і краєзнавця Олега Максименка в Краматорську – видану тиражем 18(!) примірників книгу «Регіональна журналістика: історичні уроки» (Черкаси.2016,)...
У пеклі наших доль не знаєш сам – ти бранець чи обранець. Є боротьба за долю України. Все інше – то велике мискоборство. Вибираєм ми дорогу. І вона нас вибира. Лиш храм збудуй, а люди в нього...
29 вересня 2016 року народ України і світова спільнота вшанували пам'ять жертв Бабиного Яру. 29 вересня 1941 року у Бабиному Ярі нацисти розстріляли 33 770 євреїв міста Києва. Це був початок Голокос...
Аналізуючи почуте у Слов’янську під час Всеукраїнського науково-практичного семінару, присвяченого 200-річчю з дня народження українського поета-романтика «Михайло Петренко: до проблем історичної прав...
Як злітав у повітря наш міст – показали, майже, по усіх телеканалах. Регіт, що супроводжував той вибух, ще й досі пам’ятаю. Ламати – то не будувати. Люди поколіннями Донбас викохували. Та кому до цьог...
Добірка поезій Віталія Павловського акумулює в собі пережите й сприйняте в останні роки, що стали лінією розмежування до війни й сьогодні. У віршах промовляють образи степу й весни, активною є націона...
